Гістологія людини - О.Д. Луцик 2003

Спеціальна гістологія

Спеціальна Гістологія вивчає мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову, а також зв'язок структури і функції органів. Орган - це відокремлена частина організму, яка складається з різних тканин і виконує специфічні функції. Тонка і найтонша структура органів, включаючи особливості васкуляризації та іннервації, забезпечує виконання їх відповідних функцій. Органи, що входять до складу тіла людини, з огляду на Загальні принципи їхньої організації поділяють на трубчасто-порожнисті та паренхіматозні.

До трубчасто-порожнистих належать органи серцево-судинної системи, травного каналу, повітроносних і сечовивідних шляхів, більша частина органів чоловічого і жіночого статевих апаратів. До паренхіматозних - кровотворні органи, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, легені, нирки, Органи нервової системи.

Стінка трубчасто-порожнистих органів має звичайно три оболонки, серед яких головною (з огляду на функції) є внутрішня. Якщо ці органи сполучаються із зовнішнім середовищем (органи травного каналу, Повітроносні шляхи, сечостатеві органи), їхня внутрішня оболонка називається слизовою. Якщо ж порожнисті органи безпосередньо не зв'язані із зовнішнім середовищем (органи серцево-судинної системи), їхня внутрішня оболонка називається інтимою (в артеріях, венах, лімфатичних судинах) або ендокардом (у серці). Середня оболонка трубчасто-порожнистих органів у більшості випадків є м'язовою, а зовнішня - сполучнотканинною (адвентиційною) або серозною.

Паренхіматозні органи складаються із двох основних структурних компонентів - Тканини (або тканин), яка виконує специфічну функцію і має назву паренхіми, та опорно-трофічного компоненту, що називається стромою. У переважній більшості паренхіматозних органів строма утворена сполучною тканиною.

Органи об'єднують у системи організму, до яких входять органи, що мають спільність походження та функції. Наприклад, до травної системи належать трубчасто-порожнисті органи травного каналу (Стравохід, Шлунок, тонка і товста кишки), а також паренхіматозні органи (великі Слинні залози, Печінка, Підшлункова залоза).

Деякі автори (П.К. Анохін) розрізняють також функціональні системи організму, що включають комплекс нервових структур і відповідні робочі органи, які забезпечують виконання конкретної функції, корисної для даної системи або цілого організму. В утворенні функціональних систем можуть брати участь органи, що належать до різних анатомічних систем. Наприклад, до функціональної дихальної системи крім органів, які виконують повітроносну і власне дихальну функції (забезпечують газообмін), належать нервові закінчення, аферентні й еферентні нервові волокна, дихальний центр, а також дихальні М'язи, Ребра і відповідні частини серцево-судинної системи.

Групи органів, які мають різне походження, але виконують спільну функцію, називають апаратами. Наприклад, до опорно-рухового апарату відносять кісткову систему, сполучення кісток і скелетну м'язову систему.