Критичні стани при туберкульозі органів дихання у дорослих - Н.І. Фомічова 2010

Класифікація критичних станів при туберкульозі органів дихання

Туберкульоз - хронічне інфекційне захворювання, яке характеризується різноманітними тканинними реакціями. На початку захворювання в організмі людини виникає запальний процес зі всіма властивими йому особливостями. В подальшому запалення набуває рис специфічного і характеризується переважно продуктивною тканинною реакцією з формуванням гранульом, розвитком сирнистого некрозу та схильністю до хронічного перебігу. Для останнього характерний розвиток фіброзу, зміни системи кровообігу в малому колі, порушення функціонального стану легень і серцево-судинної системи з наступним розвитком гіперкапнії, гіпоксії, гіпоксемії, що, в свою чергу, призводить до глибоких порушень обмінних процесів.

У зв'язку з цим в організмі людини, що страждає на туберкульоз, на любому етапі його перебігу може розвинутись критичний стан, який потребує інтенсивної терапії, а іноді надання невідкладної та реанімаційної допомоги.

При туберкульозі органів Дихання у дорослих можуть виникати різні по патогенезу критичні стани. Серед них найчастіше зустрічаються кровохаркання, легеневі кровотечі, внутрішньоплевральні кровотечі, Спонтанний пневмоторакс, гостра дихальна і Серцева недостатність, набряк легенів, інфаркт Легені, тромбоз і Тромбоемболія легеневої Артерії, ДВЗК-синдром, Ателектаз, асфіксія, анафілактичний шок, отруєння протитуберкульозними препаратами, Інтоксикаційний синдром. До розвитку критичного стану, передусім, призводять відповідні патоморфологічні зміни у легенях, бронхах, плеврі, взагалі в організмі хворої на туберкульоз людини. Знання механізму розвитку того або іншого невідкладного стану при туберкульозі органів дихання дозволяє лікарю спрогнозувати вірогідність його виникнення в кожному конкретному клінічному випадку і надає можливість своєчасно надати необхідну медичну допомогу.

Отже, за характером патоморфологічних змін, які здатні призвести до розвитку відповідних критичних станів при туберкульозі органів дихання, останні, на нашу думку, можна представити так:

І. Специфічне запалення без казеозно-деструктивних змін у легенях.

I. Кровохаркання.

II. Казеозно-деструктивні процеси в легеневій тканині.

1. Легенева кровотеча, кровохаркання.

2. Внутрішньоплевральна кровотеча.

3. Спонтанний пневмоторакс.

4. Інтоксикаційний синдром.

5. Гостра серцева недостатність.

6. Гостра дихальна недостатність.

7. Ателектаз.

III. Компресія і обтурація повітряно-провідних шляхів.

1. Ателектаз.

2. Асфіксія.

3. Гостра дихальна недостатність.

IV. Фіброзні, бульозно-дистрофічні, циротичні зміни у легенях і плеврі.

1. Легенева кровотеча, кровохаркання.

2. Тромбоемболія легеневої артерії.

3. Спонтанний пневмоторакс.

4. Гостра дихальна недостатність.

5. Гостра серцева недостатність.

За характером функціональних змін:

І. Порушення кровообігу в системі малого кола.

1. Легенева кровотеча, кровохаркання.

2. Тромбоемболія легеневої артерії.

3. Гостра дихальна недостатність.

4. Гостра серцева недостатність.

ІІ. Порушення функції респіраторного апарату.

1. Гостра дихальна недостатність.

2. Гостра серцева недостатність.

