Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011
Серцево-судинна система
Провідна система серця
Складається з двох вузлів:
✵ пазухо-передсердного (nodus sinuatrialis);
✵ передсердно-шлуночкового (nodus atrioventricularis) та
✵ передсердно-шлуночкового пучка (fasciculus atrioventricularis) з двома ніжками — правою і лівою (crus dextrum et crus sinistrum).
Провідна система серця побудована з атипових кардіоміоиитів здатних генерувати ритмічний нервовий імпульс і проводити його до міокарда.
— Пазухо-передсерднин вузол (Кіса-Фляка) [nudus sinuatrialis(Keith-Flack)] локалізується у стінці правого передсердя між правим вушком та отвором верхньої порожнистої вени. Він є водієм ритму серця (пейсмекером) і відгалужує гілки до міокарда передсердь та до передсердно-шлуночкового вузла.
— Передсердно-шлуночковий вузол (Ашоффа-Тавара) [nodus atrioventricularis (Aschoff-Tawara); залягає у нижній частині міжпередсердної перегородки над cuspis septalis і спереду ostium sinus coronarii. Донизу вузол продовжуєте ся у передсердно-шлуночковий пучок.
— Передсердно-шлуночковий пучок (Гіса) [fasciculus atrioventricu laris (Ніs) прямує до міжшлуночкової перегородки, проходить між двома волокнистими кільцями і в м'язовій її частині (перегородки) поділяється на праву ніжку (crus dextrum) та ліву ніжку (crus sinistrum).
Права та ліва ніжки пучка Гіса розгалужуються в міокарді відповідного шлуночка, досягаючи сосочкових м’язів серцевими провідними волокнами (Пуркіньє) (myofibra conducens cardiacus purkinjensis), і забезпечують їх ритмічне скорочення.
Епікард (epicardium) (мал. 18)
є нутрощевою пластинкою серозного осердя, яка покриває міокард.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.