Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Серцево-судинна система
Кровоносна система
Поняття про вроджені та набуті види розвитку серця і судин

У зв’язку із складністю розвитку серця можуть виникнути вроджені вади його роз­витку, які викликають порушення серцевої функції. Як правило, вади є результатом неправильного формування серця в період внутрішньоутробного розвитку. Серед аномалій розвитку серця розрізняють аномалії, що зумовлені його будовою, місцем розташування, кількістю, а також бувають комбіновані вади серця.

Серед аномалій будови серця розрізняють неповне заростання міжпередсердної (рідше міжшлуночкової) перегородки; порушення розвитку аортолегеневої перего­родки, яка призводить до неповного розділення артеріального стовбура на висхідну частину аорти та легеневий стовбур, а іноді — до звуження чи повного закриття (атрезії) легеневого стовбура, що має значний вплив на Кровообіг плоду і різко по­рушує його розвиток; незарощення артеріальної (боталлової) протоки між аортою та легеневим стовбуром, що призводить до змішування артеріальної та венозної крові; незарощення венозної (аранцієвої) протоки; аномалії розвитку двостулкового та тристулкового клапанів і півмісяцевих заслінок. Іноді зустрічаються випадки, коли Серце замість чотирьох камер має три камери або навіть одну. Описані випад­ки, коли аорта чи легеневий стовбур відсутні.

Із аномалій розташування серця зустрічаються випадки, коли серце розміщуєть­ся справа (декстрапозиція) або знаходиться поза грудною порожниною (в шийному відділі, під діафрагмою) — ектопія серця. Іноді серце не опускається на діафрагму і «висить» майже вертикально, так зване «крапельне серце».

Серед аномалій кількості зустрічається подвоєне чи фрагментоване серце.

Буває, що в одного і того ж індивідуума спостерігається три або навіть чотири дефекти в певній комбінації (наприклад, тетрада Фалло характеризується наявністю звуження легеневого стовбура, утворенням правої дуги аорти замість лівої (декстрапозиція аорти), неповним зарощенням міжшлуночкової перегородки і значним збільшенням правого шлуночка).

Причинами вроджених вад розвитку серця (як і інших органів) вважають перш за все шкідливі фактори, що діють на Організм батьків і особливо на організм мате­рі на ранньому етапі вагітності (алкоголь, нікотин, наркотики, деякі інфекційні за­хворювання, а останнім часом і шкідливі екологічні фактори).

Завдяки успіхам медицини вроджені вади серця легко діагностуються. У випад­ках, небезпечних для життя дітей, при їх лікуванні нерідко доводиться вдаватись до хірургічного втручання.

Набуті вади серця найчастіше виникають як ускладнення після перенесення ін­фекційних захворювань, таких, наприклад, як ангіна, скарлатина, ревматоїдні ура­ження. Найбільш звичні набуті вади серця — це звуження отворів між передсердя­ми та шлуночками або ураження серцевих клапанів, що призводять до неповного їх змикання.

Як вроджені, так і набуті вади серця призводять до серйозних порушень кровообігу, застоїв крові, внаслідок чого розвивається кисневе голодування тканин.

У запобіганні хворобам серця велике значення мають заняття різними видами фізичної праці. Нормована фізична праця поліпшує кровопостачання серця, зміц­нює серцевий м’яз, особливо корисна праця, яка виконується на свіжому повітрі. Велику роль у підвищенні витривалості серця відіграють також фізична культура і спорт. Але при визначенні фізичного навантаження слід враховувати індивідуальні особливості людини, її вік, стать, фізичний розвиток, бо надмірні фізичні наванта­ження можуть призвести до порушення нормальної роботи серця, його перевтоми, а з часом і до захворювання.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.