Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Позалегеневий туберкульоз
Туберкульома головного мозку

Туберкульома головного мозку - одна з форм туберкульозу центральної нервової системи, пов’язана з гематогенною дисемінацією мікобактерій туберкульозу з первинного туберкульозного вогнища.

Туберкульома зустрічається у 0,8-8,9 % випадків захворювань на туберкульоз і в 10-12 % випадків туберкульозного менінгоенцефаліту, передусім у молодих осіб у віці до 20 років. У дітей туберкульоми головного мозку спостерігаються в 7-10 разів частіше, ніж у дорослих.

Патологоанатомічно туберкульома мозку аналогічна туберкульомі Легені. Макроскопічно вона складається з пухлиноподібних вузлів жовтувато-сірого забарвлення, щільної консистенції, розміром від 0,5-1 до 4 см.

Туберкульоми можуть ущільнюватися і звапнюватися. В іншому випадку може наступити казеозне розм’якшення і призвести до гнійного розпаду та перетворення туберкульоми на туберкульозний абсцес. Крім цього, туберкульоми можуть бути причиною хронічного лептоменінгіту чи туберкульозного менінгіту.

Частіше спостерігаються солітарні туберкульоми мозку, рідше - множинні.

При локалізації туберкульоми поблизу поверхні мозку і її прогресуванні запальний процес може переходити на м’яку мозкову оболонку і спричиняти локальний, а потім дифузний менінгіт.

Захворювання починається з продромального періоду, тривалість якого становить у середньому 1 -2 місяці. Першими клінічними проявами є загальна слабкість, млявість, астенізація, розлади поведінки, загальмованість, плаксивість, дратівливість. Початок захворювання може бути гострим, підгострим та з тривалим безсимптомним перебігом.

При супратенторіальних туберкульомах початок захворювання проявляється вогнищевими симптомами, подразненнями у вигляді судомних нападів і галюцинацій.

При субтенторіальній локалізації появляються ранні загальномозкові симптоми: головний біль, головокружіння, блювання, а також застійні соски зорових нервів.

Загалом, характер вогнищевих симптомів залежить від локалізації туберкульоми. Початок і перебіг захворювання може бути різний. Гострий початок із підвищенням температури тіла, швидкий розвиток симптомів ураження мозку з наступним хвилеподібним перебігом і тривалим субфебрилітетом. При цьому часто діагностують менінгіт, менінгоенцефаліт. В іншому випадку характерний повільний розвиток захворювання із ремісіями. Проте, найчастіше перебіг туберкульом - хронічний. Ремісії спостерігаються частіше при субтенторіальній локалізації процесу.

Діагноз ставлять на підставі анамнезу (наявність туберкульозу, повільний перебіг, ремісії), а також даних клініки, рентгенографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії, комп’ютерної томографії.

Диференціальну діагностику проводять із пухлинами головного мозку, сифілітичними гумами та нейроінфекціями.

Лікування: тривала антимікобактеріальна терапія, в окремих випадках - хірургічне.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначення туберкульозного менінгоенцефаліту.

2. Патогенез і патоморфологія туберкульозного менінгоенцефаліту.

3. Клінічні форми туберкульозного менінгоенцефаліту.

4. П’ять клінічних компонентів туберкульозного менінгоенцефаліту.

5. Найбільш характерні зміни в лікворі при туберкульозному менінгоенцефаліті.

6. Диференціальна Діагностика туберкульозного менінгіту з менінгітами іншої етіології (вірусним, менінгококовим, вторинним гнійним менінгітом і «менінгізмом»).

7. Лікування туберкульозного менінгоенцефаліту.

8. Ускладнення туберкульозного менінгоенцефаліту.

9. Туберкульома головного мозку, Клініка, діагностика, лікування.

ТЕСТИ

1. Хвора К., 30 років, два роки тому лікувалася з приводу ВДТБ (04.05.2001), І сегмент правої легені (вогнищевий), Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0, Кат3 Ког2(2001). 10 днів тому діагностовано правобічний гнійний отит. В даний час скаржиться на сильний головний біль, блювоту, загальну слабкість. В контакт вступає важко. Рентгенологічно в І сегменті правої легені дві вогнищеві тіні більше середньої інтенсивності. Аналіз ліквору: мутний, цитоз - 650 клітин в 1 мл, нейтрофіли - 85 %, лімфоцити - 15 %, цукор - 3,1 ммоль/л, хлориди - 115 ммоль/л. Ваш діагноз:

