Статеві хвороби - І. І. Мавров 2005

Статева дозрівання

Статеві ознаки - морфологічні і функціональні ознаки, що визначають статеву приналежність особи, - поділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять ознаки, що визначають будову статевих органів, до вторинних - будову і (чи) функції різних органів, крім статевих (розмір грудних залоз, тип розподілу Волосся, тембр голосу і т.д.). Іноді говорять про третинні статеві ознаки, що виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження (будова таза, черепа; Температура тіла; склад крові та ін.).

В обох статей час початку і динаміка розвитку вторинних статевих ознак широко варіюють (індивідуальні коливання часто помітні вже в ранньому дитинстві) і залежать від багатьох ендогенних і екзогенних факторів, наприклад, від перенесених стресів, Харчування, факторів навколишнього середовища.

При народженні дитини зовнішні і Внутрішні статеві органи (первинні статеві ознаки) уже диференційовані, хоча розвиток цих органів, як і розвиток організму в цілому, не завершився.

У період від народження до кінця 7-го року життя (парапубертатний період) розвиток хлопчика і дівчинки йде майже паралельно, при цьому поглиблення статевих відмінностей не відзначається. Це перша, нейтральна, фаза розвитку, коли з’являється і затверджується статева самосвідомість - стійке і необоротне віднесення себе до жіночої чи чоловічої статі (табл. 1).

У сексуально-диференціальний період розвитку - препубертатний (7-13 років) - відбувається в різний для хлопчиків і дівчаток час їхній ріст («витягування і розширення»), виробляється жіночий чи чоловічий стереотип поведінки, викристалізовуються жіночі або чоловічі риси характеру.

Статеве дозрівання починається звичайно з прискорення росту. Цей процес, а також адренархе (розвиток вторинного оволосіння) і телархе (розвиток молочних залоз) спостерігаються в середньому у віці 11 років. У більшості дівчаток менархе (вік початку менструацій) настає в 12-13 років. У юнаків інтенсивний процес статевого дозрівання, як правило, починається в 10-11 років і триває в середньому 46 років.

Процес статевого дозрівання зазвичай поділяють на періоди, кількість яких і їхні вікові межі в різних авторів не збігаються (табл. 1-5).

У парапубертатний період (1-7 років) у хлопчиків вторинні статеві ознаки ще не розвинені. Яєчка скоріше сферичні, ніж подовгасті, їхній діаметр складає приблизно 1-1,5 см. Калитка позбавлена складок і пігментації. Довжина статевого члена становить 2-3 см, гіперемія відсутня.

Препубертатний період (7-11 років) іноді поділяють на два періоди: перипубертатний і неопубертатний.

Class="center">Таблиця 1 Формування та динаміка сексуальності (за В. М. Масловим, І. Л. Ботневою, Г. С. Васильченко, 1983)

Таблиця 2 Класифікація стадій статевого дозрівання у хлопчиків (за J. M. Tanner, 1962)

Примітка. * - диференціювання III - IV стадій може бути утруднене.

Таблиця 3 Класифікація стадій статевого дозрівання у дівчаток (за J.M. Tanner, 1962)

Таблиця 4 Послідовність появи ознак статевого дозрівання та їх середньовікові показники (за H. Seckel, 1946)

Таблиця 5 Основні параметри вікових проявів сексуальності (за ГС. Васильченко, 1977)

На сьогодні існує достатньо даних про те, що, починаючи з внутрішньоутробного періоду розвитку гіпофіза, статевим залозам притаманний індивідуальний, активний ритм функціонування. З досягненням визначеного порога гормональної активності між ними встановлюються функціональні зв’язки. У процесі онтогенезу ці зв’язки удосконалюються, ускладнюються і до періоду статевого дозрівання формується єдина функціональна гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна система.

Фізіологічні механізми статевого розвитку залежать від підвищення секреції гіпоталамусом факторів (рилізинг-гормонів), що стимулюють виділення гонадотропних гіпофізарних гормонів. Для того, щоб відбулася активація гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи, очевидно, необхідний визначений критичний рівень зрілості ЦНС. Це частково пов’язано з підвищенням чутливості гонадотропних клітин до рилізинг-гормонів. Припускають, що в людини є кілька періодів активації гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи.

Перший період - час ембріонального розвитку, коли відбувається диференціація статі зародка, другий - період раннього дитячого віку, третій - підлітковий період. Нейрогуморальні центри під час статевого дозрівання особливо чутливі до інгібуючої дії циркулюючих статевих стероїдів. Ця чутливість при досягненні статевого дозрівання зменшується, внаслідок чого відбувається «включення» секреції гіпоталамних регулюючих гормонів.

У гіпоталамо-гіпофізарно-гонадотропній регуляції і секреції беруть участь біогенні аміни, зокрема нейромедіатори: норадреналін і дофамін.

У хлопчиків перипубертатний період (від 7 до 9 років) характеризується подовженням яєчок. Вони набувають циліндричної форми і можуть досягати в довжину 2-4 см, діаметр їхній також збільшується. Калитка гладка, борозенки відсутні. Статевий член трохи збільшується, довжина його складає приблизно 3-5 см. Оволосіння на лобку і у пахвових западинах відсутнє, пушкового волосся на тілі також немає. Посилення запаху поту не спостерігається.

У неопубертатному періоді (9-11 років) відбувається подальший ріст яєчок, довжина їхня досягає 3,5-5 см, форма циліндрична. Довжина статевого члена збільшується до 5-8 см. Як і в попередніх періодах, істотного збільшення передміхурової залози не спостерігається. Відзначаються посилення запаху поту, зміна голосу. На калитці починають з’являтися складки і пігментація. Відвисання калитки регулюється переважно температурою навколишнього повітря. Оволосіння в пахвових западинах відсутнє, а на лобку спостерігається у вигляді дуже ніжного пушка. У цей час може розвиватися гінекомастія, що зумовлена незначним скупченням тканин завтовшки приблизно 1 см і діаметром 1-2 см відразу під ареолами, відзначаються затвердіння і болючість при пальпації цих ділянок. На 8-12-му році життя в хлопчиків відбувається ріст тіла у ширину, особливо грудної клітки, розвивається мускулатура.

