Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Серцево-судинна система
Кровоносна система
Кровообіг плода

На ранніх стадіях розвитку плода в його судинній системі виділяють три кола крово­обігу: внутрішньозародкове, жовткове та плацентарне. Розвиток внутрішньозародкового (у тілі зародка) Кола кровообігу згодом призводить до утворення дефінітивної су­динної системи. Жовткове та плацентарне кола кровообігу, хоч і починаються в тілі зародка, але, оскільки їхні судини розгалужуються і в позазародкових оболонках, то ці кола кровообігу, як і судини, що їх утворюють, прийнято називати позазародковими.

Жовткове коло кровообігу, що пов’язане з жовтковим мішком, закладається ра­ніше плацентарного, є рудиментарним і функціонує лише у вигляді «філогенетич­ної згадки» про інтенсивний жовтковий Кровообіг птахів, у яких ця система крово­обігу є дуже важливим пристосуванням до розвитку зародка у яйці. У зародку людини жовтковий мішок дуже швидко редукується і тому тільки протягом корот­кого часу бере участь у живленні та диханні зародка. Капіляри і судини жовткового мішка швидко атрофуються, однак деякі судини (наприклад, жовтково-брижові ар­терії та вени), які збереглися в тілі зародка, при дальшому розвитку його кровонос­ної системи беруть участь у формуванні окремих судин. До 7—8 тижня розвитку жовтковий мішок виконує ще одну функцію — кровотворення.

Жовтковий кровообіг поступається місцем плацентарному, який функціонує до народження плода. Плацентарний кровообіг відрізняється від постнатального тим, що, по-перше, мале (легеневе) коло кровообігу не приймає участі в газообміні і пропускає через свої судини лише незначну кількість крові; по-друге, тим, що між правим та лівим передсердями наявне сполучення (овальний отвір); по-третє, тим, що між легеневим стовбуром і аортою також є сполучення (боталлова протока), внаслідок чого плід живиться змішаною (артеріально-венозною) Кров’ю, яка надхо­дить до тих чи інших органів з більшим чи меншим вмістом артеріальної крові.

Необхідні для життя поживні речовини і кисень плід отримує від матері через судини дитячого місця — плаценти. Плацента (placenta) зв’язана з плодом пупко­вим канатиком (funiculus umbilicalis), у складі якого йдуть дві пупкові Артерії (гіл­ки внутрішніх клубових артерій плода) і одна пупкова вена. Ці судини проходять із канатика у плід через отвір в його передній черевній стінці (пупкове кільце). По пупкових артеріях тече венозна кров від плода до плаценти, де вона збагачується киснем та поживними речовинами і стає артеріальною (мал. 200). До плода артеріа­льна кров вертається по пупковій вені, яка підходить до його печінки і на рівні її воріт ділиться на дві гілки. Перша впадає у ворітну вену, а друга, що називається венозною (аранцієвою) протокою, впадає у нижню порожнисту вену. Таким чином, артеріальна кров, що тече по пупковій вені від плаценти, частково потрапляє безпо­середньо у нижню порожнисту вену, а частково — в печінку. Пройшовши через пе­чінку, печінкова порція крові через печінкові вени також вливається у нижню по­рожнисту, де змішується з венозною кров’ю, що відтікає від нижньої частини тіла плода. Проходження через печінку чистої артеріальної крові обумовлює її енергій­ний розвиток, порівняно з іншими органами черевної порожнини. У плода Печінка дуже велика і є внутрішньоутробним кровотворним органом. По нижній порожнис­тій вені кров потрапляє в праве передсердя, а з нього через овальний отвір у міжпередсердній перегородці — в ліве передсердя, куди її потік спрямовує добре розви­нена у плода заслінка нижньої порожнистої вени. Із лівого передсердя кров тече в лівий шлуночок, а з нього — в аорту і по артеріях, що відходять від неї, йде до ор­ганів і тканин плода.

Мал. 200. Кровообіг плода (за Р. Д. Синельниковим)

1 — ліва плечоголовна вена; 2 — дуга аорти; 3 — артеріальна (боталлова) протока; 4 — ліва ле­генева артерія; 5 — низхідна частина аорти; 6 — ліве передсердя; 7 — ліва легеня; 8 — лівий шлуночок серця; 9 — правий шлуночок серця; 10 — Черевна частина аорти; 11 — ворітна вена; 12 — Нижня порожниста вена; 13 — права спільна клубова артерія; 14 — пупкові артерії; 15 — Сечовий міхур; 16 — печінка; 17 — пупкова вена; 18 — капіляри печінки; 19 — венозна (аранцієва) протока; 20 — печінкові вени; 21 — праве передсердя серця; 22 — овальний отвір; 23 — легеневий стовбур; 24 — Верхня порожниста вена; 25 — плечоголовний стовбур

