Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Чоловічі статеві органи
Сперматогенез

Сперматогенез — процес розвитку чоловічих статевих клітин детально опи­сується в курсі біології індивідуального розвитку. Ми наведемо тільки короткі дані.

Сперматогенез відбувається в покручених сім’яних канальцях Яєчка, які скла­дають основну його масу. Внутрішня стінка сім’яного канальця вистелена сперматогенним епітелієм, між клітинами якого знаходяться клітини Сертолі — підтри­муючі клітини.

Клітини сперматогенного епітелію лежать на базальній мембрані. Базальна мем­брана покрученого сім’яного канальця дорослого чоловіка оточена зовні пухкою сполучною тканиною, яка містить скоротливі клітини, що мають Актин. Клітини сперматогенного епітелію, які знаходяться на різних стадіях сперматогенезу, роз­ташовуються декількома рядами. Сперматогенез починається з первинної статевої клітини — сперматогонії (мал. 176). Сперматогонії, що лежать на базальному шарі, проходять декілька послідовних стадій мітотичного поділу. Частина дочірніх клі­тин залишається стовбуровими, тобто зберігають здатність до ділення і диференці­ювання, більшість же просуваються в напрямку просвіту і диференціюються в сперматоцити І порядку, кожен з яких ділиться двічі (І і ІІ ділення), внаслідок чого утворюються сперматоцити ІІ порядку і сперматиди. Останні перетворюються в сперматозоони (сперматозоїди). Із сперматогонії, яка володіє диплоїдним (подвій­ним) набором хромосом, в результаті мейозу утворюються чотири невеликих сперматиди, які мають гаплоїдний (одинарний) набір хромосом. При заплідненні ядра

чоловічої і жіночої статевих клітин зливаються і в ядрі зиготи знову утворюється подвійний набір хромосом. За сучасними даними, тривалість сперматогенезу лю­дини складає 64—72 дні. Кількість сперматозоїдів, що утворюється в яєчках, дуже велика. Так, у здорового дорослого чоловіка в 1 мл3 спе­рми міститься до 100 мільйонів сперматозоїдів.

Підтримуючі клітини (клітини Сертолі) виконують трофічну функцію для сперматогенного епітелію, фагоцитують і поглинають продукти розпаду сперматид.

Підтримуючі клітини, як і сперматогонії, лежать на ба­зальній мембрані, при цьому підтримуючі клітини біль­ші від сперматогоній, дещо виступають над ними і при­кривають їх, а плазматичні мембрани підтримуючих клітин з’єднані між собою щільно, відмежовують тим самим шар сперматогоній від шару клітин, що діляться.

Шар підтримуючих клітин, що з’єднуються між собою, утворює гематотестикулярний бар’єр.

У сперматозоїді людини роз­різняють головку, шийку і хвіст (мал. 177). Головка складає пе­редню частину сперматозоїда, завжди розширена і містить яд­ро, яке має гаплоїдний набір хромосом. На передньому полю­сі головки під плазматичною мембраною розташована акросома, яка представляє собою ча­стину комплексу Гольджі. Фер­менти, що містяться в ній, сприяють проникненню сперма­тозоїда крізь щільну оболонку яйцеклітини. В шийці спермато­зоїда розташовані дві центріолі (верхня, або проксимальна, і ни­жня, або дистальна). Від нижньої центріолі починається осьова нитка (осьовий пучок), яка проходить через увесь хвіст. Початок осьової нитки оточений великою кількістю мітохондрій, розташованих спірально навколо осьової нит­ки. В даний час деякі автори вважають, що це одна велика, спірально закручена навколо осьової нитки, мітохондрія. Мітохондрії забезпечують сперматозоїд енергією для руху. Навколо осьової нитки розташовується невелика кількість цитоплазми. Осьова нитка, що проходить через усі частини хвоста сперматозоїда, є його елементом, що скорочується. Зазвичай хвіст спермато­зоїда буває сильно витягнутий і по довжині в багато разів перевищує головку.

Проходячи сім’ явиносними шляхами, сперматозоїди потрапляють у рідину, яка виділяється додатковими залозами. Разом із сперматозоїдами вона називається спе­рмою, або сім’яною рідиною. Із клітинних елементів, крім сперматозоїдів, в ній мі­стяться лейкоцити і в невеликій кількості епітеліальні клітини, що злущуються зі стінок сім’ явиносних шляхів.

Мал. 177. Схема будови сперматозоїда

I — головка; II — шийка; III — хвіст; 1 — оболон­ка; 2 — акросома; 3 — Ядро; 4 — проксимальна (верхня) центріоля; 5 — мітохондрії; 6 — термі­нальне кільце; 7 — обо­лонка хвоста; 8 — осьова нитка

Мал. 176. Схема сперматогенезу

1 — стінка покрученого сім’яного канальця; 2 — під­тримуюча Клітина (Сертолі); 3 — сперматогонія; 4 — сперматоцити; 5 — сперматиди; 6 — сперматозоїд

Схема сім’явиносних шляхів:

прямі сім’яні канальці яєчка → сітка яєчка → виносні проточки яєчка → прото­ка над’яєчка → сім’явиносна протока → сім’явипорскувальна протока → передмі­хурова та інші частини сечівника.