Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Серцево-судинна система
Кровоносна система
Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця

Серце новонародженого має округлу форму і порівняно великі розміри. Його попе­речний діаметр дорівнює 2,7—3,9 см, довжина — 3,0—3,5 см, передньозадній роз­мір — 1,7—2,6 см. Протягом перших 15 днів після народження відбувається деяке зменшення об’єму серця, а потім воно починає знову збільшуватись і до кінця пер­шого року життя його величина вдвоє перебільшує початкову. Окремі частини сер­ця змінюються в різні вікові періоди неоднаково: протягом 1-го року життя перед­сердя ростуть швидше, ніж шлуночки. У віці від 2 до 5 років, а особливо у 6 років, ріст передсердь та шлуночків відбувається однаково інтенсивно. Після 10 років шлуночки збільшуються швидше, ніж передсердя. Загальна маса серця у новонаро­дженого дорівнює 24,0 г, до кінця 1-го року життя збільшується приблизно в два рази, до 4—5 років — в три рази, в 9—10 років — в п’ять раз і до 15—16 років — в десять раз. Існує два періоди активного росту серця: перший протягом першого року життя, другий — в період статевого дозрівання. Повільне збільшення серця продовжується і після 30 років. У жінок при однаковому рості та масі тіла розміри серця менші, ніж у чоловіків.

У новонароджених і дітей грудного віку серце розміщується вище, ніж у до­рослих, і лежить майже горизонтально. Тільки в кінці першого року життя в зв’язку з переходом дитини до вертикального положення тіла і опускання діаф­рагми серце приймає косе положення. Нижня межа серця у дітей до одного року знаходиться на один міжребровий проміжок вище, ніж у дорослих людей; верх­ня межа — на рівні другого міжребер’я; права межа серця найчастіше розміщу­ється відповідно правому краю грудини, або на 0,5—0,1 см вправо від нього; верхівка серця проектується в лівому четвертому міжребер’ї (зовні від середньоключичної лінії). З віком верхівка серця зміщується і в 6—12 років припадає на нижній край п’ятого Ребра.

Велике значення в положенні серця живої людини має положення діафрагми, яке міняється залежно від фази Дихання. В момент вдиху серце опускається, при видиху воно піднімається діафрагмою. У гладких і старих людей серце розміщуєть­ся вище. Розташування серця залежить також і від типу будови тіла. У людей брахіморфного типу серце ніби піднімається діафрагмою і лягає на неї, приймаючи го­ризонтальне положення. У людей доліхоморфного типу серце опускається, набираючи вертикального положення. У людей мезоморфного типу спостерігається косе положення серця.

У віці 30—40 років у міокарді серця спостерігається деяке збільшення сполуч­нотканинної строми. В міру Старіння людини жирова тканина накопичується під епікардом, відбувається потовщення ендокарда. Ці зміни можуть бути в значній мі­рі сповільнені або навіть відвернені завдяки регулярному фізичному навантажен­ню. У людей, які займаються фізичною працею, і у спортсменів величина і маса се­рця більші, ніж у представників розумової праці. Причому, ті види спорту, при яких Фізичне навантаження носить довгочасний характер (наприклад, гребля, марафон­ський біг), призводять до гіпертрофії міокарда та збільшення розмірів серця. Пла­вання, біг на короткі дистанції, бокс, футбол та інші види спорту призводять до менш вираженої серцевої гіпертрофії.