Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Судини великого кола кровообігу
Артерії великого кола кровообігу
Велике коло кровообігу починається аортою з лівого шлуночка серця.
Аорта (aorta) — непарна артерія, яка має найбільший діаметр, найбільшу кількість еластичних волокон, найміцнішу і найтовщу стінку. Вона розміщується зліва від серединної лінії тіла і своїми гілками кровопостачає всі органи й Тканини організму людини. В аорті виділяють три відділи: висхідну частину, дугу та низхідну частину, яку, в свою чергу, поділяють на грудну та черевну (мал. 202).
Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae) має діаметр 2,5—3,0 см та довжину 5—6 см. Вона виходить із лівого шлуночка серця позаду лівого краю грудини на рівні третього міжребер’я. Розташовуючись позаду і частково справа від легеневого стовбура, піднімається вверх і на рівні з’єднання другого правого ребрового хряща з грудиною переходить у дугу аорти, тут її поперечник зменшується до 2,1—2,2 см. У початковому відділі висхідна частина має розширення — цибулину аорти (bulbus aortae). З внутрішньої сторони стінка цибулини утворює три випини — пазухи аорти (sinus aortae), які розміщуються між стінкою аорти та півмісяцевими заслінками. Так само, як і заслінки, ці пазухи називаються права, ліва та задня. Від правої та лівої пазух беруть початок права та ліва вінцеві Артерії, які кровопостачають Серце.
Дуга аорти (arcus aortae) лежить вище висхідної частини. Прямуючи спереду назад та косо справа наліво, вона простягається від рівня з’ єднання другого правого ребрового хряща з грудиною до лівої поверхні тіла четвертого грудного хребця, де переходить у низхідну частину аорти. У місці переходу є невелике звуження — перешийок аорти (isthmus aortae). До передньої півкружності аорти з правого та лівого боків підходять краї відповідних плевральних мішків. До випуклої сторони дуги і до початкових ділянок великих судин, що відходять від неї, прилягає спереду плечоголовна вена. Під дугою аорти лежить початкова частина правої легеневої артерії, а внизу і дещо лівіше — біфуркація легеневого стовбура. Позаду дуги аорти міститься біфуркація трахеї. Від дуги аорти відходить три великі артерії, які кровопостачають голову, шию та верхні кінцівки.

Мал. 201. Кровоносна система (загальна схема)
I — спільна сонна артерія; 2 — підключична артерія; 3 — дуга аорти; 4 — легеневі артерії; 5 — легеневий стовбур; 6 — плечова артерія; 7 — ліві шлункові артерія і вени; 8 — променева артерія; 9 — ліктьова артерія; 10 — спільна клубова артерія;
II — зовнішня клубова артерія; 12 — внутрішня клубова артерія; 13 — тильна артеріальна зап’ясткова сітка; 14 — глибока артерія стегна; 15 — тильні пальцеві артерії кисті; 16 — стегнова артерія; 17 — підколінна артерія; 18 — задня великогомілкова артерія; 19 — передня великогомілкова артерія; 20 — тильна артерія стопи; 21 — бічна підошовна артерія; 22 — тильні пальцеві артерії стопи; 23 — присередня підошовна артерія; 24 — підошовна венозна дуга; 25 — задні великогомілкові вени; 26 — передні великогомілкові вени; 27 — підколінна вена; 28 — стегнова вена; 29 — велика підшкірна вена; 30 — зовнішня клубова вена; 31 — внутрішня клубова вена; 32 — яєчкова вена; 33 — власні долонні пальцеві артерії та вени; 34 — поверхнева долонна артеріальна дуга; 35 — променева вена; 36 — ліктьова вена; 37 — серединна вена ліктя; 38 — праві ниркові артерія і вена; 39 — ворітна вена; 40 — бічна підшкірна вена руки; 41 — плечові вени; 42 — нижня порожниста вена; 43 — пахвова вена; 44 — підключична вена; 45 — права плечоголовна вена; 46 — Зовнішня яремна вена; 47 — Внутрішня яремна вена

Мал. 202. Аорта та її гілки
1 — Грудна частина аорти; 2 — задні міжреброві артерії; 3 — черевний стовбур; 4 — поперекові артерії; 5 — біфуркація аорти; 6 — серединна крижова артерія; 7 — права спільна клубова артерія; 8 — Черевна частина аорти; 9 — нижня брижова артерія; 10 — права яєчкова артерія; 11 — права ниркова артерія; 12 — верхня брижова артерія; 13 — права нижня діафрагмальна артерія; 14 — цибулина аорти; 15 — права вінцева артерія; 16 — висхідна частина аорти; 17 — дуга аорти; 18 — плечоголовний стовбур; 19 — ліва спільна сонна артерія; 20 — ліва Підключична артерія
Низхідна частина аорти (pars descendens aortae) — найдовший її відділ, який простягається від рівня ІV грудного хребця до ІV поперекового, де аорта поділяється на праву та ліву спільні клубові артерії. У низхідній аорті виділяють дві частини: грудну та черевну.
Грудна частина аорти (pars thoracica aortae) розташовується в грудній порожнині у задньому середостінні. На своєму шляху вона у верхній частині лежить спочатку спереду і зліва від стравоходу, потім на рівні VІІІ—ІV грудних хребців огинає Стравохід зліва і переходить на його задню поверхню. Справа від грудної частини аорти розташовується непарна вена та грудна лімфатична протока, зліва до неї прилягає парієтальна Плевра. Гілки грудної частини аорти кровопостачають органи грудної порожнини та стінки грудної клітини.
Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) є продовженням грудної частини аорти. Вона починається на рівні ХІІ грудного хребця, де проходить крізь аортальний отвір діафрагми, і продовжується до рівня середини тіла ІV поперекового хребця. На рівні четвертого поперекового хребця черевна частина аорти поділяється на праву та ліву спільні клубові артерії. Це місце поділу називається біфуркацією аорти (bifurcatio aortae). Безпосереднім продовженням черевної частини аорти є серединна крижова артерія, яка у вигляді тонкого, непостійного стовбура спускається в таз (відповідає хвостовій артерії ссавців). Черевна частина аорти лежить поза очеревиною, розташовуючись на передній поверхні тіл поперекових хребців, лівіше серединної лінії. Справа від неї знаходиться Нижня порожниста вена, спереду — Підшлункова залоза, горизонтальна (нижня) частина дванадцятипалої кишки та корінь брижі тонкої кишки. Від черевної частини аорти відходять артерії, які кровопостачають органи порожнини живота та її стінки.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.