Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Зміни в організмі жінки під час вагітності
Зміни в центральній нервовій системі

В процесі розвитку вагітності періодично змінюються процеси гальмування і збудження в центральній нервовій системі. Після Запліднення та імплантації яйцеклітини, в результаті подразнення інтерорецепторів матки і постійної аферентної імпульсації від них, в корі головного мозку виникає вогнище стійкого збудження (гестаційна домінанта). Внаслідок реципроктних відносин активність самої кори пригнічується. Зменшується гальмівна дія її на підкірку, яка розгальмовується. Такі відношення між корою і підкорковими структурами існують впродовж перших трьох місяців вагітності і знову поступово відновлюються наприкінці її, досягаючи максимальної виразності в останні 12 днів перед пологами. Тоді ж підвищується рефлекторна активність спинного мозку. Це призводить до зростання чутливості матки до різних гуморальних і нервових подразників, що надходять, як від матері, так і від плоду. За виключенням цих двох періодів, впродовж всієї вагітності активність підкоркових центрів пригнічена.

Стан центральної регуляції обумовлює властиві вагітності зміни в периферичній нервовій системі, які проявляються невралгічними болями, особливо ішалгічного характеру, поодинокими судомами м’язів ніг, появу парестезій та різних розладів зору і слуху.

На самому початку вагітності підвищується і тонус вегетативної нервової системи, що пояснює появу вазотонічних реакцій - слинотечі, нудота, блювання, схильності до запаморочення. Іноді переважають процеси гальмування, що призводить до розслаблення гладких м’язів внутрішніх органів. Це сприяє розвитку пієліту, атонії кишечнику з послідуючим виникненням запорів.