Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Особливості перебігу туберкульозу органів дихання у різних вікових групах

Згідно з міжнародною класифікацією вважають: дитячий вік до 14 років, підлітковий - від 15 до 17, молодий - від 18 до 29 років, середній - від 30 до 45, зрілий від 46 до 59, похилий - від 60 до 74 , старечий від 7 5 до 89 років і довголітній - 90 і більше років.

Туберкульоз у дітей. Серед різних параметрів, що визначають перебіг туберкульозу, важливим фактором є вік. У немовлят туберкульозний процес має схильність до швидкого прогресування і генералізації, розвитку міліарного туберкульозу і менінгіту. Від 1 року до періоду статевої зрілості первинні вогнища туберкульозного процесу переважно загоюються, проте залишаються джерелом для розвитку туберкульозу в старшому віці. Інфіковані в зрілому віці мають невеликий ризик розвитку туберкульозу протягом наступних декількох років з моменту зараження.

Туберкульоз у дітей характеризується відносно доброякісним перебігом, без виражених локальних проявів, а лише проявляється симптомокомплексом туберкульозної інтоксикації, або лише віражем туберкулінової реакції.

Загалом, класичними ознаками первинного туберкульозу є віраж туберкулінових реакцій, значне ураження лімфатичної системи (лімфатичних вузлів, судин), часте втягнення у процес бронхів і серозних оболонок; гіперсенсибілізація організму, що супроводжується схильністю до генералізації процесу гематогенним, лімфогенним і бронхогенним шляхами, а також виникнення параспецифічних токсико-алергічних реакцій (блефарити, керато-кон’юнктивіти, фліктени, вузлувата еритема тощо), схильністю специфічного процесу лімфатичних вузлів до казеозного переродження, а також до самовидужання.

Серед всього дитячого контингенту хворих на туберкульоз важливе значення відводиться дітям препубертатного віку, оскільки в цьому віці основними факторами, що сприяють активізації ендогенної туберкульозної інфекції є ендокринна перебудова. Специфічний процес характеризується вираженими змінами в лімфатичних вузлах, сегментарними і частковими процесами, ураженням бронхів (у 14,7 %).

Великі залишкові зміни у вигляді метатуберкульозного пневмосклерозу після ускладненого туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів можуть бути джерелом рецидивів і фоном для розвитку неспецифічних захворювань у 17,6 % дітей. Крім цього, на перебіг туберкульозу у дітей препубертатного віку має вагомий вплив і фактор акселерації. Це збільшення довжини тіла та інших параметрів, раннє статеве дозрівання, лабільність нервових процесів. Встановлено, що в «акселератів», які випереджають свій паспортний вік, часто спостерігається безсимптомний перебіг туберкульозу і порівняно часто (у 1/3) та швидко наступає розпад вогнищевого та інфільтративного процесів. Отже, лише рання Діагностика первинного інфікування («віражу»), гіперчутливості до туберкуліну, початкових локальних проявів туберкульозу і Лікування у дітей призводить до значного зниження рентгенпозитивних осіб, з яких потім формується основна маса дорослих хворих на туберкульоз.

Туберкульоз у підлітків. Підлітковий вік - складний період розвитку організму, який характеризується різноманітністю і нестабільністю взаємовідносин функціональних параметрів основних фізіологічних систем. Встановлено, що у ранньому пубертатному періоді хронічні захворювання з імунологічним, інфекційно-алергічним генезом перебігають з вираженими ексудативними запальними реакціями і клінічно гострим розвитком; у другій половині пубертатного періоду, при його завершенні, запальний процес перебігає із слабо вираженим ексудативним компонентом з переважно продуктивним характером тканинних реакцій, затяжним латентним перебігом, схильністю до рецидивів хвороби.

У зв’язку з фізіологічними особливостями, пов’язаними з гормональною перебудовою, явищами акселерації, підлітків розглядають, як «групу ризику», як у загальній патології, так і у фтизіатрії. У них можуть розвиватися первинні та вторинні форми туберкульозу. В теперішній час у підлітків почастішали первинні форми, і не лише Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, Первинний туберкульозний комплекс, а і вогнищева, інфільтративна форми, що мають більш сприятливий перебіг, ніж ті ж форми вторинного генезу. До того ж, при слабо виражених клінічних проявах часто спостерігається розпад легеневої Тканини, мікобактеріовиділення, виражена чутливість до туберкуліну. У дівчат-підлітків, хворих на туберкульоз, часто (48,7 %) спостерігають порушення менструального циклу внаслідок туберкульозної інтоксикації Первинний туберкульоз у підлітків у більшості випадків перебігає з ускладненнями, найчастішими з яких є ендобронхіт (у 29 %) і ексудативний Плеврит (14,5 %).

