Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Зовнішні чоловічі статеві органи
Статевий член

До зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculina externa) на­лежать Статевий член та Калитка.

Статевий член (penis) служить для виведення сечі із сечового міхура та випорску­вання сперми. У ньому розрізняють задню фіксовану частину — корінь статевого члена (radixpenis), що прикріплюється до передньої поверхні лобкових кісток, і пе­редню рухому частину — тіло статевого члена (corpus penis), яке закінчується го­ловкою статевого члена (glanspenis) (мал. 178).

Головка статевого члена має дещо сплющену зверху і знизу конусоподібну фо­рму. Задній потовщений край головки зветься вінцем головки (corona glandis), який відділений від тіла члена неглибокою борозенкою — шийкою головки (collum glandis). На вершині головки міститься щілиноподібне зовнішнє вічко сечівника.

Тіло статевого члена має дві поверхні: передню (верхню), більш широку, яка на­зивається спинкою статевого члена (dorsum penis), і задню (нижню), більш вузьку, — сечівникову поверхню (facies urethralis), до якої зсередини прилягає Сечівник. Ззовні тіло статевого члена вкрите шкірою, яка зверху переходить у шкіру лобка, а знизу — в шкіру калитки. Шкіра члена тонка, ніжна, рухлива; вона відділена від підлягаючої фасції пухкою клітковиною і тому легко зсувається. На сечівниковій поверхні члена по серединній лінії шкіра утворює шов статевого члена (raphe penis), який ззаду продовжується в шкіру калитки і промежини. В передньому від­ділі статевого члена (в ділянці шийки головки) шкіра утворює добре виражену ко­лову шкірну складку — передню шкірочку (крайню плоть) статевого члена (preputium penis), яка закриває головку, а потім переходить у шкіру головки. Між головкою і передньою шкірочкою залишається простір — порожнина передньої шкірочки, яка відкривається спереду отвором, через який при відтягуванні перед­ньої шкірочки назад оголюється головка статевого члена. Внутрішня поверхня пе­редньої шкірочки, а також головка вкриті тонкою ніжною напівпрозорою шкірою, яка відрізняється від шкіри, що вкриває тіло статевого члена. У шкірі внутрішньої поверхні передньої шкірочки та вінця головки розташовані сальні препуційні залози (gll. preputiales), які виробляють смегму. Значне накопичення смегми у препуційному мішку при недотриманні правил особистої гігієни може призвести до запалення передньої шкірочки та виникнення фімозу (звуження передньої шкірочки). На нижній стороні головки передня шкірочка з’єднана з головкою поздовжньою складкою — вуздечкою передньої шкірочки (frenulum preputii), яка майже досягає зовнішнього отвору сечівника.

Мал. 178. Чоловічий статевий член (вигляд знизу та спереду)

1 — головка статевого члена; 2 — вінець головки; 3 — передня шкірочка статевого члена; 4 — шов статевого члена; 5 — губчасте тіло статевого члена; 6 — глибокий поперечний м’яз проме­жини; 7 — зовнішній м’яз-замикач (сфінктер) відхідника; 8 — відхідник; 9 — корінь статевого члена; 10 — цибулина статевого члена; 11 — сідничо-печеристий м’яз; 12 — печеристі тіла ста­тевого члена; 13 — поверхнева та глибока фасції статевого члена; 14 — тіло статевого члена; 15 — загальний покрив (шкіра) статевого члена; 16 — вуздечка передньої шкірочки; 17 — зовнішнє вічко (отвір) сечівника

Основу статевого члена складають три поздовжньо розміщені тіла: два печери­стих і одне губчасте.

Печеристі тіла статевого члена (corpora cavernosa penis) представляють собою два довгих майже циліндричної форми утвори з загостреними переднім і заднім кі­нцями. На потоншених передніх ( нижніх) кінцях, мов шапочка гриба, настромлена головка статевого члена. Задні кінці обох печеристих тіл розходяться в боки, пото­ншуються і утворюють ніжки статевого члена (crura penis), які прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток. Печеристі тіла зрощені одне з одним своїми присередніми поверхнями і вкриті спільною білковою оболонкою печеристих тіл (tunica albuginea corporum cavernosum), яка в проміжку між ними утворює перего­родку статевого члена (septumpenis). Відповідно цій перегородці на верхній пове­рхні міститься борозна для дорзальної вени статевого члена, а на нижній поверхні — жолобок, де залягає губчасте тіло статевого члена.