Венозна кров із верхньої частини тіла плода потрапляє по верхній порожнистій вені також у праве передсердя. З нього через правий передсердно-шлуночковий отвір ця кров проходить у правий шлуночок, а з нього — в легеневий стовбур. Але внаслідок того, що Легені ще не функціонують як дихальний орган, то тільки не­значна частина крові потрапляє в паренхіму легень і звідти по легеневих венах у лі­ве передсердя. Більша ж частина крові із легеневого стовбура по артеріальній (боталловій) протоці вливається безпосередньо в аорту (нижче відходження від неї лівої підключичної артерії). В аорті до змішаної крові, яка потрапила з лівого шлу­ночка, добавляються нові порції венозної крові. Ця змішана кров тече по гілках ао­рти до всіх органів і стінок тіла плода. Таким чином, верхня частина тіла плода (зо­крема, Головний мозок), що кровопостачається гілками дуги аорти, які відходять від неї ще до впадання артеріальної протоки (спільні сонні та підключичні артерії), отримує кров більш багату на кисень і поживні речовини, ніж нижня. Тому у плода об’єм голови переважає над сідницями, що й визначає механізм пологів.

Плацента, або «дитяче місце» розвивається зі слизової оболонки матки і врос­таючих в неї кровоносних судин навколоплідних оболонок плоду. В ній розрізня­ють маткову частину (pars uterina), утворену із слизової оболонки матки, та плодо­ву частину (pars fetalis), утворену з оболонок — хоріона і амніона. Зовнішня поверхня маткової частини шорстка і сіткою борозен поділена на значну кількість різних за формою часточок, основною складовою частиною яких є ворсинки — специфічні утвори з кровоносними судинами всередині. Ворсинки занурені в неве­ликі лакуни (порожнини) потовщеної частини слизової оболонки матки, які запов­нені кров’ю матері. Саме тут і виникає найтісніший зв’язок між кров’ю матері та плоду. Кров плода, що протікає в капілярах ворсинок, віддає в материнську кров вуглекислий газ та продукти обміну речовин і забагачується на кисень та поживні речовини, які проходять через стінки ворсинок та капілярів. Стінки ворсинок запо­бігають змішуванню крові плода та матері і забезпечують імунологічний пла­центарний бар’єр, що захищає Організм плода від змін навколишнього середовища, зберігає його відносно постійний внутрішній склад (Гомеостаз), а також запобігає відторгненню маткою генетично наполовину чужорідного плода. Плацентарний бар’єр, як і інші пристосувальні властивості організму, виник у процесі еволюції.

Після народження в судинній системі новонародженого відбуваються істотні зміни: здійснюється різкий перехід від плацентарного кровообігу до легеневого. Починають функціонувати легені, легеневі артерії та вени, а разом з ними і мале (легеневе) коло кровообігу. Перев’язані після народження пупкові судини облітеруються: стовбур пупкової вени перетворюється в круглу зв’язку печінки, а пупкові артерії — в праву та ліву бічні пупкові зв’язки, які розташовуються на задній пове­рхні передньої стінки живота. Венозна (аранцієва) протока перетворюється у вено­зну зв’язку, а артеріальна (боталлова) протока, що з’єднує у плода легеневий стов­бур з увігнутою частиною дуги аорти, стає артеріальною зв’язкою, яка з’єднує легеневий стовбур з дугою аорти. Надходження крові із правого передсердя в ліве через овальний отвір припиняється одразу ж після народження, тому що ліве пе­редсердя наповнюється кров’ю, яка надходить сюди із легень, і різниця в тиску крові між правим та лівим передсердями вирівнюється. Однак закриття овального отвору відбувається значно пізніше, ніж облітерація артеріальної протоки, і в бага­тьох випадках може ще зберігатись протягом першого року життя. В якості анома­лії він може зберегтись на все життя.

Основні латинські терміни

Серцево-судинна система — systema cardiovasculare

Кровоносна система — systema sanguineum

Судина — vas

Артерія — arteria

Внутрішня оболонка — tunica intima

Внутрішня еластична мембрана — membrana elastica interna

Середня оболонка — tunica media

Зовнішня еластична мембрана — membrana elastica externa

Зовнішня оболонка — tunica externa

Судини судин — vasa vasorum

Нерви судин — nervi vasorum

Артеріола — arteriola

Капілярна судина — vas capillare

Венула — venula

Вена — vena

Поверхневі вени — venae superficiales

Глибокі вени — venae profundae

Венозні сплетення — plexus venosus

Венозні клапани — valvulae venosae

Колатеральна (бокова) судина — vas collaterale

Сполучна (анастомотична) судина — vas anastomoticum

Чудесна сітка — rete mirabile

Серце — cor

Грудинно-реброва (передня) поверхня — facies sternocostalis (anterior)

Діафрагмальна (нижня) поверхня — facies diaphragmatica (inferior)

