Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Позалегеневий туберкульоз
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

Це одна із найчастіших клінічних форм первинного туберкульозу, що характеризується специфічним ураженням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (кореня легень і Середостіння) (рис. 25).

Патогенез. Зараження відбувається в основному повітряно-крапельно-пиловим шляхом, через слизову оболонку мигдалин і бронхів МБТ проникають до лімфатичних судин, вузлів, де і розвивається специфічний процес. Залежно від стану мікро- і макроорганізму переважають інфільтративно-запальні або некротичні зміни в лімфатичних вузлах.

Патоморфологія. При туберкульозі можуть уражатися одна або декілька груп лімфатичних вузлів. Уражаються паратрахеальні, трахео-бронхіальні, бронхопульмональні, біфуркаційні та інші Лімфатичні вузли. Процес може бути одно- або двобічним, переважно асиметричний.

За характером патоморфологічних змін розрізняють гіперпластичну та казеозну форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Казеозна форма характеризується важким перебігом і гірше піддається лікуванню.

Клініка неускладненого туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів аналогічна клініці первинного туберкульозного комплексу.

Клініко-рентгенологічно розрізняють три форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів: «малу», інфільтративну, пухлиноподібну (гіперпластичну, індуративну), в залежності від морфологічного субстрату, передусім казеозу. Для «малої» форми характерний безсимптомний або малосимптомний перебіг. Особливістю інфільтративного бронхоаденіту є невелике збільшення лімфатичних вузлів з перифокальним запаленням в легеневій тканині, що рентгенологічно проявляється розширенням тіні кореня, випуклістю і нечіткими контурами; клінічно - симптоми інтоксикації. Для пухлиноподібного бронхоаденіту характерно збільшення однієї або декількох груп внутрішньогрудних лімфатичних вузлів середостіння або кореня легень з поліциклічними чіткими зовнішніми контурами. Ознаки інтоксикації більш виражені, схильність до ускладненого перебігу.

Рис. 25. Правобічний туморозний бронхаденіт. Оглядова рентгенограма

«Мала» форма туберкульозу діагностується на підставі непрямих ознак збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, зокрема, локального збагачення, деформації прикореневого легеневого малюнка, зниження структури тіні кореня, подвійного контура серединної тіні на певному рівні, зникнення тіні проміжного бронха.

Перебіг і Ускладнення туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів майже аналогічні, як і при первинному туберкульозному комплексі і пов’язані зі специфічним ураженням лімфатичних вузлів з відповідними клініко-рентгенологічними ознаками: гематогенна і лімфогенна дисемінація, ексудативний Плеврит, ураження прилягаючого бронха з наступною бронхогеною дисемінацією або порушення бронхіальної прохідності й ателектазом.

Діагностика проводиться на підставі анамнезу, клініко-рентгенологічної картини в період віражу туберкулінової реакції, лабораторних, бактеріологічних та інструментальних досліджень.

Диференціальну діагностику проводять з саркоїдозом (І стадія), лімфогранулематозом, лімфосаркомою, лімфолейкозом, центральним раком, неспецифічними аденопатіями.

Для цього проводять: рентгенографію у прямій і боковій проекціях, томографію на рівні біфуркації (серединний зріз), комп’ютерну томографію, туберкулінові проби, бронхоскопію, а також пункційну чи оперативну біопсію.

Лікування. Призначають 3-4 протитуберкульозні препарати: ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин. Через два місяці ефективної хіміотерапії - ізоніазид + рифампіцин (етамбутол) щоденно або через день. Тривалість хіміотерапії 6-8 місяців. Неспецифічна терапія: Вітаміни В₁, В₆, С, десенсибілізуючі, гормональні та симптоматичні засоби.

Загалом Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів лікують за 1 або 3 клінічною категорією диспансерного обліку, залежно від поширеності туберкульозу, наявності бактеріовиділення.