Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Ураження електричним струмом

При електротравмі М'язи тетанічно скорочуються, внаслідок чого потерпілий або відкидається вбік, або це спричинює судомне скорочення м'язів. Залежно від впливу електричного струму розрізняють три види ушкоджень кісток: механічне — внаслідок судомного скорочення м'язів, термічне — від вольтової дуги і ушкодження змішаного типу, коли під впливом миттєвого підвищення температури в кістках виникають вибухові переломи. Судомне скорочення м'язів під час ураження спричинює компресійні переломи, а також переломи і тріщини довгих кісток. Ці переломи спочатку часто залишаються нерозпізнаними, тому що рентгенологічне обстеження хворих, що перенесли електротравму, проводять рідко. Тріщини кісток у перші дні після ураження навіть рентгенологічно не завжди можуть бути встановлені. Лише через 10-12 днів із появою смужок резорбції на місці неповного перелому більш чітко прослідковується лінія перелому.

Ми спостерігали випадок субтотальних переломів шийок обох стегнових кісток від судомного скорочення м'язів при електротравмі, внаслідок ураження струмом від праски.

При ушкодженні кісток вольтовою дугою (найчастіше ділянки кистей і передпліч) бувають дірчасті переломи. Іноді видно хід струму у вигляді ламаної лінії, яка подібна до знаку блискавки, і наявний невеликий дефект округлої форми у губчастій речовині кістки.

Механічна (динамічна) дія струму великої сили може призвести до розшарування тканин, розривів, навіть до відривів частин тіла, що зумовлено його вибуховим ефектом.

Враховуючи те, що електричний струм має специфічний і неспецифічний вплив на Організм людини, хворого необхідно ґрунтовно обстежити.

Як уже було сказано, біологічний ефект від дії струму полягає у збудженні смугастої мускулатури, що зумовлює тонічні судоми з описаними вище наслідками. А тонічне скорочення непосмугованих м'язів зумовлює підвищення Кров'яного тиску, порушує нормальну біоелектричну провідність серця, функцію ендокринних залоз, змінює білкові фракції крові тощо. У значній мірі страждає Центральна Нервова система, яка багата водою.

Відповідно до закону Джоуля-Ленца теплова дія струму залежить від опору тканин, сили струму і часу контакту з ним. Кількість теплоти, що виділяється під час проходження струму, пропорційна добутку квадрата сили струму (в амперах) на опір (в омах) і час (в секундах). Сила струму, за законом Ома, обернено пропорційна опору тканин. Чим менша площа контакту, тим більша щільність струму на певній ділянці тіла.

Теплова дія струму зумовлює опік із некрозом тканин аж до обвуглення. Шкіра і кістки ушкоджуються найбільше, оскільки їхні щільність і опір найбільші серед усіх тканин. Зміни у кістках, які виникли під дією високовольтного струму, рентгенологічно можна побачити не раніше 3-4 тижнів після травми.

На рентгенограмах у кістках видно характерні зміни у вигляді "перлинного намиста" чи "кістяного намиста", які вперше описав Рейтер у 1911 році. Спричинені вони розплавленням кісткової Тканини і виділенням кальцію фосфату.

Під час проходження електричного струму через тканини у клітинах порушується іонна рівновага і біологічний потенціал. Електроліз, внаслідок поляризації клітинних мембран, призводить до коагуляції білків з боку анода (нагромадження позитивно заряджених часток зумовлює кислу реакцію, що спричинює обезводнення і перетворення білків у гель) і колікваційного некрозу з боку катода (лужна реакція спричинює Набухання колоїдів).

Крім цього, виникає агрегація тромбоцитів і лейкоцитів, конгломерати яких можуть спричинювати тромбоз дрібних судин і легеневі тромбоемболічні ускладнення.

Найбільшу електрохімічну дію має постійний і низьковольтний змінний струм.

Враховуючи специфічний і неспецифічний вплив електричного струму на організм людини, хворих необхідно всебічно ґрунтовно обстежувати і застосовувати комплексне Лікування.

Перша допомога при ураженні струмом. Потерпілого слід негайно від'єднати від джерела струму таким чином, щоб самому не потрапити під його дію. Якщо у потерпілого виникла зупинка серцевої діяльності та Дихання, слід провести масаж серця та штучну вентиляцію легенів, а лікар швидкої допомоги повинен провести реанімаційні заходи.

В умовах стаціонару хворому проводять загальне комплексне лікування. Після виведення хворого із важкого стану приступають до місцевого лікування. Його основною метою є сприяння якнайшвидшому очищенню уражених тканин від некротичних мас, зменшення болю, проведення некротомії при циркуляторному сухому некрозі для декомпресії сегмента кінцівки, некректомії після демаркації некрозу і шкірної пластики.

При порушенні кровобігу у сегменті або його обвугленні виконують ампутацію.

При нагноєнні ран і появі абсцесів, між- тканинних флегмон хворого лікують за загальними правилами гнійної хірургії. Якщо у хворого під час судом виникли відривно-краєві переломи в ділянці прикріплення м'язів або інші види переломів довгих кісток, застосовують консервативне лікування, а при потребі — оперативне.

Внутрішньокісткові некрози, які виникли під дією електричного струму, лікування не потребують, оскільки вони резорбуються, перебудовуються і склерозуються.