У пубертатному віці (10-14 років) спостерігається подальше подовження статевого члена і яєчок (довжина яєчок 4-6 см, діаметр 2-3 см, довжина статевого члена 6-9 см), у сім’яних канальцях починають вироблятися сперматозоїди. З’являється волосся на лобку й у пахвових западинах. Як правило, борода ще відсутня, на обличчі помітний лише ніжний пух, невелике оволосіння на тілі. У цій стадії можливі спонтанна чи ініційована ерекція і полюції. Гінекомастія зазвичай зникає, але при порушенні ендокринного обміну може прогресувати (іноді до розміру жіночих грудей, що спостерігається в неопубертатному періоді статевого дозрівання жінок). На 13-16-му році збільшується інтенсивність росту, при якому зазнають змін і хрящі гортані, що призводить до зміни голосу.

У постпубертатному періоді (15 років і більше) зріст хлопчика відповідає зросту дорослого. Продовжується ріст усіх відділів тіла і статевого члена. Виявляються виразні складки і пігментація на калитці росте, волосся на лобку й у пахвових западинах, з’являється оволосіння на обличчі. Значно підсилюється запах поту. Діаметр яєчок складає більше 5-7 см, довжина статевого члена - 8-12 см. Збільшується в об’ємі Передміхурова залоза, її слизовий секрет домішується до сім’яної рідини, додаючи їй характерного запаху.

У дівчаток у парапубертатному періоді (1-8 років) молочні залози не розвинені, оволосіння на лобку й у пахвових западинах відсутнє, статева щілина незріла.

У перипубертатному періоді (8-11 років) починається розвиток молочних залоз: під непігментованою ареолою (близько 2 см діаметром) з’являються маленькі вузлики Тканини. На великих статевих губах помітний ніжний пушок, але на лобку волосся відсутнє. Запах поту не відчувається. Збільшуються ширина таза, підшкірно-жировий шар, особливо в ділянці таза, стегон і сідниць.

У неопубертатному періоді (10-12 років) відзначається подальший розвиток молочних залоз, що виходять за краї ареоли; пігментація ще відсутня. Розмір молочних залоз 3-8 см у діаметрі, вони піднімаються над рівнем грудної стінки на 24 см. Помітні перші ніжні волоски в пахвових западинах і на лобку. Волосся у ділянці промежини є густішим, відчувається запах поту.

Пубертатний вік (11-14 років) відзначений появою менструацій, що спочатку нерегулярні, можуть бути овуляторними чи ановуляторними. Молочні залози мають 8-12 см у діаметрі, піднімаються над грудною стінкою на 3-6 см і більше. Ареоли слабопігментовані. З’являється волосся в пахвових западинах і на лобку за жіночим типом. У цьому віці дівчатка активно ростуть, причому більш інтенсивно в довжину, ніж у ширину.

У постпубертатном періоді (14-16 років і більше) формуються молочні залози дорослої жінки. Оволосіння за жіночим типом характеризується досить густим волоссям на лобку, у промежині. Виділяється слиз з піхви і чітко розрізняється запах поту. Менструації встановлюються з регулярними або нерегулярними інтервалами.

У наступному періоді життя Організм досягає біологічної зрілості, здатний народжувати потомство. У юнаків у 16-17 років завдяки сильному розвитку мускулатури і значному розширенню плеч формується чоловіча зовнішність, на 1718-му році починається ріст бороди. У дівчат в 14-15-річному віці у зв’язку із розвиненою підшкірною клітковиною спостерігаються характерні для жінки округлі форми тіла. З настанням статевого дозрівання збільшується розмір яєчників, подовжується тіло матки, товщають її стінки, і вона набуває форми і розміру матки дорослої жінки. На 16-18-му році в дівчат закінчується формування грудей, причому навколососковий кружечок потовщується на зразок диска, що веде до випинання над ним соска. У цьому віці як жіночий, так і чоловічий організм здатний до розмноження. У юнаків і дівчат формується статевий потяг до осіб протилежної статі.

У наступний період статевого дозрівання як у чоловіків (18-34 роки), так і в жінок (17-28 років) статева диференціація досягає максимального розвитку. Потім настає час зрілості (maturitas), наприкінці якого виявляються первинні ознаки старості. У старечому віці відбувається процес поступового зворотного розвитку. Насамперед він стосується статевого апарату і має свою специфіку в кожної статі. Функції статевих залоз знаходяться в найтіснішій взаємодії з усією системою внутрішньої секреції організму. На функцію статевих залоз впливають гормони щитоподібної залози, гіпофіза, надниркових залоз та інших органів внутрішньої секреції. Діючи один на одного безупинно, часом гальмуючи, часом прискорюючи секреторні функції, вони разом із статевими залозами утворюють систему, що виконує важливі функції, які далеко виходять за межі чисто статевих. «Тільки завдяки яєчникам жінка є те, що вона є» - це висловлення Р. Вірхова перефразував A. Biedl: «Завдяки діяльності залоз внутрішньої секреції чоловік і жінка є тими, кого вони собою представляють». Ця думка підкреслює важливість функцій залоз внутрішньої секреції, що не тільки впливають на морфогормони, але також взаємозалежно керують фізіологічними і психічними процесами в організмі. Однак якою б не була дія статевих гормонів, вона не охоплює всі явища фізичного і психічного диморфізму.