Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Мале (легеневе) коло кровообігу забезпечує газообмін між Кров’ю легеневих капілярів і повітрям легеневих альвеол. До судин малого Кола кровообігу належить: легеневий стовбур, права та ліва легеневі Артерії з їх гілками, мікроциркуляторне русло легень, дві праві та дві ліві Легеневі вени з усіма їхніми притоками.
Легеневий стовбур (truncuspulmonalis) несе венозну кров із правого шлуночка серця до легень. Довжина його 5—6 см, діаметр — 3—3,5 см. Він починається від правого шлуночка серця, проходить перед дугою аорти і на рівні ІV грудного хребця поділяється на праву та ліву легеневі артерії. Це місце поділу називається біфуркацією легеневого стовбура (bifurcatio trunci pulmonalis). Між біфуркацією легеневого стовбура і дугою аорти розміщена коротка фіброзно-м’язова артеріальна зв’язка (lig. arteriosum), яка являє собою зарослу артеріальну (боталлову) протоку.
Права легенева артерія (a. pulmonalis dextra) діаметром 2,0—2,5 см дещо довша від лівої; загальна довжина її до поділу на часткові та сегментарні гілки становить близько 4 см. Вона прямує поперечно зліва направо, розміщуючись позаду висхідної частини аорти і верхньої порожнистої вени. У ділянці воріт і під правим головним бронхом права легенева артерія розпадається на три часткові гілки, відповідно числу часток у правій Легені. Кожна з часткових гілок у свою чергу поділяється на сегментарні гілки.
У верхній частці правої легені розрізняють верхівкову гілку (r. apicalis), низхідну та висхідну задні гілки (rr. posteriores descendens et ascendens), низхідну та висхідну передні гілки (rr. anteriores descendens et ascendens), які йдуть до верхівкового, заднього і переднього сегментів правої легені.
Гілка середньої частки правої легені поділяється на три сегментарні гілки: бічну та присередню (rr. lateralis et medialis), які йдуть до бічного та присереднього сегментів середньої частки, і верхівкову (верхню) гілку нижньої частки (r. apicalis (superior) lobi inferioris)), котра прямує до верхнього (верхівкового) сегмента нижньої частки.
Нижня часткова гілка (базальна частина) правої легеневої артерії поділяється на чотири гілки: присередню (серцеву), передню, бічну та задню основні (базальні) (rr. basales medialis (cardiacus), anterior, lateralis et posterior)), які несуть кров у основні (базальні) сегменти нижньої частки: присередній (серцевий), передній, бічний та задній.
Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra) йде також поперечно, але справа наліво, спереду низхідної частини аорти і лівого бронха. Вона поділяється на дві часткові гілки відповідно до двох часток лівої легені.
У верхній частці лівої легені розрізняють наступні сегментарні гілки: верхівкову (r. apicalis), висхідну та низхідну передні (rr. anteriores ascendens et descendens), задню (r. posterior), язичкову (r. lingularis) і верхівкову (верхню) гілку нижньої частки (r. apicalis (superior) lobi inferioris)). Усі перераховані гілки, крім останньої, йдуть у сегменти верхньої частки лівої легені (верхівковий, задній, передній, а також верхній та нижній язичкові). Остання із гілок (верхівкова гілка нижньої частки), як і в правій легені, йде в нижню частку лівої легені до її верхнього (верхівкового) сегмента.
Друга часткова гілка (основна частина) лівої легеневої артерії поділяється на чотири сегментарні гілки: присередню, бічну, передню та задню основні (базальні) (rr. basales medialis, lateralis, anterior et posterior), які розгалужуються в присередньому, бічному, передньому та задньому основних (базальних) сегментах нижньої частки.
Сегментарні гілки розгалужуються на дрібніші артерії, артеріоли, прекапіляри і капіляри, які обплітають альвеоли. Тут і відбувається газообмін між кров’ю легеневих капілярів і повітрям альвеол. Кисень з альвеоли через тоненьку альвеоло-капілярну мембрану потрапляє в кров, а з крові в порожнину альвеоли надходить вуглекислий газ, і венозна кров перетворюється в артеріальну.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.