Інтенсивна терапія гострих отруєнь - А. В. Говенко 2010

Тести для самоконтролю

1. Форсований діурез як метод детоксикації показаний при отруєнні:

A. Фенобарбіталом

Б. Етанолом

B. Карбофосом

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні Б та В

2. Протипоказом для проведення форсованого діурезу є:

A. Екзотоксичний ШОК

Б. Гемоліз

B. Коматозний стан

Г. Протипокази відсутні

Д. Правильні Б та В

3. Гемодіаліз протипоказаний при отруєнні:

A. Амітриптиліном, аміназином Б. Фенобарбіталом

B. Етиленгліколем

Г. Ртуттю, сполуками важких металів

Д. Метиловим спиртом

4. Перитонеальний діаліз протипоказаний при отруєнні:

A. Амітриптиліном

Б. Дихлоретаном, карбофосом

B. Метиловим спиртом

Г. Етамінал-натрієм

Д. Етиленгліколем

5. Операція детоксикаційної гемосорбції не показана при отруєнні:

A. Амітриптиліном

Б. Амінал-натрієм, фенобарбіталом

B. Дихлоретаном, карбофосом

Г. Метиловим спиртом

6. При отруєнні якими препаратами доцільне проведення операції заміщення крові:

A. Анілін

Б. Миш’яковистий водень

B. Оцтова есенція з високим гемолізом

Г. Правильні тільки А та Б

Д. Правильні тільки Б та В

7. При отруєнні невідомою отрутою в якості антидоту необхідно ввести:

A. Нічого не вводити

Б. Унітіол

B. Атропін

Г. Унітіол, хромосмон, атропін

8. Атропін використовується як антидот при отруєнні:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами

9. Етиловий спирт використовується як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами

10. Прозерин використовується як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами

11. Унітіол використовують як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами

12. Діпіроксим використовують як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами

13. Метиленовий синій використовують як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС, важкими металами

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Аніліном

14. Глюкагон використовується як антидот при отруєннях:

A. Інсуліном

Б. Амітриптиліном

B. ФОС

Г. Етиленгліколем, метиловим спиртом

Д. Важкими металами, аніліном

15. Тривалість фази резорбції при отруєнні неорганічними кислотами:

A. 1-3 год.

Б. 3-6 год.

B. 6-12 год.

Г. 12-24 год.

16.Тривалість фази резорбції при отруєнні органічними кислотами:

A. 1-3 год.

Б. 3-6 год

B. 6-12 год.

Г. 12-24 год.

17. Порушення гемодинаміки при екзотоксичному шоці при отруєнні оцтовою кислотою характеризується:

A. Зниженням ударного об’єму серця

Б. Високим загальним периферичним опором судин

B. Низьким загальним периферичним опором судин

Г. Правильно А та Б

Д. Правильно А та В

18. При отруєнні отрутами припікаючої дії промивання шлунку через зонд проводиться у терміни:

A. До 12 год.

Б. Від 13 до 24 год.

B. На 2-гу добу

Г. На 3-тю добу

Д. Протягом перших 5-ти діб

19. Для промивання шлунку через зонд при отруєнні отрутами припікаючої дії використовуються:

A. Вода або слабкий розчин лугу при отруєнні кислотами

Б. Вода або слабкий розчин лугу при отруєнні лугом

B. Вода або розчин магнезії при отруєнні кислотами

20. При отруєнні оцтовою есенцією найбільш доцільним методом видалення вільного гемоглобіну є:

A. Операція заміщення крові

Б. Форсований діурез

B. Гемосорбція

Г. Дренування грудної лімфатичної протоки

21. Характерні клінічні симптоми гострого перорального отруєння з’єднаннями ртуті:

A. Гастроентероколіт, пошкодження нирок і печінки

Б. Порушення гемодинаміки, екзотоксичний шок

B. Пошкодження крові (гемоліз)

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні тільки А та В

22. Характерні клінічні симптоми гострого перорального отруєння мідним купоросом:

A. Гастроентероколіт, токсична гепатопатія

Б. Порушення гемодинаміки (екзотоксичний шок), гемоліз

B. Сліпота

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні тільки А та Б

23. Діагноз алкогольної інтоксикаї і може бути поставлений на основі комплексу симптомів:

