Статеві хвороби - І. І. Мавров 2005

Анатомо-фізіологічна будова статевої системи
Особливості будови статевих органів у дітей

Статева система дитини істотно відрізняється своєю величиною і структурою від статевих органів дорослого. У перші 6 років життя ріст статевих органів незначний і не відповідає росту всього організму. Надалі він трохи підсилюється, і у віці 14-15 років у підлітка відбуваються істотні зміни в розвитку статевих органів.

Анатомія статевих органів у хлопчиків

До моменту народження Статевий член дитини цілком сформований. У новонародженого він має середню довжину 2-2,5 см, у 4-річного хлопчика - 2,5-3 см, у 7-річного - 4,5 см, а до 16-18-ти років досягає розмірів, характерних для дорослих.

Передня шкірочка статевого члена у немовлят довша, ніж у грудних дітей, більше виступає, досить вузька, що обумовлює наявність фізіологічного фімозу. На внутрішній поверхні передньої шкірочки, і особливо на головці, знаходяться численні залози, що утворюють смегму.

У немовлят передня шкірочка статевого члена внаслідок склеювання внутрішнього листка передньої шкірочки і зовнішньої поверхні головки злипається з головкою (їхні епітеліальні клітини не піддаються процесу зроговіння). До 3-річно- го віку це злипання спостерігається до отвору сечівника, потім під впливом ерекцій і маніпуляцій руками розміри злипання зменшуються, і до 5-го року життя головка закрита вже тільки наполовину, а на 8-10-му році оголюється вся.

Довжина сечівника в новонароджених хлопчиків дорівнює 5-6 см. З віком вона збільшується щорічно в середньому на 0,5 см, і до 16 років досягає 16-18 см.

Слизова оболонка дитячого сечівника гладка, без складок. Залози сечівника мають дуже малий діаметр вивідних проток, що життєво важливо, оскільки утруднює проникнення патогенних мікроорганізмів у відповідні органи, чим попереджає розвиток ускладнень. Тому в дитини зустрічається іноді уретрит, який відрізняється нетривалим перебігом і звичайно не супроводжується ускладненнями (епідидимітом, орхітом і т.д.). Однак слизова сечівника грудних дітей на всьому протязі дуже тонка і легко рветься.

Калитка в немовляти являє собою невеликий мішечок (4,5-3,5 см) із в’ялими стінками. До першого року життя вона стає округлішою, а стінки її більш напруженими. Округлу форму калитка зберігає протягом першого десятиліття, а до 15-ти років у ній розрізняють широке дно з яєчками і більш вузьку частину - шийку.

Яєчко незадовго до народження опускається в калитку, захоплюючи при цьому за собою сім’явиносну протоку, і займає остаточне положення. У немовляти Яєчка відносно невеликі, потім їхній ріст сповільнюється, і протягом перших 10-ти років вони мало збільшуються в розмірах і масі. Невелике збільшення спостерігається між 10-ма і 14-ма роками, до 16-18-ти років яєчка досягають максимального розвитку, набуваючи властивості зрілої статевої залози.

Паренхіма яєчка немовляти відносно багата на сполучну тканину. Сім’яні канальці його являють собою тяжі у зв’язку із відсутністю в них просвітів. Останні утворюються лише з початком сперматогенезу.

Над’яєчко у немовляти більш виражене, ніж у дорослого. Його маса складає більше половини маси яєчка. Так само, як і яєчко, над’яєчко незначно росте в перші 10 років життя і лише в період статевого дозрівання швидко збільшується в розмірах.

Сім’яний канатик у новонароджених і грудних дітей має діаметр 14 мм, у віці 15 років - 18 мм, а в дорослих - 20-25 мм. Сім’явиносна протока в основному схожа з подібною протокою в дорослого. У результаті росту організму її довжина вдвічі збільшується. Сім’яний пухирець у немовляти розташований вище, ніж у дорослого чоловіка, але за формою не відрізняється. Він росте повільно, значне його збільшення відбувається лише в період статевого дозрівання.

Передміхурова залоза в немовляти складається переважно з гладенької м’язової і сполучної Тканини; має кулясту форму, не розділена на частки, у неї відсутній перешийок. Форму каштана здобуває лише у віці 13-14 років. Маса залози в середньому 0,82 г; до 2-х років вона збільшується незначно, помітно росте у віці від 6 до 16-ти років. Усередині залози знаходяться сліпі епітеліальні трубочки, до 12-ти років протоки залози починають реалізовуватися, і секреція їхня підсилюється; до 16-17-ти років відкриваються вивідні протоки трубчасто-альвеолярних простатичних залозок.

