Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Первинний туберкульоз
Дисемінований туберкульоз легень

Дисемінований Туберкульоз легень - клінічна форма туберкульозу, що виникає в результаті лімфогематогенного поширення інфекції і характеризується двобічним, симетричним вогнищевим ураженням з переважною локалізацією у верхніх, субкортикальних відділах легень.

В теперішній час, серед вперше діагностованих хворих на туберкульоз легень, дисемінована форма зустрічається у 23 %.

Патогенез. Для виникнення дисемінованого туберкульозу легень необхідні такі умови: наявність в організмі вогнища туберкульозного ураження, бактеріємії, гіперсенсибілізації організму і передусім збільшення проникності стінки легеневих судин, а також зниження опірності організму різними провокуючими факторами. Вогнищем специфічного ураження є переважно туберкульозне ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, з яких через грудну протоку, підключичну вену МБТ потрапляють у праву половину серця, а далі в легеневу артерію і Легені.

Крім лімфогематогенного поширення інфекції, дисемінований туберкульоз може виникати в результаті розсіювання МБТ бронхогенним або змішаними шляхами, чим пояснюється симетричність чи асиметричність ураження легень. Залежно від масивності, вірулентності інфекції, стану макроорганізму, а також різних негативних провокуючих факторів, може розвинутися гострий, підгострий чи Хронічний дисемінований туберкульоз легень. Ці форми дисемінованого туберкульозу залежно від шляху поширення МБТ можуть бути гематогенного або лімфобронхогенного генезу.

Гострий дисемінований туберкульоз гематогенного генезу найчастіше проявляється як міліарний (див. «Міліарний туберкульоз»). Він виділяється в окрему клінічну форму в зв’язку із збільшенням частоти його в сучасних умовах, погіршенням епідеміологічної ситуації з туберкульозу.

Підгострий дисемінований туберкульоз розвивається при зниженні опірності організму, має важкий прогресуючий перебіг, іноді за типом казеозної пневмонії, з летальним наслідком через 6 і більше місяців (рис. 14).

Патоморфологія. Основними складовими елементами підгострого дисемінованого туберкульозу є специфічна гранульома (горбик), васкуліт і альвеоліт, що є основою для формування великих вогнищ ексудативного характеру у верхніх і середніх відділах або на протязі всіх легеневих полів. На тлі вогнищ можуть формуватися тонкостінні каверни з перифокальним запаленням. Частіше каверни розташовані на симетричних ділянках легень. Можливі позалегеневі ураження.

Class="center">

Рис. 14. Дисемінований туберкульоз легень (підгострий). Оглядова рентгенограма

Клініка. Основні синдроми: інтоксикаційний, бронхопульмональний, а також ознаки ураження інших органів.

При лабораторних дослідженнях характерні виражені патологічні зміни зі сторони гемограми. В харкотинні часто виявляють МБТ. Проба Манту з 2 ТО позитивна, однак при важкому стані хворого може бути негативною.

Рентгенологічно вогнища великі за розміром, розташовані симетрично, середньої та малої інтенсивності, з нечіткими контурами, схильні до злиття (картина «падаючого снігу») і утворення порожнин розпаду, з яких формуються «’штамповані» каверни.

Диференціальна Діагностика проводиться з подібними за рентгенологічними ознаками захворюваннями легень, що супроводжуються синдромом дисемінації, застійними явищами в легенях (їх понад 200). Це передусім, двобічна Вогнищева Пневмонія, сарко'їдоз (II стадії), карциноматоз, силікоз, застійні явища в легенях, ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, синдром Гудпасчера, муковісцидоз, Токсоплазмоз легень, гістіоцитоз X, тромбоемболія легеневих артерій і вен, кандидоз легень, вузликовий периартеріїт, гранулематоз Вегера, альвеолярний протеїноз тощо.

Лікування. Основним методом лікування хворих на Підгострий дисемінований туберкульоз легень є антимікобактеріальна терапія, яка триває 8-12 місяців, перші 2-3 місяці - 4, а потім 3 протитуберкульозні препарати, до закриття порожнин розпаду. Подальше лікування проводиться ізоніазидом і рифампіцином або етамбутолом (див. «Лікування туберкульозу»).