A. Втрата свідомості, анізокорія, міофібриляції, гіперсалівація, гіпертонус згинальної мускулатури, тахікардія, самовільне сечовипускання та дефекація

Б. Втрата свідомості, анізокорія, брадикардія, одностороння арефлексія та атонія згинальної мускулатури

B. Втрата свідомості, міоз, міофібриляції, брадикардія, гіперсалівація, бронхорея, гіпертонус згинальної мускулатури

Г. Втрата свідомості, гіперемія обличчя, сухість слизових та шкірних покривів, мідріаз, тахікардія

24. Найменша концентрація етилового алкоголю в крові, при якій може розвиватись коматозний стан, становить:

A. 1 г/л

Б. 3 г/л

B. 5-6 г/л

Г. 8-10 г/л

Д. Більше 10 г/л

25. Тривалість токсикогенної фази при отруєнні метиловим спиртом та етиленгліколем становить:

A. 6-12 год.

Б. 12-24 год.

B. 24-48 год.

Г. 48-72 год.

Д. Більше 3 діб

26. При лікуванні отруєнь етиленгліколем показане застосування:

A. Промивання шлунку через зонд

Б. Олужнення плазми крові, форсований діурез, гемодіаліз, Введення етилового спирту

B. Введення унітіолу, проведення детоксикаційної гемосорбції

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

27. Тривалість дезінтоксикаційного Лікування при отруєнні метиловим спиртом та етиленгліколем становить:

A. 6 год.

Б. 12 год.

B. 24 год.

Г. 2-3 доби

Д. Більше 3 діб

28. Клінічні прояви отруєння формаліном вміщують все, за виключенням:

A. Опіку травного тракту

Б. Сльозотечі, кашлю, задухи

B. Гемолізу еритроцитів

Г. Токсичної нефропатії, токсичної гепатопатії

Д. Психомоторного збудження

29.Для клінічних проявів отруєння аніліном характерні:

A. Ціаноз, метгемоглобінемія, гемоліз, рухове збудження, клоніко-тонічні судоми, кома

Б. Пригнічення Дихання, гіпотензія або колапс, токсичні нефро- та гепатопатія

B. Різко виражена гіперволемія

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні Б та В

30. При пероральному отруєнні аніліном немає протипоказів до проведення:

A. Промивання шлунку через зонд, введення в Шлунок активованого вугілля, вазелінового або касторового масла

Б. Операції заміщення крові, гемодіалізу, форсованого діурезу

B. В/в введення 1% розчину метиленового синього (1-2 мл/кг) або хромосмона

Г. В/в введення тіосульфату натрію (30% розчин до 100 мл)

Д. Очисної клізми

31. Клінічні прояви отруєння чадним газом містять розвиток:

A. Рухового збудження, зорових та слухових галюцинацій, втрати свідомості, амнезії після виходу із коми

Б. Депресії дихання, тахікардії, гіпертензії, метгемоглобінемії

B. Гемолізу, токсичної нефропатії

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні тільки А та Б

32. При якому рівні карбоксигемоглобіну в крові у хворого розвивається коматозний стан:

A. При надходженні в стаціонар НbСО 50% і вище

Б. При надходженні в стаціонар НbСО 30%

B. На місці пригоди НbСО 50% і вище

Г. На місці пригоди НbСО 30%

33. При отруєнні чадним газом необхідне проведення (на фоні синдромної IT):

A. Операції заміщення крові та ГБО при розвитку коми і концентрації НbСО вище 50%

Б. ГБО за наявності сопорозного стану і концентрації НbСО вище 30%

B. В/в введення метиленового синього

Г. правильні А та В

Д. правильні Б та В

34. Клінічні прояви отруєння трихлоретиленом містять розвиток:

A. Порушення свідомості, сонливості, загальмованості, коми

Б. Екзотоксичного шоку, гемолізу, токсичної гепатопатії, нефропатії

B. Гастроентериту

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

З5. Методи детоксикації при отруєнні дихлоретаном і чотири- хлористим вуглецем вміщують проведення:

A. Промивання шлунку через зонд, очищення кишечника (застосування проносних, фармакологічна стимуляція кишечника, кишечний лаваж)