Губчасте тіло статевого члена (corpus spongiosus penis) значно менше за об’ємом, ніж печеристі тіла. Воно покрите окремою білковою оболонкою губчасто­го тіла (tunica albuginea corporis spongiosi) і пронизане по всій довжині сечівником. На відміну від печеристих тіл, губчасте тіло на обох своїх кінцях потовщується, утворюючи ззаду цибулину статевого члена (bulbus penis), а спереду — головку статевого члена. На задній поверхні головки наявна заглибина, в яку входять пе­редні кінці печеристих тіл.

Печеристі і губчасте тіла статевого члена складаються з багаточисельних сполу­чнотканинних перекладин (трабекул), які відгалужуються від білкової оболонки. Сполучна тканина перекладин містить еластичні та гладенькі м’язові волокна. Пе­реплітаючись між собою, перекладини утворюють систему тонкостінних комірок (каверн), що сполучаються між собою. Комірки — це судинні порожнини, вистеле­ні ендотелієм і заповнені Кров’ю. Ерекція виникає завдяки накопиченню крові в комірках. Цьому сприяє характер кровопостачання статевого члена. Кров до пече­ристих тіл доставляє в основному глибока артерія статевого члена, яка розпадаєть­ся на гілки, які йдуть по перекладинах. При спокійному стані статевого члена вони мають покручений хід, що дало привід назвати їх покрученими артеріями (arteriae helicinae). При статевому збудженні розслабляються гладенькі м’язи перекладин та покручених артерій і кров спрямовується в комірки печеристих тіл. Печеристі тіла набухають і стають щільними (виникає ерекція статевого члена). Під час ерекції, завдяки кровонаповненню комірок, стінки вен стиснуті, що перешкоджає відтоку крові із судинних порожнин.

Усі три тіла статевого члена (печеристі та губчасте) вкриті глибокою та поверхне­вою фасціями (fascia penis profunda et fascia penis superficialis). На спинці статевого члена ближче до його кореня фасції виражені краще, в зв’язку з тим, що в цьому місці в них вплітаються сухожилки цибулино-губчастого і сіднично-перечистого м’язів се­чостатевої діафрагми. Зовні від поверхневої фасції знаходиться легкорухлива шкіра. Лише на головці статевого члена, де підшкірна клітковина відсутня і шкірний покрив безпосередньо приростає до білкової оболонки, шкіра нерухома. Статевий член фіксу­ється двома зв’язками: пращоподібною та зв’язкою, що підвішує статевий член. Гли­бока пращоподібна зв’язка (lig. fundforme) йде від нижньої частини лобкового симфізу і вплітається в білкову оболонку печеристих тіл. Волокна цієї зв’язки проникають і в калитку, в її м’ясисту оболонку. Зв’язка, що підвішує статевий член (lig. suspensorium penis), починається від поверхневої фасції живота в ділянці білої лінії і вплітається в поверхневу фасцію статевого члена.

Кровопостачання статевого члена. Шкіра, фасції та білкові оболонки тіл ста­тевого члена отримують кров від передніх калиткових артерій (гілки зовнішніх со­ромітних артерій) та дорзальної (спинкової) Артерії статевого члена. Печеристі і гу­бчасте тіла кровопостачаються дорзальною та глибокою артеріями статевого члена (гілки внутрішньої соромітної артерії). Венозна кров від статевого члена відтікає по глибокій вені статевого члена і по вені цибулини статевого члена у венозне спле­тення сечового міхура, а також по глибоких венах статевого члена у внутрішню со­ромітну вену.

Лімфатичні судини статевого члена прямують до внутрішніх клубових та повер­хневих пахвинних лімфатичних вузлів.

Іннервується статевий член гілками соромітного нерва (чутлива іннервація), гіл­ками нижнього підчеревного сплетення (симпатична іннервація) та гілками тазових нутряних нервів (парасимпатична іннервація).