Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Статева система
Чоловіча статева система
Статевий член

Статевий член (penis) — копулятивний орган, який забезпечує введення сперми до статевих шляхів жінки, а також служить каналом для виведення сечі.

Основна маса статевого члена утворена трьома печеристими (кавернозними) тілами, які, переповнюючись кров’ю, стають ригідними і забезпечують ерекцію.

Зовні печеристі тіла оточені білковою оболонкою (tunica albuginea), утвореною щільною волокнистою сполучною тканиною. Ця тканина містить численні еластичні волокна і гладкі м’язові клітини.

Усередині нижнього кавернозного тіла проходить сечівник, по якому здійснюється виведення сперми. Він ділиться на три частини: простатичну (pars prostatica); перетинчасту (pars membranacea) і печеристу (pars spongiosa).

Сечівник має добре виражену слизову оболонку. Її епітелій у простатичній частині перехідний, у перетинчастій — багато- рядний призматичний, у печеристій — багатошаровий плоский і виявляє ознаки зроговіння.

Під епітелієм розміщена власна пластинка слизової оболонки, яка багата на еластичні волокна. У пухкій волокнистій тканині цього шару проходить сітка венозних судин, яка має зв’язок із порожниною кавернозного тіла уретри.

У слизовій оболонці розміщені дрібні слизові залози.

Підслизова основа містить широку сітку венозних судин.

М’язова оболонка сечівника добре розвинута в його простатичній частині і складається з внутрішнього поздовжнього і зовнішнього циркулярного шарів гладких міоцитів. При переході перетинчастої частини сечівника у його печеристу частину м’язові шари поступово потоншуються і зберігаються тільки поодинокі м’язові клітини.

Зовні статевий член покритий шкірою, під якою розташовується білкова оболонка.

Головка статевого члена утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, в якій розміщена сітка анастомозуючих вен, що переповнюються кров’ю під час ерекції. В товстій стінці їх — поздовжні і циркулярно розміщені пучки гладких м’язових клітин. Шкіра, яка покриває головку статевого члена, тонка. В ній розміщені сальні припуціальні залози (gl. sebacea preputiales).

Препарат 4. Поперечний розріз статевого члена (рис. 74).

Мале збільшення. Вивчити та зарисувати препарат. Статевий член утворений трьома печеристими (кавернозними) тілами: двома парними (corpora cavernosa penis) і одним непарним (corpus cavernosus urethra). Через непарне кавернозне тіло проходить сечівник. Епітелій уретри — дворядний циліндричний.

Усі три кавернозні тіла покриті загальною оболонкою зі щільної сполучної тканини — білковою оболонкою, багатою на колагенові й еластичні волокна. Від оболонки до середини печеристих тіл відходять численні сполучнотканинні перегородки з домішкою гладком’язових клітин. Ці перегородки утворюють систему широких порожнин — каверн або лакун, вистелених ендотелієм і заповнених кров’ю.

У сполучній тканині, яка оточує загальну оболонку, розміщуються пучки гладких м’язових клітин, а також судини і нерви. Шкірний покрив представлений сполучною тканиною (дермою) та багатошаровим плоским епітелієм (епідермісом). У шкірі знаходяться корені волосся, сальні та потові залози.

Рис. 74. Поперечний розріз статевого члена дитини. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — епідерміс; 2 — дерма; 3 — білкова оболонка; 4 — печеристі (кавернозні) тіла; 5 — лакуни печеристого тіла; 6 — судини; 7 — нижнє печеристе тіло; 8 — сечівник

На рисунку позначити: 1) парні кавернозні тіла і в них: а) каверни; б) сполучнотканинні перегородки; в) оболонку; 2) непарне кавернозне тіло і в ньому: а) уретру, б) сполучнотканинні перегородки; в) оболонку; 3) загальну сполучнотканинну оболонку; 4) пучки гладком’язової тканини; 5) шкіру.

Контрольні питання

1. Джерела розвитку яєчок.

2. Будова яєчка.

3. Клітинний склад і будова сперматогенного епітелію.

4. Сперматогенез. Фази сперматогенезу.

5. Придаток яєчка і його будова.

6. Сім’явиносні протоки. Особливості будови.

7. Кровопостачання яєчка.

8. Вікові зміни яєчка.

9. Додаткові залози чоловічої статевої системи.

10. Особливості будови сім’яних міхурців.

11. Джерела розвитку передміхурової залози.

12. Будова передміхурової залози.

13. Вікові зміни передміхурової залози.

14. Будова і гістофізіологія залоз цибулини сечівника.

15. Особливості будови статевого члена, його кровопостачання.

Електронна мікрофотограма 45. Фолікулярна клітина (клітина Сертолі). х18 175:

1 — ядро фолікулярної клітини; 2 — ендоплазматична сітка; 3 — ліпоїдні включення; 4 — мітохондрії; 5 — базальна мембрана; 6 — колагенові протофібрили; 7 — сперматогонії (за Баво)

Електронна мікрофотограма 46. Сперматиди в періоді формування (рання стадія). х 18 000:

1 — преакросомні гранули в зоні внутрішньоклітинного сітчастого апарату; 2 — акросомна гранула; 3 — ядро

Ситуаційні задачі

1. На препараті — розріз звивистого сім’яного канальця, в якому видно сліди мітозу в сперматогоніях і сперматоцитах 1-го порядку. На якому етапі сперматогенезу перебувають клітини?

2. При мікроскопічному дослідженні ділянки стінки звивистого сім’яного канальця у сперматогенному епітелію відзначено домінування сперматид, появу в просвіті канальця зрілих сперматозоїдів. Для якого періоду сперматогенезу характерна така картина?

3. При аналізі посттравматичних змін яєчка виявлено спустошення звивистих сім’яних канальців унаслідок порушення сперматогенезу. З ураженням яких структур стінки канальців пов’язані ці зміни? Який процес лежить в їх основі?

4. При обстеженні дитини виявлено неопущення яєчка у порожнину мошонки (крипторхізм). Яка з функцій органа постраждає, якщо не здійснити хірургічне втручання, чому?

5. У розрізі яєчка з придатком видно кілька типів канальців, що, по-перше, характеризуються наявністю клітин, які лежать кількома шарами (ядра цих клітин мають різні розміри і щільність, частина клітин ділиться); по-друге, клітин, які мають різноманітну форму і лежать на базальній мембрані (частина з них має війки, нерівний просвіт); по-третє, дворядним миготливим епітелієм (широкий просвіт має рівні контури). Які це канальці?

6. У чоловіків, які перенесли атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі, з великою частотою народжувалися діти, які мали генетичну патологію. В чому причина цього явища?

7. При морфологічному аналізі біопсійного матеріалу передміхурової залози виявлено, що майже всі секреторні відділи містять структури округлої форми, центральна частина яких складається з однорідного гомогенного матеріалу, а периферію формують зморщені епітеліальні клітини. Що це за утворення? Про що свідчить їх підвищений вміст?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Яєчко. Будова. Сперматогенез. Ендокринна функція.

2. Сім’явиносні протоки. Передміхурова залоза. Вікові зміни.