За тяжкістю перебігу і особливостями надання медичної допомоги

критичні стани слід розділити на 3 стадії. Перша стадія - продромальна. Загальний стан хворого середньої тяжкості, але може погіршуватися. До неї слід віднести хворих на Туберкульоз легень, який супроводжується помірно вираженою інтоксикацією, хворих із кровохарканням, хронічним легеневим серцем в стадії субкомпенсації, обмеженим спонтанним пневмотораксом. Такі хворі потребують госпіталізації, постійного лікарського нагляду, продовження Лікування основного захворювання та призначення додаткових методів лікування у зв’язку з появою ускладнення. Друга стадія - хворі потребують невідкладної допомоги, інтенсивної терапії. До цієї стадії слід віднести хворих із задишкою внаслідок затяжного бронхоспазму, набряком гортані, дихальною недостатністю ІІ-ІІІ стадії, розвитком гострого легеневого серця, легеневими кровотечами ІІ- ІІІ ступеню, спонтанним пневмотораксом, інфарктом легень, отруєнням протитуберкульозними препаратами, вираженим інтоксикаційним синдромом (казеозною пневмонією, міліарним, дисемінованим туберкульозом, туберкульозним менінгітом тощо). Ці хворі потребують госпіталізації та невідкладної медичної допомоги. Третя стадія - хворі потребують проведення реанімаційних заходів. Такі стани можуть спостерігатися при напруженому спонтанному пневмотораксі, профузних легеневих кровотечах, значних внутрішньоплевральних кровотечах, набряку легень, тромбозі і тромбоемболії легеневої артерії.

Розвиток критичних станів при туберкульозі органів дихання у дорослих знаходиться в прямій залежності від форми і фази туберкульозного процесу, тобто від характеру патоморфологічних і функціональних змін. Враховуючи таке, всіх хворих, на нашу думку, можна розподілити на 6 категорій.

I категорія - невеликої давності обмежений туберкульозний процес без деструктивних змін (вогнищевий, інфільтративний, дисемінований). Такі форми туберкульозу найчастіше супроводжуються розвитком:

✵ кровохаркання.

II категорія - невеликої давності поширений туберкульозний процес із наявністю деструкцій (інфільтративний, дисемінований туберкульоз, Казеозна Пневмонія, туберкульома). Такі форми туберкульозу найчастіше супроводжуються розвитком:

✵ інтоксикаційного синдрому,

✵ кровохаркання, легеневої кровотечі,

✵ внутрішньоплевральної кровотечі,

✵ спонтанного пневмотораксу,

✵ ателектазу,

✵ гострої серцевої недостатності,

✵ гострої дихальної недостатності.

III категорія - хронічні деструктивні форми туберкульозу в стадії загострення (фіброзно-кавернозний, хронічний дисемінований). Такі форми туберкульозу найчастіше супроводжуються розвитком:

✵ інтоксикаційного синдрому,

✵ легеневої кровотечі, кровохаркання,

✵ спонтанного пневмотораксу,

✵ гострої дихальної недостатності,

✵ гострої серцевої недостатності.

IV категорія - хронічні форми туберкульозу в стадії ремісії (хронічний дисемінований, фіброзно-кавернозний, циротичний туберкульоз). Такі форми туберкульозу найчастіше супроводжуються розвитком:

✵ гострої дихальної і серцевої недостатності,

✵ легеневої кровотечі, кровохаркання,

✵ тромбоемболії легеневої артерії,

✵ спонтанного пневмотораксу.

V категорія - залишкові посттуберкульозні зміни в легенях (бульозно-дистрофічні та циротичні зміни, плевральні нашарування, залишкові порожнини). Такі процеси найчастіше призводять до розвитку:

✵ гострої дихальної недостатності,

✵ гострої серцевої недостатності,

✵ спонтанного пневмотораксу,

✵ легеневої кровотечі, кровохаркання.

VI категорія - хворі на позалегеневі форми туберкульозу органів дихання, такі як, туберкульоз гортані, бронхів, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Такі процеси найчастіше призводять до розвитку:

✵ гострої дихальної недостатності,

✵ кровохаркання,

✵ асфіксії, ателектазу.

В усіх категоріях хворих можуть розвинутися невідкладні стани, які обумовлені прийомом протитуберкульозних препаратів:

✵ анафілактичний шок,

✵ отруєння.