Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Позалегеневий туберкульоз
Туберкульозна інтоксикація у дітей (туберкульоз без встановленої локалізації)

Туберкульозна інтоксикація (ТІ) - клінічна форма первинного туберкульозу, яка харктеризується симптомокомплексом функціональних розладів, але без встановлених локальних проявів захворювання.

Патоморфологія. При туберкульозній інтоксикації спостерігають мінімальні специфічні та параспецифічні зміни, передовсім у збільшених лімфатичних вузлах, а також селезінці, інтерстиціальній тканині легень, печінці та інших органах.

Клініка. Часто змінюється поведінка дитини, вона стає дратівливою, лабільною, втрачає життєрадісність, швидко втомлюється, понижується здатність концентрувати увагу, погіршується апетит, послаблюється пам’ять, з’являється пітливість, іноді субфебрильна Температура тіла, диспептичні розлади.

При об’єктивному обстеженні спостерігають блідість, зниження тургору шкіри, іноді параспецифічні реакції (вузлувата еритема, кератокон’юнктивіти, блефарити, фліктени), збільшення периферичних лімфатичних вузлів.

Діагностика. Діагноз туберкульозної інтоксикації грунтується на підставі наявності віражу туберкулінових реакцій, симптомів інтоксикації, відсутності змін на рентгенограмі та томограмі, при умові виключення інтоксикації іншої етіології. У сумнівних випадках рекомендується застосовувати пробне Лікування протитуберкульозними препаратами тривалістю до 3-х місяців.

Диференціальна діагностика проводиться з такими захворюваннями: хронічним тонзилітом, глистяною інвазією, гепатохолециститом, пієлонефритом тощо.

Лікування. Дітям та підліткам з віражем туберкулінових реакцій проводять профілактику ізоніазидом протягом 3-х місяців і спостерігають у 5.4 групі диспансерного нагляду не менше року.

Лікування дітей з туберкульозною інтоксикаціє проводять ізоніазидом у поєднанні з етамбутолом або рифампіцином протягом 4-6 місяців за умови дотримування санаторно-гігієнічного режиму; категорія 3 (Кат3).