Легенева поверхня — facies pulmonalis

Основа серця — basis cordis

Верхівка серця — apex cordis

Вінцева борозна — sulcus coronarius

Передня міжшлуночкова борозна — sulcus interventricularis anterior

Задня міжшлуночкова борозна — sulcus interventricularis posterior

Вирізка верхівки серця — incisura apicis cordis

Праве передсердя — atrium dextrum

Праве вушко — auricula dextra

Міжпередсердна перегородка — septum interatriale

Овальна ямка — fossa ovalis

Край овальної ямки — limbus fossae ovalis

Отвір верхньої порожнистої вени — ostium venae cavae superioris

Отвір нижньої порожнистої вени — ostium venae cavae inferioris

Заслінка нижньої порожнистої вени — valvula venae cavae inferioris

Міжвенозний горбок — tuberculum intervenosum

Синус (пазуха) порожнистих вен — sinus venarum cavarum

Правий передсердно-шлунковий отвір — ostium atrioventriculare dextrum

Отвір вінцевого синуса — ostium sinus coronarii

Заслінка вінцевого синуса — valvula sinus coronarii

Отвори найменших вен серця — foramina venarum minimarum

Гребенясті м’язи — musculi pectinati

Пограничний гребінь — crista terminalis

Погранична борозна — sulcus terminalis

Правий шлуночок — ventriculus dexter

Міжшлуночкова перегородка — septum interventriculare

М’язова частина — pars muscularis

Перетинчаста частина — pars membranacea

Отвір легеневого стовбура — ostium trunci pulmonalis

Правий передсердно-шлуночковий (тристулковий) клапан — valva atrioventri-cularis dextra (tricuspidalis)

Передня стулка — cuspis anterior

Задня стулка — cuspis posterior

Перегородкова стулка — cuspis septalis

Сухожилкові струни (нитки) — chordae tendineae

Сосочкові м’язи — musculi papillares

Передній сосочковий м’яз — musculus papillaris anterior

Задній сосочковий м’яз — musculus papillaris posterior

Перегородковий сосочковий м’яз — musculus papillaris septalis

Артеріальний конус — conus arteriosus

Надшлуночковий гребінь — crista supraventricularis

М’ясисті трабекули — trabeculae carneae

Клапан легеневого стовбура — valva trunci pulmonalis

Передня півмісяцева заслінка — valvula semilunaris anterior

Права півмісяцева заслінка — valvula semilunaris dextra

Ліва півмісяцева заслінка — valvula semilunaris sinistra

Вузлики півмісяцевих заслінок — noduli valvularum semilunarium

Пазуха легеневого стовбура — sinus trunci pulmonalis

Ліве передсердя — atrium sinister

Ліве вушко — auricula sinistra

Гребенясті м’язи — musculi pectinati

Отвори легеневих вен — ostia venarum pulmonalium

Лівий передсердно-шлуночковий отвір — ostium atrioventriculare sinistrum

Лівий шлуночок — ventriculus sinister

Отвір аорти — ostium aortae

Лівий передсердно-шлуночковий (двостулковий, мітральний) клапан — valva atrioventricularis sinistra (bicuspidalis, mitralis)

Передня стулка — cuspis anterior

Задня стулка — cuspis posterior

М’ясисті трабекули — trabeculae carneae

Передній сосочковий м’яз — musculus papillaris anterior

Задній сосочковий м’яз — musculus papillaris posterior

Сухожилкові струни — chordae tendineae

Клапан аорти — valva aortae

Права півмісяцева заслінка — valvula semilunaris dextra

Ліва півмісяцева заслінка — valvula semilunaris sinistra

Задня півмісяцева заслінка — valvula semilunaris posterior

Вузлики півмісяцевих заслінок — noduli valvularum semilunarium

Пазуха аорти — sinus aortae

Ендокард — endocardium

Міокард — myocardium

Праве та ліве фіброзні кільця — anuli fibrosi dexter/sinister

Правий та лівий фіброзні трикутники — trigonum fibrosum dextrum/sinistrum

Завиток (вихор) серця — vortex cordis

Епікард — epicardium

Провідна система серця — systema conducens cardiacum

Синусно-передсердний вузол — nodus sinuatrialis

Передсердно-шлуночковий вузол — nodus atrioventricularis

Передсердно-шлуночковий пучок — fasciculus atrioventricularis

Права ніжка — crus dextrum

Ліва ніжка — crus sinistrum

Права вінцева артерія — arteria coronaria dextra

Задня міжшлуночкова гілка — ramus interventricularis posterior

Ліва вінцева артерія — arteria coronaria sinistra

Передня міжшлуночкова гілка — ramus interventricularis anterior

Огинаюча гілка — ramus circumflexus

Вінцевий синус — sinus coronarius

Велика вена серця — vena cordis magna

Середня вена серця — vena cordis media

Мала вена серця — vena cordis parva

Задня вена лівого шлуночка — vena posterior ventriculi sinistri

Коса вена лівого передсердя — vena obliqua atrii sinistri

Передні вени серця — venae cordis anteriores

Найменші вени серця — venae cordis minimae

Перикард (осердя) — pericardium

Волокнисте осердя — pericardium fibrosum

Грудинно-осердні зв’язки — ligamenta sternopericardiaca

Серозне осердя — pericardium serosum

Пристінкова пластинка — lamina parietalis

Вісцеральна пластинка — lamina visceralis

Порожнина осердя — cavitas pericardialis

Осердна рідина — liquor pericardii

Поперечна пазуха осердя — sinus transversus pericardii

Коса пазуха осердя — sinus obliquus pericardii



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.