Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу

Мале (легеневе) коло кровообігу забезпечує газообмін між Кров’ю легеневих капілярів і повітрям легеневих альвеол. До судин малого Кола кровообігу належить: легеневий стовбур, права та ліва легеневі Артерії з їх гілками, мікроциркуляторне русло ле­гень, дві праві та дві ліві Легеневі вени з усіма їхніми притоками.

Легеневий стовбур (truncuspulmonalis) несе венозну кров із правого шлуночка серця до легень. Довжина його 5—6 см, діаметр — 3—3,5 см. Він починається від правого шлуночка серця, проходить перед дугою аорти і на рівні ІV грудного хребця поділяється на праву та ліву легеневі артерії. Це місце поділу називається біфуркацією легеневого стовбура (bifurcatio trunci pulmonalis). Між біфуркацією легеневого стовбура і ду­гою аорти розміщена коротка фіброзно-м’язова артеріальна зв’язка (lig. arteriosum), яка являє собою зарослу артеріальну (боталлову) протоку.

Права легенева артерія (a. pulmonalis dextra) діаметром 2,0—2,5 см дещо довша від лівої; загальна довжина її до поділу на часткові та сег­ментарні гілки становить близько 4 см. Вона прямує поперечно зліва на­право, розміщуючись позаду висхідної частини аорти і верхньої порож­нистої вени. У ділянці воріт і під правим головним бронхом права легенева артерія розпадається на три часткові гілки, відповідно числу часток у правій Легені. Кожна з часткових гілок у свою чергу поділяєть­ся на сегментарні гілки.

У верхній частці правої легені розрізняють верхівкову гілку (r. apicalis), низхідну та висхідну задні гілки (rr. posteriores descendens et ascendens), низ­хідну та висхідну передні гілки (rr. anteriores descendens et ascendens), які йдуть до верхівкового, заднього і переднього сегментів правої легені.

Гілка середньої частки правої легені поділяється на три сегментарні гілки: бічну та присередню (rr. lateralis et medialis), які йдуть до бічного та присереднього сегментів середньої частки, і верхівкову (верхню) гілку нижньої частки (r. apicalis (superior) lobi inferioris)), котра прямує до верхнього (верхівкового) сегмента нижньої частки.

Нижня часткова гілка (базальна частина) правої легеневої артерії по­діляється на чотири гілки: присередню (серцеву), передню, бічну та зад­ню основні (базальні) (rr. basales medialis (cardiacus), anterior, lateralis et posterior)), які несуть кров у основні (базальні) сегменти нижньої частки: присередній (серцевий), передній, бічний та задній.

Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra) йде також поперечно, але справа наліво, спереду низхідної частини аорти і лівого бронха. Вона поділяється на дві часткові гілки відповідно до двох часток лівої легені.

У верхній частці лівої легені розрізняють наступні сегментарні гілки: верхівкову (r. apicalis), висхідну та низхідну передні (rr. anteriores ascendens et descendens), задню (r. posterior), язичкову (r. lingularis) і верхівкову (верхню) гілку нижньої частки (r. apicalis (superior) lobi inferioris)). Усі перераховані гілки, крім останньої, йдуть у сегменти вер­хньої частки лівої легені (верхівковий, задній, передній, а також верхній та нижній язи­чкові). Остання із гілок (верхівкова гілка нижньої частки), як і в правій легені, йде в нижню частку лівої легені до її верхнього (верхівкового) сегмента.

Друга часткова гілка (основна частина) лівої легеневої артерії поділяється на чоти­ри сегментарні гілки: присередню, бічну, передню та задню основні (базальні) (rr. basales medialis, lateralis, anterior et posterior), які розгалужуються в присередньому, бі­чному, передньому та задньому основних (базальних) сегментах нижньої частки.

Сегментарні гілки розгалужуються на дрібніші артерії, артеріоли, прекапіляри і капіляри, які обплітають альвеоли. Тут і відбувається газообмін між кров’ю легене­вих капілярів і повітрям альвеол. Кисень з альвеоли через тоненьку альвеоло-капілярну мембрану потрапляє в кров, а з крові в порожнину альвеоли надходить вуглекислий газ, і венозна кров перетворюється в артеріальну.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.