Б. Операції по заміщенню крові

B. Гемосорбція, гемодіаліз, перитонеальний діаліз, форсований діурез

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

36. Методи детоксикації при отруєнні трихлоретиленом вміщують:

A. Промивання шлунку через зонд, очищення кишечника (застосування проносних, фармакологічна стимуляція), форсований діурез, гемодіаліз

Б. Операцію заміщення крові

B. Гемосорбцію

Г. Перитонеальний діаліз

З7. Діагноз отруєння хлорофосом може бути поставлений на основі таких клінічних ознак:

A. Збудження, сухість шкірних покривів, гіперкінези хореоідного типу, тахікардія, розширення зіниць

Б. Збудження, пітливість, міофібриляції, бронхорея, брадикардія, нудота, звужені зіниці

B. Епілептиформні судоми, тахікардія, розширені зіниці

Г. Збудження, нудота, салівація, біль у животі, гемоглобінурія

38. Для отруєння фосфорорганічними сполуками характерні:

A. Високий вміст вільного гемоглобіну

Б. Наявність метгемоглобіну

B. Зниження активності ферменту холінестерази

Г. Високий вміст карбоксигемоглобіну

З9. Специфічною терапією при отруєннях ФОС II ступеня тяжкості необхідно вважати:

A. Атропін протягом першої доби внутрішньовенно, потім підшкірно протягом 5-6 діб під контролем пульсу

Б. Атропін до підвищення активності холінестерази крові

B. Діпіроксим або діетиксим протягом першої доби

Г. Правильні А та В

Д. Правильні Б та В

40. У хворого з отруєнням ФОС на 4-ту добу вміст холінестерази в крові 30% від норми. У цьому разі необхідно:

A. Збільшити дозу атропіну

Б. Вводити діпіроксим

B. Проводити операцію заміщення крові

Г. Перелити свіжу донорську Кров, ультрафіолетове опромінення крові

41.Типові клінічні прояви отруєння барбітуратами:

A. Відсутність свідомості (кома), пригнічення дихання

Б. Міоз

B. Мідріаз

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

42. При тяжкому отруєнні амітриптиліном проводиться:

A. Промивання шлунку через зонд, кишечний лаваж, форсований діурез, гемосорбція

Б. Гемодіаліз, в/в введення прозерину

B. Перитонеальний діаліз

Г. Внутрішньовенне введення бемегриду

43. Клінічними симптомами отруєння беладоною є:

A. Психомоторне збудження

Б. Сухість слизових і шкірних покривів, тахікардія

B. Бронхорея, салівація, міоз

Д. Правильні А та Б

Г. Правильні А та В

44. При отруєнні беладоною та її похідними необхідно:

A. Промити шлунок, ввести активоване вугілля, провести форсований діурез

Б. Ввести седуксен, тизерцин, езерин

B. Провести гемодіаліз, ввести димедрол

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

45. Для отруєння блідою поганкою характерні такі симптоми:

A. Після латентного періоду, що триває більше 6-24 годин розвиваються нудота, блювота, діарея

Б. Маячня, галюцинації, рухове збудження, розвиток гемолізу

B. Токсична нефропатія і гепатопатія

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні А та В

46. Для отруєння червоним мухомором характерні:

A. Латентний період 6-24 год, розвиток гемолізу

Б. Нудота, блювота, маячня, галюцинації, рухове збудження

B. Мідріаз

Г. Правильні А та В

Д. Правильні Б та В

47. Для отруєння сморчками характерні:

A. Латентний період 6-24 год, гемоліз еритроцитів

Б. Латентний період 1-2 год, діарея, маячня, галюцинації, рухове збудження

B. Мідріаз

Г. Правильні Б та В

Д. Правильні А та В

48. При отруєнні блідою поганкою необхідно:

A. Промити шлунок через зонд, ввести активоване вугілля, провести форсований діурез, корекція водно-електролітного балансу

Б. Гемосорбція, проведення захисної печінкової терапії

B. Гемодіаліз, перитонеальний діаліз

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні Б та В

49. Клінічні симптоми отруєння чемерицею:

A. Відсутність свідомості

Б. Маячня, галюцинації

B. Нудота, блювота, брадикардія, зниження AT

Г. Тахікардія

Д. На ЕКГ - сповільнення внутрішньошлуночкової провідності, поперечна блокада

50. При отруєнні чемерицею необхідно:

