Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Ураження кісток від дії холоду

У професійній патології особливого значення набуло хронічне обморожування, яке характерне для умов роботи рибалок, плотогонів, мисливців, м'ясозаготівельників, монтажників, робітників льодовень, холодильних установок тощо.

Під впливом низьких температур і вологості наступають складні патологічні зміни і в кістках. Так (Арьев Т.А., 1948), при першому ступені обмороження, коли внаслідок нього уражаються лише верхні шари епідермісу, а гіперемія зворотна, у кістках виявляють Остеопороз. При другому ступені, тобто при утворенні міхурів, виникає остеопороз і вогнищева рарефікація — розсмоктування кістки. При третьому ступені вже наявні остеомієлітичні зміни, а при четвертому ступені поєднуються літичні, некротичні і деструктивні процеси, патологічні переломи і Остеомієліт.

Перші рентгенологічні ознаки виявляються після двох-трьох тижнів. Остеопороз і вогнищева рарефікація кісток з часом можуть повністю щезнути.

При хронічному обмороженні набряк і ціаноз стають постійними ознаками, поки діє холод і вологість. Клінічні симптоми кісткових змін виявляються значно пізніше, порівняно з рентгенологічними даними. Наростаючий, висхідний остеопороз свідчить про важкість відмороження.

Хворих із третім ступенем обмороження доводиться оперувати, а при четвертому ступені операція закінчується ампутацією уражених сегментів (пальців кистей, стіп тощо).

При професійному термічному опікові ІІ-ІІІА ступеня у робітників гарячих цехів металургійних підприємств, скло- і цегельних заводів рентгенологічно виявляються явища остеопорозу уражених ділянок, переважно дистальних ділянок кінцівок.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.