Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Система органів дихання
Трахея

Трахея (trachea) є безпосереднім продовженням гортані (рис. 166). Вона представляє собою трубку довжиною 9—13 см і діаметром 1,5—2,7 см. Трахея починається на рівні VI—VII шийних хребців і закінчується на рівні ІV—V грудних хребців, де вона поді­ляється на два головні Бронхи — правий та лівий. Місце поділу трахеї на бронхи нази­вається біфуркацією (роздвоєнням) трахеї (bifurcatio tracheae). В ділянці біфуркації у просвіті трахеї наявний півмісяцевої форми виступ стінки — кіль трахеї (carina tracheae). Оскільки трахея розташовується і в ділянці шиї, і в грудній порожнині, то її умовно поділяють на дві частини: шийну (pars cervicalis) і грудну (pars thoracica). Шийну частину трахеї спереду прикривають грудинно-щитоподібний та грудинно- під’язиковий м’язи і перешийок щитоподібної залози. В грудній порожнині спереду трахеї розташовується дуга аорти, плечо-головний стовбур, ліва плечо-головна вена, початок лівої спільної сонної Артерії та загрудинна залоза. Позаду вздовж трахеї йде Стравохід, а по боках від неї — правий та лівий судинно-нервові пучки (спільна сонна артерія, Внутрішня яремна вена і Блукаючий нерв).

Мал. 166. Трахея та бронхи (вигляд спереду)

1 — трахея; 2 — стравохід; 3 — аорта; 4 — лівий головний бронх; 5 — ліва легенева артерія; 6 — лівий верхній частковий бронх; 7 — сегментарні бронхи верхньої частки лівої Легені; 8 — лівий нижній частковий бронх; 9 — непарна вена; 10 — сегментарні бронхи нижньої та середньої часток правої легені; 11 — правий нижній частковий бронх; 12 — правий середній частковий бронх; 13 — правий верхній частковий бронх; 14 — правий головний бронх; 15 — біфуркація трахеї

Стінка трахеї складається із слизової оболонки, підслизової основи, волокнисто­м’язово-хрящової і адвентиційної оболонок.

Слизова оболонка трахеї покрита багатошаровим війковим (миготливим) епіте­лієм, який містить велику кількість бокалоподібних клітин. Власна пластинка сли­зової оболонки багата еластичними волокнами, лімфоцитами і лімфатичними вуз­ликами (фолікулами).

Підслизова основа утворена з пухкої волокнистої неоформленої сполучної тка­нини, яка поступово переходить у щільну волокнисту сполучну тканину охрястя трахеї. У підслизовій основі розташовуються змішані серозно-слизові трахейні за­лози (glandulae tracheales), вивідні протоки яких колбоподібно розширяються і від­криваються на поверхні слизової оболонки. При диханні дрібні частинки пилу при­липають до зволоженої слизової оболонки, а війки миготливого епітелію просу­вають їх до виходу з дихальних шляхів.

Волокнисто-м’язово-хрящова оболонка трахеї утворена з 16—20 гіалінових хрящо­вих кілець, вкритих охрястям і з’єднаних між собою кільцевими зв’язками (ligg. anularia). Кожний Хрящ займає лише дві третини окружності стінки трахеї, задня тре­тина утворена сполучнотканинною перетинчастою стінкою (paries membranaceus), яка містить пучки гладеньких м’язових клітин, що мають коловий (переважно) і поздо­вжній напрямки. Кільцеві зв’язки, що з’єднують хрящі трахеї між собою, утворені із сполучнотканинних пучків, які розміщуються відповідно до поздовжньої осі органа і переходять безпосередньо в охрястя. Чергування хрящів і зв’язок у трахеї робить її по­дібною на гофровану трубку. Відсутність хрящів на задній стінці трахеї сприяє вільно­му просуванню їжі по стравоходу, який розміщується безпосередньо позаду трахеї і при проходженні по ньому їжі може розширятись, вдавлюючись у просвіт трахеї. Ра­зом з тим трахея, завдяки наявності в її стінці хрящів, які зв’язані щільною фіброзною тканиною, і перетинчастої стінки, дуже пружна і еластична, чим протидіє тиску ззовні, зберігаючи просвіт трахеї постійно відкритим.

Адвентиційна оболонка трахеї утворена з пухкої неоформленої сполучної Тканини.

Кровопостачання трахеї відбувається за рахунок гілок нижніх щитоподібних та внут­рішніх грудних артерій, а також бронхіальних гілок грудної частини аорти. Венозна Кров відтікає через трахейне сплетення у парну і напівнепарну вени і у вени щитоподібної за­лози. Вивідні Лімфатичні судини впадають у паратрахейні, верхні трахейно-бронхіальні і частково у бічні глибокі шийні і передні середостінні Лімфатичні вузли.

Іннервується трахея гілками блукаючого нерва та симпатичного стовбура.

Вікові особливості трахеї. Трахея новонародженого має лійкоподібну форму, дов­жина її складає 3.2—4,5 см, а ширина просвіту в середній частині — близько 0,8 см. Після народження трахея росте рівномірно разом з тулубом, однак найбільш інтенсив­но протягом першого року життя і в період статевого дозрівання. У новонародженого трахея розташована високо і дещо справа від середньої лінії. Початок її знаходиться на рівні ІІ — IV шийних хребців, а біфуркація відповідає ІІ—ІІІ грудним хребцям. У ди­тини 1—2 років верхній край трахеї розташовується на рівні ІV—V шийних хребців, у 5—6 років — спереду V—VІ шийних хребців, у підлітковому віці — на рівні VІ ший­ного хребця. У людей похилого віку початок трахеї опускається до рівня VІІ шийного хребця. У жінок верхній край трахеї лежить дещо вище, ніж у чоловіків. При ковтанні чи рухах голови положення верхнього краю трахеї змінюється. Біфуркація трахеї до 7 років життя дитини знаходиться спереду від ІV—V грудних хребців, а після 7 років поступово встановлюється на рівні V грудного хребця, як у дорослої людини.

Слизова оболонка стінки трахеї у новонародженого тоненька, ніжна, залози роз­винуті слабко. Перетинчаста стінка трахеї новонародженого відносно широка, хря­щі розвинуті слабко, тонкі і м’які. Після 60—70 років хрящі трахеї стають щільни­ми, крихкими, при здавлюванні легко ламаються.