Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Первинний туберкульоз

Первинним вважають туберкульоз, що розвивається у вперше інфікованих осіб і становить не більше 1 % серед усіх хворих на вперше діагностований туберкульоз. Спостерігається переважно у дитячому та підлітковому віці.

Період від моменту віражу туберкулінової реакції протягом одного року без ознак інтоксикації називають періодом ранньої туберкульозної інфекції.

Латентний мікробізм - стан організму, при якому знаходять позаклітинно МБТ, що повільно розмножуються, в різних тканинах, переважно у лімфатичних вузлах, але в них відсутні специфічні зміни, характерні для туберкульозної гранульоми.

Характерні ознаки первинного туберкульозу: віраж туберкулінових реакцій, гіперсенсибілізація організму до МБТ, ураження лімфатичної системи (лімфатичних вузлів) із схильністю до казеозного некрозу, лімфогенноїта гематогенної дисемінації, можливість спонтанного одужання, наявність параспецифічних реакцій.

Розрізняють три основні клінічні форми первинного туберкульозу: Туберкульозна інтоксикація у дітей (туберкульоз без встановленої локалізації); Первинний туберкульозний комплекс; Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

До речі, Первинний туберкульоз інколи може мати хронічний хвилеподібний перебіг, з вираженими явищами туберкульозної інтоксикації під час загострення специфічного процесу в лімфатичних вузлах або інших органах. Хіміотерапія не завжди приводить до стійкого клінічного видужання.

Первинний туберкульоз може зустрічатися і в дорослих, зокрема у похилому віці, з характерними ознаками первинного періоду, торпідним перебігом, трудним при діагностиці та лікуванні.