Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Дихальні м'язи і типи дихання
М'язи вдиху

М’язи вдиху, в свою чергу, поділяють на три підгрупи: основні м’язи вдиху, допоміжні м’язи вдиху і м’язи побічної (непрямої) дії.

Основними м’язами вдиху називаються м’язи, які завжди беруть участь у дихальних рухах. До основних м’язів вдиху відносять такі м’язи:

1) діафрагма;

2) зовнішні міжреброві;

3) внутрішні міжреброві;

4) м’язи-підіймачі ребер (леватори);

5) задні верхні зубчасті м’язи;

6) задні нижні зубчасті м’язи;

7) квадратний м’яз попереку;

8) клубово-ребровий м’яз;

Допоміжними м’язами вдиху називаються такі м’язи, які беруть участь у дихальних рухах тільки в тому випадку, коли фіксоване і рухоме місця м’язів у функціональному відношенні взаємно міняються (наприклад, малий грудний м’яз працює як дихальний тільки тоді, коли його місце прикріплення на лопатці стає фіксованою точкою, а місце початку на грудній клітці — рухомою). До допо­міжних м’язів вдиху відносять:

1) великий грудний м’яз;

2) малий грудний м’яз;

3) передній зубчастий м’яз;

4) підключичний м’яз;

5) драбинчасті м’язи;

6) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (його грудинна головка);

7) передні м’язи шиї: грудинно-під’язиковий, грудинно-щитоподібний та ін. (при фіксованій під’язиковій кістці);

8) м’яз-випрямляч хребта (при розгинанні хребта він сприяє збільшенню верти­кального розміру грудної клітки).

До м’язів побічної (непрямої) дії, що беруть участь в акті вдиху, належать м’язи, які збільшують об’єм грудної клітки не безпосередньо, а через проміж­ний кістково-м’язовий комплекс (наприклад, м’яз-підіймач лопатки, скорочую­чись, рухає лопатку вверх, а заодно підтягує малий грудний м’яз, який кріпиться до дзьобоподібного відростка лопатки, а той, в свою чергу, піднімає Ребра, від яких бере початок). До м’язів побічної дії, що беруть участь в акті вдиху, відносять такі м’язи:

1) верхня частина трапецієподібного м’яза;

2) ромбоподібні м’язи;

3) м’яз-підіймач лопатки;

4) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (його ключична головка).

Проміжним кістково-м’язовим комплексом буде лопатка з малим грудним і пе­реднім зубчастим м’язами та ключиця з підключичним м’язом.

Діафрагма або грудочеревна перепона (diaphragma (thoracoabdominale, m. phrenicus)) — непарний, широкий м’яз, що розміщується між грудною і черевною порожнинами (мал. 105, 106). За формою діафрагма нагадує купол, обернутий опу­клістю до грудної порожнини. В діафрагмі виділяють сухожилковий центр, розта­шований у середній частині, та периферичну м'язову частину.

М’язові волокна діафрагми починаються вздовж усього внутрішнього краю ни­жнього отвору грудної клітки, підіймаються вгору і переходять у сухожилкові во­локна, які, переплітаючись, утворюють сухожилковий центр. Відповідно до місця початку м’язових волокон розрізняють грудну, реброву і поперекову частини діаф­рагми.

Грудна частина діафрагми (pars sternalis diaphragmatis) починається від задньої поверхні мечоподібного відростка грудини.

Реброва частина діафрагми (pars тstale diaphragmatis) складає найбільшу час­тину діафрагми, починається від внутрішньої поверхні нижніх шести ребер.

Мал. 105. Діафрагма (вигляд спереду). Оригінал М. Ф. Іваницького

Поперекова частина діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) складається із двох ніжок: правої і лівої (crus dexstrum et crus sinistrum). Кожна з ніжок починається від передньо-бічної поверхні тіл І—ІІІ (справа І—IV) поперекових хребців і від так званих дугоподібних зв’язок: присередньої та бічної. Присередня дугоподібна зв’язка у вигляді дуги натягнута над великим поперековим м’язом від тіла першого поперекового хребця до його поперечного відростка. Бічна дугоподібна зв’язка у вигляді дуги проходить над квадратним м’язом попереку від поперечного відростка першого поперекового хребця до вільного кінця ХІІ ребра.

Присередні пучки правої і лівої діафрагмальних ніжок, прямуючи вверх, схо­дяться і утворюють аортальний розтвір (hiatus aorticus), через який із грудної по­рожнини в черевну проходить аорта, а із черевної в грудну — грудна лімфатична протока. Дещо вище присередні пучки обох ніжок розходяться і обмежовують стравохідний розтвір (hiatus oesophageus), крізь який проходить Стравохід разом з блукаючими нервами.

