Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Серцево-судинна система
Кровоносна система
Поняття про вроджені та набуті види розвитку серця і судин
У зв’язку із складністю розвитку серця можуть виникнути вроджені вади його розвитку, які викликають порушення серцевої функції. Як правило, вади є результатом неправильного формування серця в період внутрішньоутробного розвитку. Серед аномалій розвитку серця розрізняють аномалії, що зумовлені його будовою, місцем розташування, кількістю, а також бувають комбіновані вади серця.
Серед аномалій будови серця розрізняють неповне заростання міжпередсердної (рідше міжшлуночкової) перегородки; порушення розвитку аортолегеневої перегородки, яка призводить до неповного розділення артеріального стовбура на висхідну частину аорти та легеневий стовбур, а іноді — до звуження чи повного закриття (атрезії) легеневого стовбура, що має значний вплив на Кровообіг плоду і різко порушує його розвиток; незарощення артеріальної (боталлової) протоки між аортою та легеневим стовбуром, що призводить до змішування артеріальної та венозної крові; незарощення венозної (аранцієвої) протоки; аномалії розвитку двостулкового та тристулкового клапанів і півмісяцевих заслінок. Іноді зустрічаються випадки, коли Серце замість чотирьох камер має три камери або навіть одну. Описані випадки, коли аорта чи легеневий стовбур відсутні.
Із аномалій розташування серця зустрічаються випадки, коли серце розміщується справа (декстрапозиція) або знаходиться поза грудною порожниною (в шийному відділі, під діафрагмою) — ектопія серця. Іноді серце не опускається на діафрагму і «висить» майже вертикально, так зване «крапельне серце».
Серед аномалій кількості зустрічається подвоєне чи фрагментоване серце.
Буває, що в одного і того ж індивідуума спостерігається три або навіть чотири дефекти в певній комбінації (наприклад, тетрада Фалло характеризується наявністю звуження легеневого стовбура, утворенням правої дуги аорти замість лівої (декстрапозиція аорти), неповним зарощенням міжшлуночкової перегородки і значним збільшенням правого шлуночка).
Причинами вроджених вад розвитку серця (як і інших органів) вважають перш за все шкідливі фактори, що діють на Організм батьків і особливо на організм матері на ранньому етапі вагітності (алкоголь, нікотин, наркотики, деякі інфекційні захворювання, а останнім часом і шкідливі екологічні фактори).
Завдяки успіхам медицини вроджені вади серця легко діагностуються. У випадках, небезпечних для життя дітей, при їх лікуванні нерідко доводиться вдаватись до хірургічного втручання.
Набуті вади серця найчастіше виникають як ускладнення після перенесення інфекційних захворювань, таких, наприклад, як ангіна, скарлатина, ревматоїдні ураження. Найбільш звичні набуті вади серця — це звуження отворів між передсердями та шлуночками або ураження серцевих клапанів, що призводять до неповного їх змикання.
Як вроджені, так і набуті вади серця призводять до серйозних порушень кровообігу, застоїв крові, внаслідок чого розвивається кисневе голодування тканин.
У запобіганні хворобам серця велике значення мають заняття різними видами фізичної праці. Нормована фізична праця поліпшує кровопостачання серця, зміцнює серцевий м’яз, особливо корисна праця, яка виконується на свіжому повітрі. Велику роль у підвищенні витривалості серця відіграють також фізична культура і спорт. Але при визначенні фізичного навантаження слід враховувати індивідуальні особливості людини, її вік, стать, фізичний розвиток, бо надмірні фізичні навантаження можуть призвести до порушення нормальної роботи серця, його перевтоми, а з часом і до захворювання.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.