Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму
Анатомія жіночих статевих органів
Зовнішні статеві органи жінки

До зовнішніх статевих органів належать: лобок, великі і малі статеві Губи, Клітор, Присінок піхви із запозами, Промежина (рис.1). Дівоча пліва є межею між зовнішніми і внутрішніми статевими органами.

Лобок являє собою підвищення, розташоване дещо вище лобкового зчленування, вкрите волоссям у формі трикутника, верхня межа горизонтальна у вигляді перехідної складки (жіночий тип росту Волосся) або в напрямку пупка (чоловічий тип росту волосся). З боків лобок обмежений пахвовими складками.

Великі статеві губи (labia majora pudendi) - парні товсті складки шкіри з добре розвинутою підшкірною жировою клітковиною. Зовнішня частина губ має волосяний покрив, внутрішня містить потові та Сальні залози, і Шкіра її нагадує слизову оболонку.

Спереду великі статеві губи переходять у шкіру лобкового горба, утворюючи передню спайку губ (comissura labiorum anterior), ззаду сходяться вони у тонку складку - задню спайку губ (comissura labiorum posterior) між задньою спайкою губ і нижнім краєм дівочої перетинки є човникоподібна ямка.

Малі статеві губи (labia minora pudendi) - складки шкіри, що нагадують слизову оболонку розташовані медіально і паралельно до великих статевих губ. Вони обмежують присінок піхви. Ззаду малі статеві губи зпиваються з великими, спереду - переходять у крайню плоть клітора, вкриті багатошаровим плоским епітелієм і містять численні сальні залози. Вони добре забезпечені судинами та нервовими закінченнями, котрі зумовлюють сексуальну чутливість під час статевого акту.

Клітор (clitoris) - рудиментарний аналог чоловічого статевого органа, який міститься між передньою спайкою губ і сечівником. Складається з голівки з крайньою плоттю, печеристих тіл (правого і лівого) і ніжок. Ніжки клітора фіксуються до лобкових кісток. Слизова оболонка клітора багата на судини, нерви, а також сальні та Потові залози, які виробляють сироподібну змазку (смегму). Клітор з’єднується з малими статевими губами за допомогою вуздечок. Рясні рецепторні нервові закінчення (тільця Догеля) забезпечують кровонаповнення і ерекцію печеристих тіл, які підвищують збудливість жінки.

Присінок (vestibulum vaginal) - міститься між клітором, малими статевими губами і човникоподібною ямкою. У присінок піхви відкриваються: зовнішній отвір сечівника (ззаду від клітора), парні отвори проток великих (glandulae Bartalini) і малих залоз присінка, виробляють секрет, а такожотвір піхви, прикритий дівочою перетинкою або її залишком.

Дівоча перетинка (hymen) - дуплікатура слизової оболонки, її отвір буває різної форми - кільцеподібної, півмісяцевої, решітчастої, зубчастої, трубчастої. Дівоча перетинка є важливим біологічним бар’єром між зовнішніми і внутрішніми статевими органами, захищає Внутрішні статеві органи від проникнення сторонніх тіл і мікроорганізмів із зовнішнього середовища. У деяких випадках отвору у дівочій перетинці може не бути, що може вести з початком менструацій до накопичення менструальної крові в піхві, а потім в матці. Аномалія розвитку дівочої перетинки (атрезія) лікується хірургічним методом.

Великі залози присінка (glandulae vestibulаres majores - glandulae Bartolini) містяться в основі великих статевих губ. Довжина їх 10-15мм, ширина 6-8мм, довжина вивідної протоки до 15мм, яка відкривається біля основи малих статевих губ і дівочої перетинки. Залози вистелені залозистим сецернуючим епітелієм. Під час пальпації та придавлювання їх виділяється секрет, який зволожує присінок піхви. Під час закупорки протоки можливий розвиток кісти великої залози присінка, а в разі інфікування - бартолініт.

Жіночий сечовник (urethra feminina) - відкривається у присінок піхви. Сечовник у жінок коротший і ширший, ніж у чоловіків. Довжина його 3-4см. Слизова оболонка має повздовжні складки. Підслизова основа багата на слизові залози. М’язовий шар складається поздовжніх (внутрішніх) і циркулярних (зовнішніх) непосмугованих волокон, які біля виходу із сечівника утворюють сфінктер. Зовнішній отвір сечівника міститься ззаду клітора, оточений невеликим валиком, з обох боків його видно 2-4 отвори обхідних сечовипускних проток (скенієвих пазух), котрі часто є вогнищем хронічної гонорейної інфекції.

Промежина (perineum). Проміжок між задньою спайкою статевих губ і переднім краєм заднього проходу. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини, вона дорівнює 3-4см. Це частина тазового дна, утвореного шкірою, підшкірною жировою клітковиною, м’язами і фасціями.