A. серозний менінгіт

B. туберкульозний

C. менінгококовий

D. вторинний Гнійний менінгіт

E. менінгізм

2. Оптимальна комбінація антимікобактеріальних препаратів при лікуванні туберкульозного менінгоенцефаліту:

A. ізоніазид + рифампіцин + етамбутол

B. зоніазид + рифампіцин + стрептоміцин + піразинамід

C. ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід + етамбутол

D. ізоніазид + рифампіцин + канаміцин + етіонамід

E. піразинамід + етіонамід + тіоацетазон + стрептоміцин

3. Найбільш частий початок туберкульозного менінгоенцефаліту.

A. Поступовий

B. Гострий

C. Безсимптомний

D. Рецидивуючий

E. Раптовий

4. Частота первинного туберкульозного менінгіту (ізольованого ураження оболонок мозку).

A. 2 %

B. 5 %

C. 20 %

D. 40 %

E. 50 %

5. Результати якого дослідження найбільш інформативні для підтвердження туберкульозного менінгіту?

A. Проба Манту

B. Проба Коха

C. Загальний аналіз крові

D. Дослідження спинномозкової рідини

E. Дослідження білкових фракцій сироватки крові

6. Які пари черепних нервів переважно уражаються при туберкульозному менінгіті?

A. III, VI, VII, XII

B. I, II, III

C. I, II, X, XII

D. V, VI, X

E. II, III, VII

7. Середня тривалість продромального періоду у хворих на Туберкульозний менінгіт.

A. 1-7 днів

B. 5-10 днів

C. від 1 до 4 тижнів

D. 2-3 місяці

E. 4-6 місяців

8. Найбільш ймовірний вміст глюкози у спинномозковій рідині у хворого на туберкульозний менінгіт?

A. 1,5 ммоль/л

B. 2,4 ммоль/л

C. ,9 ммоль/л

D. 5,5 ммоль/л

Е. 6,5 ммоль/л

9. При важкому перебігу туберкульозного менінгіту крім ізоніазиду, рифапіцину, піразинаміду і стрептоміцину сульфату, застосовують:

A. АТФ, кокарбоксилазу, інгаляції 2 % розчином солютизону

B. ендолюмбальне Введення хлоркальцієвого комплексу стрептоміцину, глюкокортикостероїди, дегідратаційну терапію,

C. інтраректальне введення ізоніазиду, вітамінів В1, В₆ і С,

D. 10 % розчин маніту, альбумін, дибазол,

E. сибазон, 25 % розчин магнію сульфату, прозерин.

10. У хворого 45 років вперше діагностовано туберкульозний менініт. Загальний стан важкий, різко виражені менінгеальні симптоми, свідомість затьмарена. Загальна тривалість лікування хворого?

A. 1 місяць

B. 3 місяці

C. 5 місяців

D. 7 місяців

E. 12 місяців

11. Хвора М. 19 років, захворіла поступово: з’явилася загальна слабкість, головний біль, головокружіння, двоїння в очах, блювання, Температура тіла до 37 °С. Знаходилася в контакті з хворим на Туберкульоз легень. Запідозрено туберкульозний менінгіт. Вкажіть, який із наявних симптомів не характерний для туберкульозного менінгіту.

A. Диплопія (двоїння в очах)

B. Головний біль

C. Поступовий розвиток захворювання

D. Нормальна температура тіла

E. Блювота

12. У хворого на туберкульозний менінгоенцефаліт виявлено правобічний птоз, мідріаз, розбіжну косоокість. Ураження якого черепно-мозкового нерва наявне?

A. III

B. IV

C. VI

D. VII

E.X

ЗАДАЧІ

1. Тактика лікаря у випадку, коли етіологію менінгіту неможливо визначити:

1... 2...

2. У хворого 3. 35 років, підвищилася температура тіла до 39,2 °С, сильний головний біль. Протизапальна терапія і аналгетики позитивного ефекту не дали. Рентгенологічно тотальне дрібновогнищеве обсіювання обох легень. Аналіз крові: лейк. 10,0х10⁹/л, ШОЕ - 15 мм/год.

а) Сформулюйте попередній діагноз.

б) План обстеження.

в) Лікування.

3. У хворого П. 36 років, діагностовано туберкульозний менінгоенцефаліт зі стійким блюванням і сильним головним болем.

Який режим лікування Ви призначите?