A. Ввести внутрішньовенно або підшкірно атропін, промити шлунок через зонд, провести форсований діурез

Б. Провести гемодіаліз, ввести внутрішньовенно серцеві Глікозиди

B. Ввести внутрішньовенно алупент, новодрил

Г. Правильні А та В

Д. Правильні Б та В

51. При укусі змій сімейства аспідових (кобра) розвиваються:

A. Виражений набряк тканин, лімфанго'іт, лімфаденіт

Б. Гемоліз, тромбо-геморагічний синдром

B. Параліч м’язів, порушення дихання

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні всі відповіді

52. При укусі змій сімейства гадюкових (гадюка, гюрза) розвиваються:

A. Виражений набряк тканин, лімфаденіт, лімфангоїт

Б. Гемоліз, тромбо-геморагічний синдром

B. Параліч м’язів, порушення дихання

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні Б та В

53. При укусі змії необхідно:

A. Накласти джгут (якщо можливо), розрізати шкіру в місці укусу

Б. Видавити або відсмоктати отруту з рани, ввести антигістамінні, кортикостероїди, провести футлярну новокаїнову блокаду з адреналіном

B. Внутрішньовенно або внутрішньом’язево ввести полівалентну або специфічну протизміїну сироватку в перші 10 год.

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні Б та В

54. При гострому отруєнні парацетамолом розвивається:

A. Підвищення лужної фосфатази плазми

Б. Кома, гіпервентиляція

B. Тромбоцитопенія

Г. Всі відповіді правильні

Д. Правильні А та Б

55. Лікування гострого отруєння бензодіазепінами містить:

A. Налоксон

Б. Активоване вугілля всередину, внутрішньовенне введення флюмазенілу

B. Олужнюючий діурез

Г. Внутрішньовенне введення доксапрама

56. Передозування саліцилату спричиняє:

A. Кому та ацидоз

Б. Гемоліз

B. Гіпофібриногенемію

Г. Все перераховане

Д. Правильні А та В

57. Застосування лазерної терапії показане при:

A. Гіпоксії

Б. Гемолізі

B. Патологічних процесах у легенях (Пневмонія, набряк)

Г. Правильно А та Б

Д. Правильно А та В

58. Застосування УФО крові показане при:

A. Гемолізі

Б. Зниженні активності холінестерази

B. Патологічних процесах у легенях (пневмонія, набряк)

Г. Правильні А та Б

Д. Правильні Б та В

59. Специфічне лікування отруєнь опіатами містить введення:

A. Кордіаміну

Б. Кофеїну

B. Налоксону

Г. Бікарбонату натрію

60. Лікування при гострому хімічному отруєнні починається:

A. Після якісної ідентифікації речовини

Б. Після кількісного визначення токсиканту в біосередовищах організму

B. Після виявлення джерела отруєння

Г. З негайного відновлення життєво важливих функцій організму

61. Через декілька днів після отруєння барбітуратами найчастішою причиною смерті є:

A. Пригнічення дихального центру

Б. Гіпостатична пневмонія

B. Гостра ниркова недостатність

Г. Набряк легень

62. Щоб прискорити виведення барбітуратів із сечею необхідно:

A. Використовувати лужні розчини для олужнення сечі

Б. Зменшувати pH сечі

B. Нормалізувати онкотичний тиск плазми

Г. Вводити морфін

63. Посиленню токсичного ефекту барбітуратів сприяє:

A. Гіпопротеїнемія

Б. Гіпоглікемія

B. Ацидоз

Г. Всі відповіді правильні

64.Токсична дія етиленгліколю зумовлена такими факторами, за виключенням:

A. Ефекту самого етиленгліколю

Б. Дії метаболітів етиленгліколю

B. Метаболічного ацидозу

Г. Гіпокальціємії

Д. Гіпомагнезіємії

65. Після отруєння метгемоглобінутворювачами при перетворенні 30% гемоглобіну у метгемоглобін у постраждалого з’являються такі симптоми, за виключенням:

A. Ціанозу

Б. Шоколадного кольору шкіри

B. Диспное

Г. Ступору

Д. Болю в голові

66.В ранньому періоді токсикогенної фази гострого отруєння сполуками тяжких металів та миш’яка показане використання таких засобів, за виключенням:

