Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Зовнішні жіночі статеві органи
Промежина

Промежина (perineum) — це комплекс м’яких тканин (Шкіра, м’язи, фасції), які за­кривають вихід із порожнини малого таза. У вузькому розумінні цього слова про­межиною називають ділянку, розміщену між зовнішніми статевими органами та відхідником. У жінок ця ділянка простягається від заднього краю статевої щілини до переднього краю відхідника (мал. 185), а у чоловіків — від заднього краю калит­ки до переднього краю відхідника (мал. 186). За формою промежина нагадує ромб, обмежований верхівкою куприка ззаду, нижньою точкою лобкового симфізу спере­ду і сідничними горбами з боків. Умовна поперечна лінія, яка з’єднує сідничні гор­би, розділяє промежину на дві ділянки трикутної форми: сечово-статеву (передньоверхню) і відхідникову (нижньозадню). У межах сечово-статевої ділянки лежить сечово-статева діафрагма, а в межах відхідникової ділянки — діафрагма таза. Обидві діафрагми прилягають одна до одної своїми основами, а вершинами напра­влені відповідно до лобкового симфіза і куприка. Сечово-статева діафрагма і діаф­рагма таза представляють собою м’язово-фасціальну пластинку, що утворена двома шарами м’язів (поверхневим та глибоким) і фасціями. Вся ця м’язово-фасціальна пластинка вкрита зі сторони порожнини малого таза парієтальним листком фасції таза, а ззовні (знизу) — поверхневою фасцією.

Сечово-статева діафрагма (diaphragma urogenitale) займає передню частину промежини, має форму трикутника, вершина якого обернена до лобкового симфіза, а основа відповідає лінії, що з’єднує сідничні горби. Через сечово-статеву діафраг­му у чоловіків проходить Сечівник, а у жінок — сечівник і Піхва. У сечово-статевій діафрагмі виділяють два шари м’язів: поверхневий та глибокий.

До поверхневих м’язів сечово-статевої діафрагми відносять три м’язи: поверхне­вий поперечний м’яз промежини, сідничо-печеристий та цибулино-губчастий.

Поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis) — парний, лежить у глибокому шарі підшкірної жирової клітковини. Починається м’яз від гілки сідничної кістки біля сідничного горба, йде поперечно назустріч та­кому ж м’язу з протилежного боку і закінчується в сухожилковому центрі проме­жини. Частина волокон цього м’яза вплітається в зовнішній сфінктер відхідника і цибулино-губчастий м’яз. Функція: м’яз бере участь в укріпленні сухожилкового центру промежини.

Сідничо-печеристий м’яз (m. ischiocavernosus) — парний, починається від гі­лки сідничної кістки, обходить ніжку печеристого тіла статевого члена (у чоло­віків) зсередини назовні і прикріплюється до білкової оболонки статевого члена чи клітора (у жінок). Функція: притискує печеристі тіла до кістки, зменшуючи цим відтік венозної крові від печеристих тіл, що викликає ерекцію статевого члена чи клітора.

Мал. 185. М’язи та фасції жіночої промежини

1 — сідничо-печеристий м’яз; 2 — нижня фасція сечово-статевої діафрагми; 3 — глибокий по­перечний м’яз промежини; 4 — верхня фасція сечово-статевої діафрагми; 5 — поверхневий по­перечний м’яз промежини; 6 — відхідник; 7 — зовнішній м’яз-замикач (сфінктер) відхідника; 8 — крижово-горбова зв’язка; 9 — великий сідничний м’яз; 10 — м’яз-підіймач відхідника; 11 — відхідниково-куприкова зв’язка; 12 — сіднична фасція; 13 — нижня фасція діафрагми таза; 14 — цибулино-губчастий м’яз; 15 — широка фасція; 16 — отвір піхви; 17 — поверхнева фасція промежини; 18 — зовнішнє вічко (отвір) сечівника, 19 — головка клітора

Цибулино-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus) складається з двох половин, які беруть початок від шва на нижній поверхні цибулини статевого члена, охоплюють справа і зліва цибулину та губчасте тіло статевого члена і прикріплюються до його білкової оболонки та до поверхневої фасції на тилі статевого члена. Функція: при скороченні м’яз стискує цибулину, печеристі тіла і дорзальну вену статевого члена, а також цибулино-сечівникові залози, сприяє ерекції. У жінок цибулино-губчастий м’яз — парний орган, який обхоплює піхву в ділянці її отвору. Починається цей м’яз від сухожилкового центра промежини і від зовнішнього сфінктера відхідника, прикріплюється до дорзальної поверхні клітора, вплітаючись в його білкову оболо­нку. При скороченні м’яз звужує вхід у піхву, стискує велику залозу присінка і ци­булину присінка.

