Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Зовнішні жіночі статеві органи
Розвиток статевих органів

Система статевих органів у вищих тварин складається зі статевих залоз і статевих шляхів.

Статеві залози у хребетних тварин парні, розвиваються на задній стінці тіла, присередніше первинної нирки. Вивідні шляхи для статевих клітин формуються із мезонефрової (у осіб чоловічої статі) і парамезонефрової (у осіб жіночої статі) проток.

У ссавців статеві залози від місця їхньої закладки переміщуються у тазову діля­нку, Яєчники залишаються в порожнині малого таза, Яєчка (сім’яники) у більшості ссавців (крім деяких комахоїдних, китоподібних та ін.) виходять із черевної порож­нини в шкірну складку — калитку. Із передньої частини клоаки у ссавців відособ­люється сечостатева пазуха, в яку відкриваються статеві протоки. У живородячих ссавців (у осіб жіночої статі) сечостатева пазуха перетворюється в Присінок піхви. У осіб чоловічої статі сечостатева пазуха витягується і перетворюється в сечостате­вий канал. Утворення матки у плацентарних ссавців відбувається шляхом злиття парних яйцеводів, які наявні в більшості гризунів, слонів і деяких інших тварин, в розділену поздовжньою перегородкою двороздільну матку (у деяких гризунів, хи­жих тварин, свиней). У копитних, китоподібних і комахоїдних тварин зростання яйцеводів таке, що утворюється дворога Матка, і лише у деяких мавп і людини мат­ка має одну порожнину, яка відкривається у піхву.

У зародку людини спочатку закладаються індиферентні внутрішні і Зовнішні статеві органи, а лише потім формуються внутрішні і зовнішні чоловічі чи ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ у їх остаточному вигляді.

Зачатки індиферентних статевих залоз у зародку людини закладаються на четвер­тому тижні ембріонального розвитку із зародкового епітелію, розташованого з присереднього боку правої та лівої первинних нирок на рівні від IV шийного до V попереко­вого сегментів тіла. На п’ятому тижні ембріонального розвитку вздовж латерального краю первинної нирки і мезонефрової протоки із клітин, що вистеляють порожнину ті­ла, формується парамезонефрова протока, яка відкривається у сечостатеву пазуху. Мезонефрові і парамезонефрові протоки по боках від дорзальної брижі утворюють ва­ликоподібної форми підвищення — сечостатеві складки. В подальшому кожна із цих складок за допомогою поздовжньої борозенки розділяється на присередню частину — статеву складку, де потім утворюється статева залоза, і латеральну частину, яка містить первинну нирку, а також мезонефрову та парамезонефрову протоки. На сьомому тижні ембріонального розвитку індиферентні статеві залози починають диференціюватись або в яєчка, або яєчники. При формуванні яєчок мезонефрові протоки перетворюються у вивідні протоки чоловічих статевих залоз, а парамезонефрові протоки майже повніс­тю редукуються. При формуванні ж яєчників мезонефрові протоки перетворюються в рудиментарні утвори, а парамезонефрові протоки є джерелом розвитку маткових труб, матки та частини піхви.

На сьомому тижні ембріонального розвитку закладаються і зовнішні статеві органи у вигляді індиферентних горбка, статевих складок та валиків. Із цих закладок в пода­льшому розвиваються зовнішні чоловічі чи Зовнішні жіночі статеві органи.

Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів. На сьомому місяці внутрішньоутробного розвитку із сполучної Тканини, яка оточує чоловічу статеву залозу, що розвивається, формується білкова оболонка. До цього часу статева залоза наби­рає вже більш округлої форми, в ній утворюються тяжі, які диференціюються в сім ’яні канальці.

При розвитку чоловічої статевої залози із канальців первинної нирки формують­ся виносні канальці яєчок, а із краніальної частини мезонефрової протоки утворю­ється протока над’яєчка. Декілька краніально розташованих канальців первинної нирки перетворюються в придаток над’яєчка. Каудально розташовані канальці пе­рвинної нирки перетворюються в прияєчко. Із останньої частини мезонефрової про­токи, навколо якої утворюється м’язова оболонка, формується сім’явиносна прото­ка. Дистальний відділ сім’явиносної протоки розширюється і перетворюється в ампулу сім’явиносної протоки, із бічного вип’ячування протоки розвивається сім’яний пухирець. Із кінцевого звуженого відділу мезонефрової протоки формуєть­ся сім’явипорскувальна протока, яка відкривається у чоловічий Сечівник — чоловічу уретру.

Із краніального кінця парамезонефрової протоки утворюється придаток яєчка, а із каудальних кінців цих проток, що злились, виникає передміхурова (чоловіча) ма­точка. Остання частина парамезонефрових проток у ембріонів чоловічої статті ре­дукується.