A. Промивання шлунку з введенням 50-100 мл 5% розчину унітіолу через зонд в кінці промивання

Б. Після промивання шлунку вживання касторового або вазелінового масла

B. Внутрішньовенне введення фізостигміну (езерину)

Г. Введення специфічних антидотів

Д. Раннього гемодіалізу

67. Антидотна терапія при отруєнні неорганічними з’єднаннями ртуті здійснюється:

A. Унітіолом у разовій дозі 1 мл 5% розчину на 10 кг маси тіла

Б. Налоксоном в дозі 0,01 мг/кг

B. Тетацином кальцію (75 мг/кг/добу)

Г. Десфералом (80 мг/кг/добу)

68. При отруєнні сірчаною кислотою найефективніше промивання шлунку здійснюється:

A. Через зонд

Б. Блювотним методом

B. Розчином слабкого лугу

Г. Слабким розчином перманганату калію

69. У хворого з гострим отруєнням кокаїном розвивається:

A. Збудження (ейфорія)

Б. Артеріальна Гіпертензія

B. Іритація симпатичної нервової системи

Г. Правильні відповіді А та Б

Д. Правильні відповіді А та В

70. Який із цих препаратів має специфічний антидот:

A. D-тубокурарін

Б. Сукцинілхолін

B. Морфін

Г. Тіопентал

71. При отруєнні новокаїном спостерігаються такі клінічні ознаки:

A. Озноб, лихоманка, блідість, сонливість

Б. Судоми, артеріальна гіпертензія, тахікардія

B. Судоми, артеріальна гіпертензія, Гостра дихальна недостатність

Г. Почервоніння шкірних покривів, артеріальна гіпертензія, диспное

72. При токсичній реакції на місцеві анестетики першими заходами є такі:

A. Внутрішньовенне введення барбітуратів

Б. Оксигенотерапія

B. Використання стимуляторів дихання

Г. Правильні відповіді А та Б

Д. Правильні відповіді А та В

73. Залежно від перебігу захворювання після укусу змії постраждалому проводяться всі нижчеперелічені заходи, за виключенням:

A. Гемодіалізу

Б. ШВЛ

B. Нормалізації гемостазу

Г. Введення протиправцевої сироватки

74. Міокардіальні ефекти передозування дигіталісу ослаблюють використанням таких препаратів, за виключенням:

A. Кальцію хлориду

Б. Калію хлориду

B. Дифеніну

Г. Орніду

Д. Лідокаїну

75. Ознаки передозування серцевих глікозидів:

A. Шкірні висипання

Б. Шлуночкові екстрасистоли

B. Тахікардія

76. Клінічна картина отруєння мухомором зумовлена впливом:

A. Мускарину

Б. Атропіноподібних алкалоїдів

B. Фалотоксинів

Г. Правильні відповіді А та Б

Д. Правильні відповіді А та В

77. Пошкодження печінки при отруєнні блідою поганкою відбувається внаслідок впливу на печінкові клітини:

A. Фалотоксинів, аманітинів

Б. Аманітинів, нікотину

B. Мускарину, аманітину

Г. Нікотину, мускарину

78. Для перорального отруєння борною кислотою характерно наступне, за виключенням:

A. Летальною дозою для дорослих є 15-30 г

Б. Бор накопичується в нервовій та кістковій системах

B. Виведення борної кислоти відбувається в основному з сечею та нирками

Г. Розвивається десквамація епітелію з макуло-папульозною висипкою

Д. В якості антидоту використовується налоксон

79. При отруєнні марганцевокислим калієм характерно наступне, за виключенням:

A. Слизові набувають коричневого зафарбування

Б. ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ пов’язані з його корозивним ефектом

B. В більш пізньому періоді характерне пошкодження печінки та нирок

Г. Рекомендується гепаринотерапія

Д. Рекомендується вживання молока

80. Специфічні антагоністи наркотичних анальгетиків (за виключенням налоксону) необхідно з обережністю використовувати у наркоманів внаслідок небезпеки:

A. Потенціювання дії анальгетиків

Б. Розвитку серцево-судинного колапсу

B. Розвитку печінкової недостатності

Г. Розвитку ниркової недостатності