Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Туберкульоз легень у поєднанні з іншими захворюваннями і вагітністю
Туберкульоз і алкоголізм

Найбільш соціально і епідеміологічно небезпечну групу складають хворі на Туберкульоз легень у поєднанні з алкоголізмом. Захворюваність і хворобливість на туберкульоз у алкоголіків відповідно у 18 і 21 раз вища, ніж у решти населення. Питома вага алкоголіків серед контингентів протитуберкульозного диспансеру досить висока (25 %), зокрема серед вперше діагностованих хворих на туберкульоз (15 %>).

Патогенез. На фоні тривалої алкогольної інтоксикації знижується загальна і специфічна опірність організму. В легенях алкоголь руйнує альвеолярний епітелій, викликає загибель легеневих макрофагів, запальну інфільтрацію стінок бронхів, судин, що призводить до порушення функції мукоциліарного апарату, розчинення сурфактанту. Функціональні та органічні Зміни в центральній нервовій системі, внутрішніх органах ведуть до значного порушення обміну речовин.

Туберкульоз у хворих на алкоголізм частіше розвивається внаслідок ендогенної реактивації залишкових посттуберкульозних змін, але, враховуючи асоціальну поведінку хворих, недотримання санітарних норм, важливе значення у розвитку туберкульозу має екзогенна суперінфекція.

Патологічна анатомія. Перебіг туберкульозного процесу в значній мірі залежить від стадії алкоголізму. У алкоголіків частіше спостерігаються поширені, тяжкі форми туберкульозу, зокрема фіброзно-кавернозний, а у хворих на алкоголізм III стадії - полікавернозний туберкульоз, який часто ускладнюється казеозною пневмонією.

Клініка. Початок і перебіг туберкульозного процесу у алкоголіків може бути гострим або поступовим, нерідко перебігає під маскою симптомів хронічного алкоголізму. На характер клінічної картини поєднаних захворювань вагомий вплив мають супутні захворювання серцево- судинної системи, шлунково-кишкового тракту тощо. Хронічний алкоголізм у поєднанні з туберкульозом може набувати злоякісного перебігу (алкогольний психоз, тривалі запої), що значно обтяжує перебіг туберкульозного процесу.

Діагностика туберкульозу базується на даних рентгенологічної картини і дослідження харкотиння на МБТ. З метою своєчасного Виявлення туберкульозу хронічні алкоголіки підлягають обов’язковому флюорографічному обстеженню один раз на рік. Проте, вони часто ігнорують профілактичні обстеження, пізно звертаються за медичною допомогою в заклади загальнолікувальної мережі.

Лікування хворих на туберкульоз і алкоголізм здійснюється із застосуванням комплексу протитуберкульозних і протиалкогольних засобів. При досягненні ремісії алкоголізму можна застосовувати повноцінну антимікобактеріальну терапію, а при її неефективності - хірургічні втручання, показання до яких розширюються зі скороченням термінів передопераційної антимікобактеріальної підготовки. До речі, хіміотерапію доцільно проводити парентерально, ендобронхіально, а також широко застосовувати патогенетичні засоби, зокрема гепатопротектори, антиоксиданти, Вітаміни. У випадку алкоголізму III стадії протипоказані циклосерин та інші препарати, що негативно впливають на центральну нервову систему.