Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Судини великого кола кровообігу
Артерії великого кола кровообігу

Велике коло кровообігу починається аортою з лівого шлуночка серця.

Аорта (aorta) — непарна артерія, яка має найбільший діаметр, найбільшу кіль­кість еластичних волокон, найміцнішу і найтовщу стінку. Вона розміщується зліва від серединної лінії тіла і своїми гілками кровопостачає всі органи й Тканини орга­нізму людини. В аорті виділяють три відділи: висхідну частину, дугу та низхідну частину, яку, в свою чергу, поділяють на грудну та черевну (мал. 202).

Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae) має діаметр 2,5—3,0 см та довжи­ну 5—6 см. Вона виходить із лівого шлуночка серця позаду лівого краю грудини на рі­вні третього міжребер’я. Розташовуючись позаду і частково справа від легеневого сто­вбура, піднімається вверх і на рівні з’єднання другого правого ребрового хряща з грудиною переходить у дугу аорти, тут її поперечник зменшується до 2,1—2,2 см. У початковому відділі висхідна частина має розширення — цибулину аорти (bulbus aortae). З внутрішньої сторони стінка цибулини утворює три випини — пазухи аорти (sinus aortae), які розміщуються між стінкою аорти та півмісяцевими заслінками. Так само, як і заслінки, ці пазухи називаються права, ліва та задня. Від правої та лівої пазух беруть початок права та ліва вінцеві Артерії, які кровопостачають Серце.

Дуга аорти (arcus aortae) лежить вище висхідної частини. Прямуючи спереду назад та косо справа наліво, вона простягається від рівня з’ єднання другого правого ребрового хряща з грудиною до лівої поверхні тіла четвертого грудного хребця, де переходить у низхідну частину аорти. У місці переходу є невелике звуження — перешийок аорти (isthmus aortae). До передньої півкружності аорти з правого та лівого боків підходять краї відповідних плевральних мішків. До випуклої сторони дуги і до початкових ділянок ве­ликих судин, що відходять від неї, прилягає спереду плечоголовна вена. Під дугою аорти лежить початкова частина правої легеневої артерії, а внизу і дещо лівіше — біфуркація легеневого стовбура. Позаду дуги аорти міститься біфуркація трахеї. Від дуги аорти від­ходить три великі артерії, які кровопостачають голову, шию та верхні кінцівки.

Мал. 201. Кровоносна система (загальна схема)

I — спільна сонна артерія; 2 — підключи­чна артерія; 3 — дуга аорти; 4 — легеневі артерії; 5 — легеневий стовбур; 6 — пле­чова артерія; 7 — ліві шлункові артерія і вени; 8 — променева артерія; 9 — ліктьо­ва артерія; 10 — спільна клубова артерія;

II — зовнішня клубова артерія; 12 — внутрішня клубова артерія; 13 — тильна артеріальна зап’ясткова сітка; 14 — гли­бока артерія стегна; 15 — тильні пальцеві артерії кисті; 16 — стегнова артерія; 17 — підколінна артерія; 18 — задня великого­мілкова артерія; 19 — передня великого­мілкова артерія; 20 — тильна артерія сто­пи; 21 — бічна підошовна артерія; 22 — тильні пальцеві артерії стопи; 23 — присередня підошовна артерія; 24 — підошо­вна венозна дуга; 25 — задні великогоміл­кові вени; 26 — передні великогомілкові вени; 27 — підколінна вена; 28 — стегно­ва вена; 29 — велика підшкірна вена; 30 — зовнішня клубова вена; 31 — внут­рішня клубова вена; 32 — яєчкова вена; 33 — власні долонні пальцеві артерії та вени; 34 — поверхнева долонна артеріа­льна дуга; 35 — променева вена; 36 — лі­ктьова вена; 37 — серединна вена ліктя; 38 — праві ниркові артерія і вена; 39 — ворітна вена; 40 — бічна підшкірна вена руки; 41 — плечові вени; 42 — нижня по­рожниста вена; 43 — пахвова вена; 44 — підключична вена; 45 — права плечоголовна вена; 46 — Зовнішня яремна вена; 47 — Внутрішня яремна вена

Мал. 202. Аорта та її гілки

1 — Грудна частина аорти; 2 — задні міжреброві артерії; 3 — че­ревний стовбур; 4 — поперекові артерії; 5 — біфуркація аорти; 6 — серединна крижова артерія; 7 — права спільна клубова арте­рія; 8 — Черевна частина аорти; 9 — нижня брижова артерія; 10 — права яєчкова артерія; 11 — права ниркова артерія; 12 — верхня брижова артерія; 13 — права ниж­ня діафрагмальна артерія; 14 — цибулина аорти; 15 — права він­цева артерія; 16 — висхідна час­тина аорти; 17 — дуга аорти; 18 — плечоголовний стовбур; 19 — ліва спільна сонна артерія; 20 — ліва Підключична артерія

Низхідна частина аорти (pars descendens aortae) — найдовший її відділ, який простягається від рівня ІV грудного хребця до ІV поперекового, де аорта поділяєть­ся на праву та ліву спільні клубові артерії. У низхідній аорті виділяють дві части­ни: грудну та черевну.

Грудна частина аорти (pars thoracica aortae) розташовується в грудній порож­нині у задньому середостінні. На своєму шляху вона у верхній частині лежить спо­чатку спереду і зліва від стравоходу, потім на рівні VІІІ—ІV грудних хребців оги­нає Стравохід зліва і переходить на його задню поверхню. Справа від грудної частини аорти розташовується непарна вена та грудна лімфатична протока, зліва до неї прилягає парієтальна Плевра. Гілки грудної частини аорти кровопостачають ор­гани грудної порожнини та стінки грудної клітини.

Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) є продовженням грудної частини аорти. Вона починається на рівні ХІІ грудного хребця, де проходить крізь аортальний отвір діафрагми, і продовжується до рівня середини тіла ІV поперекового хребця. На рів­ні четвертого поперекового хребця черевна частина аорти поділяється на праву та ліву спільні клубові артерії. Це місце поділу називається біфуркацією аорти (bifurcatio aortae). Безпосереднім продовженням черевної частини аорти є серединна крижова артерія, яка у вигляді тонкого, непостійного стовбура спускається в таз (відповідає хвостовій артерії ссавців). Черевна частина аорти лежить поза очеревиною, розташовуючись на передній поверхні тіл поперекових хребців, лівіше серединної лінії. Справа від неї знаходиться Нижня порожниста вена, спереду — Підшлункова залоза, горизонтальна (нижня) частина дванадцятипалої кишки та корінь брижі тонкої кишки. Від черевної частини аорти відхо­дять артерії, які кровопостачають органи порожнини живота та її стінки.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.