До глибоких м’язів сечово-статевої діафрагми відносять глибокий поперечний м’яз промежини та м’яз-замикач (сфінктер) сечівника.

Глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus) парний, починається від гілок сідничної і лобкової кісток. По середній лінії промежини цей м’яз з’єднується з сухожилком такого ж м’яза протилежної сторони і бере участь в утворенні сухожилкового центру промежини. Обидва ці м’язи укріплюють сечово-статеву діафрагму.

Мал. 186. М’язи та фасції чоловічої промежини

1 — Калитка; 2 — цибулино-губчастий м’яз; 3 — сідничо-печеристий м’яз; 4 — сечово-статева діафрагма; 5 — поверхневий поперечний м’яз промежини; 6 — м’яз-підіймач відхідника; 7 — великий сідничний м’яз; 8 — відхідник; 9 — відхідниково-куприкова зв’язка; 10 — куприк; 11 — зовнішній м’яз-замикач (сфінктер) відхідника; 12 — сіднична фасція; 13 — нижня фасція діафрагми таза; 14 — сідничо-прямокишкова ямка; 15 — сідничий горб; 16 — широка фасція; 17 — поверхнева фасція промежини.

М’яз-замикач (сфінктер) сечівника (m. sphincter urethrae) непарний, має переважно коловий напрямок волокон, охоплює у чоловіків перетинчасту частину сечівника, а у жінок — сечівник, починаючись частково від нижніх гілок лобкових кісток. У чолові­ків пучки волокон цього м’яза приєднуються до передміхурової залози, а у жінок — вплітаються в стінку піхви. Цей м’яз є вольовим стискачем сечівника.

Діафрагма таза (diaphragma pelvis) займає задню частину промежини, має ви­гляд трикутника, вершина якого обернена до куприка, а два інших кути направлені до сідничних горбів. Через діафрагму таза як у чоловіків, так і в жінок проходить кінцевий відділ прямої кишки. У діафрагмі таза також виділяють два шари м’язів: поверхневий та глибокий.

До поверхневих м’язів діафрагми таза відносять непарний зовнішній м’яз-замикач (сфінктер) відхідника.

Зовнішній м’яз-замикач відхідника (m. sphincter ani externus) у вигляді м’язового кільця оточує відхідник і прилеглу частину прямої кишки. В м’язі розрізняють три частини: підшкірну (pars cutanea), м’язові пучки якої починаються і прикріплю­ються під шкірою; поверхневу (pars superficialis), яка у вигляді пари пучків закінчу­ється на відхідниково-куприковій зв’язці, і глибоку (pars profunda), найбільш вира­жену частину, яка оточує нижній відділ прямої кишки і прилягає до м’яза-підіймача відхідника. Всі пучки зовнішнього м’яза-стискача відхідника при скороченні стис­кають (закривають) відхідник.

До глибоких м’язів діафрагми таза відносять два м’язи: м’яз-підіймач відхідника і куприковий м’яз.

М’яз-підіймач відхідника (m. levator ani) парний, утворює з аналогічним м’язом протилежного боку лійку, яка своєю широкою частиною обернена вверх. М’яз-підіймач відхідника є найбільшим м’язом діафрагми таза. Він починається від біч­ної стінки малого таза декількома пучками. Передні пучки починаються від внут­рішньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки, бічні — від сухожилкової дуги м’яза-підіймача відхідника (arcus tendineus musculi levatoris ani), яка представляє собою дугоподібне потовщення фасції таза в тому місці, де вона вкриває затульну фасцію. Пучки правого і лівого м’язів-підіймачів відхідника прямують вниз і назад, з’єднуються один з одним, охоплюють пряму кишку, потім прямують вниз і присередньо. Частина волокон м’яза-підіймача відхідника вплітається в передміхурову залозу (у чоловіків), стінку піхви (у жінок), а також сечового міхура і прямої киш­ки, а самі м’язи закінчуються біля верхівки куприка за допомогою відхідниково-куприкової зв’язки (lig. anococcygeum). При скороченні м’яза-підіймача відхідника укріплюється і піднімається тазове дно, підтягується вперед і вверх нижній відділ прямої кишки, яка при цьому стискається. У жінок цей м’яз також звужує вхід у пі­хву і наближає задню стінку піхви до передньої.

Куприковий м’яз (m. coccygeus) парний, починається від сідничної ості і крижо­во-остистої зв’язки, йде присередньо та дозаду і прикріплюється до латерального краю куприка і верхівки крижа. Пучки цього м’яза прилягають з присереднього бо­ку до крижово-остистої зв’язки, частково вплітаючись в неї. М’яз укріплює задню частину діафрагми таза.