У людини Яєчко з його над’яєчком не залишаються на тому місці, де вони заклада­лись, а в процесі індивідуального розвитку зміщуються в каудальному напрямку — відбувається процес опускання яєчок, в якому важливу роль відіграє спрямовуюча зв’язка яєчка (провідник яєчка). До третього місяця внутрішньоутробного розвитку яє­чко розташовується у клубовій ямці. На шостому місяці воно підходить до внутріш­нього пахвинного кільця. На сьомому-восьмому місяцях яєчко проходить через пах­винний канал разом з сім’явиносною протокою, судинами і нервами, котрі входять до складу сім’яного канатика, який утворюється в процесі опускання яєчка.

Передміхурова залоза розвивається із епітелію сечівника, що формується, у ви­гляді клітинних тяжів, із яких в подальшому утворюються часточки залози.

Цибулино-сечівникові залози розвиваються із епітеліальних виростів губчастої частини сечівника.

Розвиток внутрішніх жіночих статевих органів. В яєчнику ембріона жіночої статі зона сполучної тканини під шаром зародкового епітелію виражена слабше, ніж у чоловічій статевій залозі. Клітинні тяжі менш помітні, Статеві клітини розсія­ні в мезенхімній стромі органа. Частина цих клітин росте активніше, і вони стають більшими, їх оточують більш дрібні клітини, формуються первинні фолікули яєчни­ка. В подальшому утворюється кіркова і мозкова речовини яєчника. В останню вро­стають Судини і нерви. Первинні статеві клітини поступово по мірі розвитку змі­щуються у кіркову речовину.

У процесі розвитку яєчники разом з матковими трубами від місця їхньої закладки зміщуються у тазову ділянку. Опускання яєчників супроводжується зміною топографії маткових труб, які з вертикального положення переходять у горизонтальне.

При розвитку яєчника із канальців первинної нирки, що лишились, формуються рудиментарні утвори яєчника — над’Яєчник та прияєчник. Із залишків мезонефрової протоки утворюється поздовжня протока над’яєчника.

Із парамезонефрових проток розвиваються маткові труби, матка і проксималь­ний відділ піхви. Із сечостатевої пазухи формуються дистальний відділ піхви та її присінок.

Розвиток зовнішніх статевих органів. На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку людини спереду від клоачної перегородки із мезанхіми виникає ста­тевий горбок, в основі якого в напрямку до анального отвору розташовується сечо­статева (сечівникова) борозна, обмежована з обох боків статевими складками. По обох сторонах від описаних статевого горбка і складок формуються півмісяцевої форми підвищення шкіри і підшкірної клітковини — статеві валики. Всі ці струк­тури є індиферентними зовнішніми статевими органами, із яких в подальшому роз­виваються зовнішні чоловічі чи жіночі органи.

При розвитку особи чоловічої статі статевий горбок починає швидко рости і видовжуватись, перетворюючись у печеристі тіла статевого члена. На нижній (каудальній) поверхні члена статеві складки стають більш високими. По мірі ро­сту статевих складок сечостатева (сечівникова) борозенка, яку вони обмежову­ють, поступово поглиблюється і перетворюється в жолобок, а згодом, в резуль­таті зрощення його країв, утворюється чоловічий сечівник і губчасте тіло статевого члена. Сечостатевий отвір із початкового свого положення біля ко­реня статевого члена в процесі росту члена ніби переміщується на дистальний його кінець. Місце закриття (зрощення) сечівникового жолоба залишається у вигляді рубчика, який називають швом статевого члена. Одночасно з форму­ванням чоловічого сечівника над дистальним кінцем статевого члена утворю­ється передня шкірочка (крайня плоть) статевого члена, що зв’язано з розрос­танням навколо головки члена складки епітелію.

Статеві валики також ростуть, стають більш випуклими, особливо в їх каудаль­них відділах, зближуються і зростаються по серединній лінії, утворюючи калитку. На місці зрощення статевих валиків виникає шов калитки, який тягнеться від коре­ня статевого члена до анального отвору через всю промежину.

При розвитку особи жіночої статі статевий горбок росте слабко і перетворю­ється в Клітор. Статеві складки розростаються і перетворюються в малі соромі­тні Губи. Дистальна частина сечостатевої борозни стає більш широкою і пере­творюється в присінок піхви, куди відкриваються жіночий сечівник і Піхва. Статеві валики ростуть і перетворюються у Великі соромітні губи, в яких нако­пичується значна кількість жирової клітковини і вони потім прикривають Малі соромітні губи.