Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Зовнішні чоловічі статеві органи
Калитка

Калитка (мошонка) (scrotum) — це шкірно-фасційний мішкоподібний утвір, який міститься під лобковим симфізом донизу від кореня статевого члена. Порожнина калитки розділена перегородкою калитки (septum scroti) на дві камери. У кожній з цих камер міститься Яєчко з його над’яєчком та калиткова частина сім’яного кана­тика. Калитка являє собою «фізіологічний термостат», який підтримує температуру яєчок на дещо нижчому рівні, ніж Температура тіла, що є необхідною умовою для нормального сперматогенезу.

Стінка калитки складається з 7 шарів (оболонок), які називаються також оболон­ками Яєчка (мал. 179). Оболонки калитки (яєчка) за будовою і топографією подібні до шарів передньої черевної стінки, тому що калитка утворилась шляхом випинан­ня стінки живота. Розрізняють такі шари калитки (оболонки яєчка): 1) Шкіра (cutis); 2) м’ясиста оболонка (tunica dartos); 3) зовнішня сім’яна фасція (fascia spermatica externa); 4) підвішувальна фасція (fascia cremasterica); 5) м’яз, що підвішує яєчко (musculus cremaster); 6) внутрішня сім’яна фасція (fascia spermatica interna); 7) піх­вова оболонка яєчка (tunica vaginalis testis). У піхвовій оболонці яєчка виділяють два листки (пластинки): пристінкову (lamina parietalis) та нутряну (lamina visceralis), які переходять одна в одну і утворюють навколо яєчка та над’яєчка за­мкнений серозний мішок, заповнений невеликою кількістю серозної рідини.

Шкіра калитки тонка, ніжна, пігментована, вкрита рідким та товстим волоссям, містить численні потові та Сальні залози, секрет яких має характерний індивідуаль­ний запах. По серединній лінії шкіри калитки в сагітальній площині проходить шов калитки (raphe scroti), який спереду продовжується на нижню поверхню статевого члена, а ззаду доходить до відхідника.

Під шкірою знаходиться м’ясиста оболонка, що утворилась із підшкірної сполу­чної Тканини пахвинної ділянки та промежини і заміняє підшкірну жирову клітко­вину. В м’ясистій оболонці наявні пучки м’язових клітин та еластичних волокон. Присередні відділи м’ясистої оболонки обох яєчок зрощені між собою і утворюють перегородку калитки, яка відділяє праве яєчко від лівого. М’ясиста оболонка зро­щена із шкірою калитки. Скорочення м’язових волокон м’ясистої оболонки надає шкірі калитки зморшкуватого вигляду.

Глибше під м’ясистою оболонкою лежить зовнішня сім’яна фасція, яка є похід­ним утвором поверхневої фасції живота. Під нею міститься підвішувальна фасція, яка утворилась із власної фасції зовнішнього косого м’яза живота і частково із фіб­розних волокон його апоневрозу. Ця фасція належить м’язу, що підвішує яєчко, який сформувався із м’язових пучків, котрі відгалузились від поперечного та внут­рішнього косого м’язів живота. Досередини від м’яза, що підвішує яєчко, розміщу­ється внутрішня сім’яна фасція, яка походить із поперечної фасції живота. Під вну­трішньою сім’яною фасцією міститься піхвова оболонка яєчка, яка походить із піхвового відростка очеревини. Пристінкова пластинка піхвової оболонки зрощена з внутрішньою сім’яною фасцією, а нутряна пластинка — з білковою оболонкою яєчка. Замкнута серозна порожнина, яка міститься між обома пластинками піхвової оболонки, є похідним порожнини очеревини.

Мал. 179. Оболонки яєчка та сім’яного канатика (схема)

1 — зовнішній косий м’яз живота; 2 — внутрішній ко­сий м’яз живота; 3 — поперечний м’яз живота; 4 — поперечна фасція; 5 — Очеревина; 6 — яєчкова артерія; 7 — лозоподібне венозне сплетення; 8 — сім’явиносна протока; 9 — м’яз, що підвішує яєчко; 10 — зовнішня сім’яна фасція; 11 — слід піхвового відростка; 12 — м’ясиста оболонка; 13 — шкіра; 14 — головка над’яєчка; 15 — тіло над’яєчка; 16 — яєчко; 17 — сім’явиносна протока; 18 — хвіст над’ яєчка; 19 — піх­вова оболонка (пристінкова пластинка); 20 — піхвова оболонка (нутряна пластинка); 21 — придаток над’яєчка; 22 — серозна порожнина яєчка

Оболонки яєчка сформувались у процесі опускання яєчка. У зародка яєчко знахо­диться у задньому відділі черевної порожнини на рівні нижніх поперекових хребців. Важливу роль в процесі опускання яєчка відіграє провідник яєчка (gubernaculum testis) — спрямовуюча зв’язка, яка закладається на ранніх стадіях розвитку заочеревинно і простягається від каудального кінця зачатка яєчка до передньої черевної стінки, де в подальшому починає формуватись калитка. На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку, на місці майбутнього глибокого пахвинного кільця з’являється сліпий поро­жнистий випин очеревини, який формує її піхвовий відросток. По мірі росту тіла заро­дка в довжину яєчко займає все більш низьке положення, зміщується заочеревинно у порожнину таза, а потім біля піхвового відростка спускається в калитку, де, будучи окутаним серозним покривом, займає своє кінцеве положення. Разом з піхвовим відро­стком випинаються назовні й інші шари передньої черевної стінки, які утворюють вмі­стилище для яєчка — калитку.

Кровопостачання калитки здійснюється передніми калитковими артеріями (гіл­ки зовнішньої соромітної Артерії), задніми калитковими артеріями (гілки промежинної артерії) та артерією м’яза, що підвішує яєчко (гілка нижньої підчеревної ар­терії). Вени калитки супроводжують однойменні артерії і впадають у венозну систему сім’яних канатиків та нижні прямокишкові вени.

Іннервацію калитка отримує із крижового і поперекового сплетень.