Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Захворювання новонароджених
Токсико-септичні захворювання новонароджених
Сепсис

Найважче інфекційно-запальне захворювання періоду новонародженості. Частий розвиток сепсису у новонароджених пов’язаний з анатомо-фізіологічними особливостями організму, незрілістю ряду органів і систем, особливостями гуморального і клітинного імунітету і ферментативних реакцій. Вхідними воротами для інфекції найчастіше є пупкова ранка. Крім цього, кожне вогнище інфекції на шкірі, у легенях, тощо, може стати джерелом септичного процесу.

Клініка даного захворювання, особливо на його початку має велику різноманітність - пізня епітелізація пупкової ранки, геморагічна шкірочка у середині пупка, кволість і блідість дитини, відмова від груді, відсутність приросту ваги тіла. Слідом за цим іде погіршення загального стану дитини, падіння маси тіла, підвищення температури тіла до високих цифр. Шкіра бліда, з сіруватим відтінком, збільшення печінки і селезінки, жовтушність шкіри та склер. В залежності від наявності гнійних вогнищ розрізняють септицемію та септикопіємію. При септикопіємічній формі з’являються метастатичні вогнища - абсцеси, флегмони, пневмонії, менінгіт та ін.

У крові новонароджених спостерігається лейкоцитоз, нейтрофільоз із зрушенням вліво; у деяких хворих — лейкопенія, анемія, прискорення ШОЕ. Рівень IgM у сироватці пуповинної крові понад 0,2 г/л свідчить про внутрішньоутробне інфікування. Для діагностики сепсису мають значення HCT-тест, який відбиває функціональну активність фагоцитуючих клітин, а також визначення змісту С-реактивного протеїну.

Перед початком Лікування у дитини необхідно взяти для бактеріологічного аналізу Кров, сечу та гнійне виділення з ран.

Лікування носить комплексний характер:

1. Дія на збудника (мікроорганізми).

2. Дія на макроорганізм (підвищення захисних сил дитини, корекція обмінних зрушень, симптоматична терапія).

3. Санація первинного і метастатичного вогнищ.

4. Організація оптимальних умов середовища.

Для лікування використовують бактерицидні антибіотики: ампіцилін 200 мг/кг, оксацилін 150 мг/кг, Цефалоспорини 80-100 мг/кг, Аміноглікозиди 0,4-0,8 мг/кг, поліміксин В 100000 ОД/кг та беталактамний антибіотик тіенам по 50 мг/кг маси тіла. За наявності синьогнійної інфекції призначають сизолицин 2-3 мг/кг, при анаеробній інфекції - метронідазол (трихопол) по 15 мг/кг 3 рази за добу. Слід використовувати комбінації антибіотиків для скорішого досягнення клінічного ефекту.

Для лікування дисбактеріозу або його профілактики використовують ністатин або леворін по 100-125000 ОД, або лактобактерин, біолакт, біфідумбактерин, лінекс.

Велике значення надається імунотерапії - антистафілококкова плазма вводиться внутрішньовенно по 10 мл/кг маси, антистафілококковий у-глобулін 0,2 мл/кг - тричі через 2-3 доби, лаферон 100000 ОД/кг за добу, гемотрансфузії.

З перших днів використовують вітамінотерапію. Крім цього проводиться корекція водно-сольового обміну, ліквідація гіповолемії, гіпопротеїнемії. При порушенні серцевої діяльності призначають строфантин - 0,1-0,2 мл внутрішньовенно крапельно. При вираженій інтоксикації та при симптомах надниркової недостатності показана терапія преднізолоном 1 мг/кг маси тіла на добу протягом 1-3 днів.

Дуже важлива санація гнійних вогнищ. Виходжування дітей із сепсисом потребує оптимальних умов, тому проводиться в інкубаторах (кювезах), де створюється тепловий комфорт та вологість.

Лікування гнійно-запальних захворювань у новонароджених продовжується до повного зникнення всіх симптомів інфекції, до нормалізації картини крові і стійкого приросту маси тіла.

Хворі, які перенесли сепсис, знаходяться під диспансерним наглядом 12 місяців. У віці до одного року огляди проводяться щомісяця, після першого року життя - щоквартально. При огляді звертають увагу на загальний стан, апетит, динаміку маси тіла, режим дня і годування. Аналіз крові беруть через один місяць після виписки, а потім один раз у три місяці. Вакцинація БЦЖ та інші щеплення проводяться суворо індивідуально.

Профілактика сепсису розпочинається до народження дитини. Вона включає широкий комплекс заходів по оздоровленню дівчаток-підлітків, вагітних жінок. Зберігає своє значення дотримання санітарно- гігієнічного режиму в пологовому будинку, правил обробки пуповини, раннього прикладання до грудей, сумісного перебування матері і дитини.

Контрольні запитання

1. Які причини виникнення родових травм новонароджених?

2. Які є травми м’яких тканин?

3. Що таке кефалогематома?

4. Якого лікування потребує перелом ключиці?

5. Яке лікування застосовують при переломах кінцівок?

6. Які бувають травми внутрішніх органів?

7. Яка клініка внутрішньочерепних крововиливів?

8. Які Методи використовують при діагностиці внутрішньочерепних крововиливів?

9. Які методи консервативного лікування призначаються у випадку внутрішньочерепних крововиливів?

10. Чому виникають токсико-септичні захворювання новонароджених?

11. Назвіть найчастіші інфекційні захворювання новонароджених.

12. Яка клініка та лікування піодермії?

13. Що таке омфаліт та як він лікується?

14. Клініка та лікування кон’юнктивітів та дакріоциститів.

15. Клініка, Діагностика та лікування пухирчатки новонароджених.

16. У чому особливості перебігу та лікування флегмони у новонароджених?

17. Клініка, діагностика та лікування остеомієліту.

18. Особливості перебігу сепсису новонароджених.

19. Основні принципи лікування сепсису новонароджених.