Крім того, в ніжках поперекової частини діафрагми знаходяться ще щілиноподі­бні міжм’язові простори, крізь які проходять: Симпатичний стовбур, великий та ма­лий нутряні нерви, непарна та напівнепарна вени.

Між початковими відділами грудної, ребрової та поперекової м’язових частин діафрагми знаходяться парні щілиноподібні простори трикутної форми: грудинно-ребровий та попереково-ребровий трикутники. У цих трикутниках грудну порож­нину від черевної відділяють лише серозні та фасціальні листки, які зверху та знизу вкривають діафрагму. Названі трикутники можуть бути місцем утворення діафрагмальних гриж, при яких у грудну порожнину проникають окремі частини органів черевної порожнини.

Мал. 106. Діафрагма і м’язи задньої стінки живота (вигляд зсередини).

Справа видалені квадратний м’яз попереку і частково великий та малий поперекові м’язи

1 — грудинно-ребровий трикутник, 2 — реброва частина діафрагми, 3 — отвір порожнистої ве­ни, 4 — стравохідний розтвір, 5 — аортальний розтвір, 6 — ліва ніжка діафрагми, 7 — квадрат­ний м’яз попереку, 8 — малий поперековий м’яз, 9 — великий поперековий м’яз, 10 — клубовий м’яз, 11 — клубова фасція, 12 — підшкірний розтвір, 13 — широка фасція, 14 — зовнішній затульний м’яз, 15 — клубово-поперековий м’яз, 16 — великий поперековий м’яз (частково відрізаний), 17 — клубовий м’яз, 18 — грудо-поперекова фасція (глибокий листок), 19 — права ніжка діафрагми, 20 — бічна дугоподібна зв’язка, 21 — присередня дугоподібна зв’язка, 22 — поперекова частина діафрагми, 23 — сухожилковий центр, 24 — грудна частина діафрагми

Сухожилковий центр (centrum tendineum) займає центральну частину діафрагми, за формою нагадує трикутник, найгостріший кінець якого обернутий допереду. В задньому відділі сухожилкового центру міститься отвір порожнистої вени (foramen venae cavae), крізь який проходить Нижня порожниста вена.

Рухи діафрагми відбуваються завдяки скороченню її м’язової частини, в той час як сухожилковий центр, який побудований із щільної сполучної Тканини, пасивно слідує за цими рухами. При скороченні м’язових волокон сухожилковий центр опу­скається і купол діафрагми сплющується, а при їх розслабленні, навпаки, сухожилковий центр і купол діафрагми піднімаються.

Слід зазначити, що опуклість діафрагми неоднакова. Так, середня частина сухожилкового центру знаходиться нижче від її бічних частин, які більш опуклі і тому дістали назву правого і лівого куполів (опуклість діафрагми пояснюється тим, що тиск у черевній порожнині вищий, ніж у грудній). В нормі правий купол знахо­диться вище від лівого і досягає четвертого міжребрового проміжку; лівий купол доходить лише до п’ятого міжребрового проміжку, що має значення для визначен­ня нормальних границь внутрішніх органів.

У новонароджених і дітей у зв’язку з більш горизонтальним положенням ребер діа­фрагма розміщена вище, ніж у дорослих. Купол діафрагми більш випуклий, сухожилковий центр відносно невеликий. Із збільшенням віку людини випуклість діафрагми зменшується. У старих і людей похилого віку діафрагма сильно сплющена, її сухожилковий центр збільшується, що пов’язано з деякою атрофією її м’язових волокон.

Грудна і черевна поверхні діафрагми вкриті фасціями. Зверху діафрагму вкриває внутрішньогрудна фасція, яка продовжується на діафрагму з внутрішньої поверхні грудної клітки. Знизу діафрагма вкрита продовженням внутрішньочеревної фасції. До грудної поверхні діафрагми прилягають Легені і Серце, до черевної — Печінка, Шлунок, Селезінка, а до ділянок діафрагми, які не вкриті пристінковим листком очеревини, — Підшлункова залоза, дванадцятипала кишка, нирки і Надниркові залози.

Функція: діафрагма є основним дихальним м’язом. Під час скорочення вона опускається, її купол сплющується і об’єм грудної клітки збільшується (вдих); роз­слабляючись, діафрагма піднімається, купол збільшується, об’єм грудної клітки зменшується — відбувається видих. Крім цього, працюючи разом з м’язами живо­та, діафрагма сприяє роботі черевного преса, впливаючи таким чином на ряд орга­нів черевної порожнини (підсилює їх перистальтику, виділення травних соків із ве­ликих травних залоз, випорожнення порожнистих органів та ін.).

Іннервація: діафрагмальний нерв.

Усі інші м’язи, що беруть участь в акті вдиху, описуються в попередній темі «М’язи тулуба» і в наступних темах «М’язи голови» та «М’язи шиї».