Анатомія і фізіологія статевих органів у дівчаток

Одна з відмінних анатомічних особливостей статевих органів у маленьких дівчаток - наявність задньої спайки малих соромітних губ, якої немає в дорослих жінок. На малій і великій соромітних губах знаходяться численні залозки. При цьому часто вони відсутні на внутрішній поверхні малих губ.

Присінок піхви вистелений клітинами багатошарового плескатого епітелію. Малі залозки присінка розміщені переважно в зовнішньому вічка сечівника. У новонароджених дівчаток їх значно більше, ніж у дорослих жінок. Великі залози присінка (бартолінові залози) починають функціонувати в період статевої зрілості, вивідні протоки їх уже до 10-12-ти років мають типову будову - покриті стовпчиковим епітелієм.

Сечівник у новонароджених дівчаток по довжині дорівнює 1-1,5 см, у віці 1 міс. - 1,6 см, 12-ти міс. - 2,2 см, 16 років - 3,2 см. Зовнішнє вічко сечівника відкривається в присінку на 1-1,5 см нижче від клітора між малими соромітними губами; має овальну чи щілиноподібну форму. Слизова оболонка сечівника в дівчаток багата на складки. Залози Літтре і лакуни Морганьї розташовані по всій довжині сечівника, але в передній частині каналу їх більше. Деякі з них відкриваються в присінку піхви.

Яєчники в дитячому віці ростуть повільно, і їхня маса збільшується поступово: до кінця 1-го року життя вона подвоюється, до 6-ти років збільшується в 7 разів, а до 16-ти років - у 20 разів порівняно з масою при народженні і досягають 5-6 г. Яєчники в немовлят мають подовжену і сплощену форму, поверхня їхня гладенька, маса від 0,2 до 0,4 г. На 2-му році життя вони починають ставати яйцеподібними і цілком формуються до 10-ти років.

Число первинних фолікулів з віком зменшується: у 17-денної дитини їх близько 23 рядів, у 10-літньої дівчинки - 6-8. У період статевого дозрівання фолікули в кірковому шарі знаходяться на різних стадіях розвитку. Маткові труби в дитячому віці не подовжуються. Звивини маткових труб зменшуються на 5-му році життя, коли збільшується поперечний розмір таза. Зв’язки яєчників розтягуються, і вони, відокремлюючись від матки, займають своє нормальне положення.

До моменту народження дівчинки її Матка має довжину близько 4 см, тіло вдвічі коротше від шийки. Після народження відбувається інволюція і зменшення її розмірів унаслідок припинення дії секрету плаценти, що збуджує ріст матки. У грудному віці довжина матки складає 2,5-2,8 см. Посилений ріст матки починається у віці після 7-8 років. З настанням статевого дозрівання вона набуває форми і досягає розміру матки дорослої жінки.

До моменту народження в дівчинки є залози матки. Їхня кількість індивідуальна і значно коливається незалежно від віку дитини. У віці 6 років невелика кількість залоз розташована головним чином на дні матки. До 10-ти років їхнє число збільшується, а після 12-ти років вони рівномірно пронизують усю слизову оболонку матки.

У новонароджених довжина піхви досягає 3 см, вхід розташований дуже глибоко, має майже вертикальний напрямок, ніби лійкоподібно втягнутий. Стінки піхви тісно стикаються, м’язи розвинені слабо, малопружні. В однорічних дівчаток довжина піхви складає 4 см. З 8-ми років з’являється складчастість стінок. Абсолютна величина піхви швидко зростає після 10-ти років життя і до періоду статевої зрілості досягає 7-8 см по довжині.

У новонародженої дівчинки функціонально-морфологічний стан піхви знаходиться під впливом гормонів плаценти. Слизова оболонка добре розвинена, епітелій містить глікоген, а вміст має кислу реакцію. В міру зникнення плацентарних естрогенів від 1 року до 10-12 років глікоген у піхві не утворюється, паличок Дедерлейна нема, реакція вмісту стає лужною (рн 7-8), унаслідок цього відсутня захисна функція піхви, епітеліальний покрив тоншає.

У дівчаток 12-14-ти років яєчники починають продукувати власні статеві гормони. Слизова піхви стає товстішою, у ній утворюється глікоген, реакція стає кислою, у вмісті піхви з’являються палички Дедерлейна, матка збільшується - усе це свідчить про те, що настає період статевої зрілості.