Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Туберкульоз легень у поєднанні з іншими захворюваннями і вагітністю
Туберкульоз і цукровий діабет

Туберкульоз легень серед хворих на Цукровий діабет спостерігається в 5 разів частіше, ніж серед усього населення, а за останнє десятиріччя кількість хворих в поєднанні з цукровим діабетом зросла вдвічі. До речі, у хворих на туберкульоз у 8-10 разів частіше спостерігається латентний цукровий діабет, який загострюється при прогресуванні туберкульозу.

Патогенез. У більшості хворих туберкульоз розвивається на тлі цукрового діабету, що є результатом загострення старих, не повністю загоєних вогнищ у легенях або внутрішньогрудних лімфатичних вузлах і у більшості хворих має ендогенне походження. Сприяючими факторами виникнення і важкого перебігу туберкульозу у хворих на цукровий діабет є глибоке порушення обміну речовин, що призводить до пригнічення фагоцитозу та інших реакцій. До того ж, ацидоз в тканинах при декомпенсованому діабеті прискорює розмноження МБТ і зменшує ефективність препаратів ГІНК.

Патологічна анатомія. У багатьох хворих на цукровий діабет переважають ексудативні форми туберкульозу зі схильністю до розпаду і бронхогенного обсіювання, з частою локалізацією процесу в нижніх частках обох легень.

Клінічна картина туберкульозу залежить від послідовності розвитку діабету і туберкульозу. Важче перебігає туберкульоз, якщо він розвинувся перед діабетом. Перебіг туберкульозу, що розвинувся на фоні цукрового діабету, залежить від форми специфічного процесу і може бути гострим, під «маскою» пневмонії, грипу, поступовим або безсимптомним. Обмежені форми туберкульозу легень у хворих з цукровим діабетом перебігають з невираженими клінічними ознаками, що іноді зумовлено різко зниженою реактивністю хворого на важку форму діабету.

Діагностика туберкульозу в значній мірі залежить від регулярності рентгенологічного обстеження хворих на цукровий діабет. Оскільки хворі цукровим діабетом належать до групи ризику, тому вони повинні обстежуватися флюорографічно не рідше одного разу на рік.

Чутливість до туберкуліну часто знижена, особливо при важкій формі цукрового діабету. Бактеріовиділення залежить від наявності порожнин розпаду в легенях.

Лікування хворих на туберкульоз легень в поєднанні з цукровим діабетом повинно бути спрямоване передусім на компенсацію порушень обміну речовин за допомогою фізіологічної дієти і оптимальної дози інсуліну. Антимікобактеріальна терапія здійснюється за загальноприйнятими схемами з урахуванням можливої побічної дії препаратів.