Лікування. Основний курс антимікобактеріальної терапії повинен тривати 6-8 місяців (стаціонар, денний стаціонар, санаторій). В деяких випадках застосовують хірургічне втручання, зокрема при ізольованих кавернах, великих туберкульомах, цирозах з бронхоектазами.

Підлітків з великими залишковими змінами спостерігають у 5.1 групі диспансерного обліку.

Туберкульоз у осіб похилого і старечого віку. В Україні, як і у багатьох країнах світу, спостерігають зростання питомої ваги осіб похилого і старечого віку. Частка літніх людей серед вперше виявлених хворих зросла в 2-3 рази. Значно почастішали ХНЗЛ у людей похилого віку. При масовому обстеженні населення ХНЗЛ виявляють у 60 % обстежених людей старших 60 років, а поєднання туберкульозу й ХНЗЛ - у 48 % випадків. Захворюваність осіб, що контактують із бактеріовиділювачами похилого і старечого віку, у 8 разів перевищує захворюваність тих, що мають контакт із хворими молодшого віку.

Отже, проблема туберкульозу у людей похилого і старечого віку доволі актуальна. Цьому сприяє: висока захворюваність туберкульозом серед людей цієї вікової групи, пізнє виявлення захворювання через труднощі залучення їх до обстеження, велика епідеміологічна небезпека, своєрідність клінічних проявів і перебігу захворювання, складності в лікуванні туберкульозу в похилому віці внаслідок супутніх захворювань, функціональних розладів, поганої переносимості лікарських засобів, зокрема антимікобактеріальних препаратів.

Клінічна картина туберкульозу в осіб похилого і старечого віку характеризується особливостями, пов’язаними з віковими змінами і супутніми захворюваннями. Інволютивні процеси у людей похилого віку спостерігають у всіх елементах паренхіми легень, бронхах, кровоносних судинах, лімфатичному апараті. Зміни, які тут розвиваються створюють передумови для запальних захворювань у бронхолегеневій системі, зокрема туберкульозу.

Клінічні варіанти туберкульозу у осіб похилого і старечого віку:

1) «старий» туберкульоз;

2) «старечий» туберкульоз (типово вторинний і з деякими рисами первинного).

Старий туберкульоз починається в молодому, середньому чи зрілому віці й продовжується до похилого чи старечого віку, характеризується хронічним хвилеподібним перебігом, проявляється переважно у формі хронічного дисемінованого, фіброзно-кавернозного чи циротичного туберкульозу легень.

Старечий туберкульоз виникає у осіб старечого віку передусім внаслідок ендогенної реактивації первинних та післяпервинних вогнищ в легенях і внутрішньогрудних лімфатичних вузлах. Переважно старечий туберкульоз має типовий перебіг, характерний для вторинного туберкульозу. Іноді із стертим атиповим клінічним перебігом. Доволі рідко старечий туберкульоз перебігає з деякими рисами первинного туберкульозу, зокрема туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів і плевриту.

Лікування. При антимікобактеріальній терапії у хворих віком понад 60 років побічні реакції спостерігають у 1,5 рази частіше, ніж у осіб молодшого віку, повна непереносимість - у 5,1 % випадків. У зв’язку з поганою переносимістю хіміопрепаратів, хворим похилого віку необхідно призначати менші добові дози (на 25-30 %) і менш токсичні препарати - рифампіцин, етамбутол. Через 2-3 місяці антимікобактеріальної терапії краще переходити на інтермітуючий метод застосування хіміопрепаратів . Загалом, режими лікування хворих літнього віку такі ж, як і пацієнтів молодших вікових груп. Велике значення має Патогенетична терапія, спрямована на покращання обмінних процесів, підвищення адаптаційних можливостей організму (Вітаміни, відхаркуючі, геріатричні засоби, анаболіки).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поділ людей на вікові групи згідно з міжнародною класифікацією.

2. Особливості перебігу туберкульозу у немовлят.

3. Перебіг туберкульозу у дітей.

4. Класичні ознаки первинного туберкульозу.

5. Особливості перебігу туберкульозу у підлітків. Лікування.

6. У якій диспансерній групі спостерігають підлітків з великими посттуберкульозними змінами?

7. Туберкульоз у осіб похилого і старечого віку, Клініка, діагностика та лікування.