Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет голови
Череп як ціле

При огляді черепа в цілому його вивчають з різних позицій. Вигляд черепа зверху позначається як вертикальна норма (norma verticalis), знизу — основна норма (norma basilaris), спереду — лицева норма (norma facialis), ззаду — потилична норма (norma occipitalis), збоку — бічна норма (norma lateralis).

При огляданні черепа зверху видно склепіння черепа, знизу — основу черепа, спереду — лицевий Череп, ззаду — потиличну частину мозкового черепа і з боків — ряд заглибин (ямок), обмежених різними кістками.

Для індивідуальної характеристики форми та розмірів черепа і його вимірюван­ня використовують такі топографічні точки черепа: базіон (basion) — середина пе­реднього краю великого потиличного отвору; опістіон (opisthion) — середина зад­нього краю великого потиличного отвору; брегма (bregma) — місце з’єднання вінцевого та сагітального швів; тім’я (vertex)— найвища точка склепіння черепа; назіон (nasion) — середина шва між лобовою та носовими кістками; ініон (inion) — центр зовнішнього потиличного виступу; ламбда (lambda) — місце з’єднання ламбдоподібного та сагітального швів; астеріон (asterion) — місце з’єднання потилич­ної, тім’яної та скроневої кісток; птеріон (pterion) — місце з’єднання лобової, тім’яної, скроневої та клиноподібної кісток.

Верхню частину мозкового черепа у зв’язку з її формою називають склепінням (calvaria). Нижня частина служить основою (basis). Межа між основою та склепін­ням проходить по умовній лінії через наступні утвори: 1) зовнішній потиличний горб, 2) верхня каркова лінія; 3) основа соскоподібного відростка; 4) верхній край зовнішнього слухового отвору; 5) корінь виличного відростка скроневої кістки; 6) нижньоскроневий гребінь великого крила клиноподібної кістки, 7) клиновиличний шов, 8) виличний відросток лобової кістки, 9) надочноямковий край, 10) носо­вий край лобової кістки.

Склепіння черепа утворене лускою лобової кістки, тім’яними кістка­ми, лускою потиличної та скроневих кісток, бічними частинами великих крил кли­ноподібної кістки.

На зовнішній поверхні склепіння черепа між кістками видно шви (сагітальний, вінцевий, ламбдоподібний, лускоподібний). У передньому відділі зовнішньої повер­хні виступають лобові горби, нижче них, над очними ямками — надбрівні дуги, а над коренем носа помітна невелика площадка — надперенісся. На верхньобічних відділах зовнішньої поверхні виступають тім’яні горби. Нижче кожного горба про­ходить дугоподібної форми верхня скронева лінія. Передньобічний відділ склепіння черепа, що обмежений зверху нижньою скроневою лінією, а знизу — підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки, називають скроневою ямкою. Ниж­че скроневої ямки розміщена підскронева ямка, яка відділена від скроневої підск­роневим гребенем.

На внутрішній поверхні склепіння черепа видно шви, аналогічні швам його зовніш­ньої поверхні; пальцеві втиснення — відбитки закруток головного мозку; артеріальні та венозні борозни — сліди прилягання артерій та вен. Біля сагітального шва помітні ямочки грануляцій, які утворені вип’ячуванням павутинної Оболонки головного мозку.

Основу черепа, так само як і склепіння, розглядають з двох позицій: ззовні (знизу)— зовнішня Основа черепа і зсередини — внутрішня основа черепа.

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) утворена нижньою поверхнею мозкового черепа і частиною лицевого (мал. 45). Її умовно поділяють на передній та задній відділи. Передній відділ утворений піднебінними та коміркови­ми відростками верхніх щелеп, а також горизонтальними пластинками піднебінних кісток. Задній відділ зовнішньої основи черепа складається з частини тіла і великих крил клиноподібної кістки, а також скроневої та потиличної кісток.

Рельєф зовнішньої основи черепа досить складний. В її передній частині розта­шоване кісткове піднебіння (palatum osseum), середньою лінією якого проходить шов та починається різцевий канал (canalis incisivus). У задньому відділі кісткового піднебіння є поперечний шов та великі і малі піднебінні отвори, які продовжуються в однойменні канали.

У задній частині зовнішньої основи черепа (майже в центрі) міститься великий потиличний отвір, а по його боках — потиличні виростки. Позаду кожного вирос­тка знаходиться виросткова ямка з непостійним отвором — виростковим каналом. Основа кожного виростка пронизана під’язиковим каналом. Задній відділ основи черепа закінчується зовнішнім потиличним виступом та верхньою і нижньою карковими лініями, які відходять вправо і вліво від потиличного виступу. Допереду від великого потиличного отвору лежить базилярна частина потиличної кістки з добре вираженим глотковим горбком. По боках від потиличної кістки видно нижню по­верхню піраміди скроневої кістки, на якій знаходяться такі утвори: зовнішній отвір сонного каналу; вхід у м’язово-трубний канал; яремна ямка і яремна вирізка, яка разом з яремною вирізкою потиличної кістки утворює яремний отвір (foramen jugulare), шилоподібний відросток, соскоподібний відросток, а між ними — шило-соскоподібний отвір. До піраміди скроневої кістки з латерального боку примикає барабанна частина скроневої кістки, яка обмежовує зовнішній слуховий отвір. Ззаду барабанна частина скроневої кістки з’єднується з соскоподібним відростком за до­помогою барабанно-соскоподібної щілини. На задньоприсередньому боці соскопо­дібного відростка міститься соскоподібна вирізка і борозна потиличної Артерії. На горизонтально розташованій ділянці лускоподібної частини скроневої кістки наяв­на нижньощелепна ямка, яка служить для з’єднання з виростковим відростком ни­жньої щелепи. Спереду цієї ямки знаходиться суглобовий горбок. Між кам’янисту і лускоподібну частини скроневої кістки входить задня частина великого крила кли­ноподібної кістки; тут добре видно остистий і овальний отвори.

Мал. 45. Зовнішня основа черепа (за М. Р. Сапіним)

1 — піднебінний відросток верхньої щелепи, 2 — різцевий отвір, 3 — серединний піднебінний шов, 4 — поперечний піднебінний шов, 5 — хоана, 6 — нижня очноямкова щілина, 7 — вилична дуга, 8 — крило лемеша, 9 — клиноподібний відросток піднебінної кістки, 10 — крилоподібна ямка, 11 — крилоподібний відросток, 12 — овальний отвір, 13 — нижньощелепна ямка, 14 — шилоподібний відросток, 15 — зовнішній слуховий отвір, 16 — соскоподібний відросток, 17 — со­скоподібна вирізка, 18 — потиличний виросток, 19 — виросткова ямка, 20 — великий потиличний отвір, 21 — нижня каркова лінія, 22 — зовнішній потиличний виступ, 23 — глотковий горбок, 24 — виростковий канал, 25 — яремний отвір, 26 — потилично-соскоподібний шов, 27 — зовнішній сонний отвір, 28 — шилососкоподібний отвір, 29 — рваний отвір, 30 — кам’янисто-барабанна щілина, 31 — остистий отвір, 32 — суглобовий горбок, 33 — клино-лусковий шов, 34 — кри­лоподібний гачок, 35 — великий піднебінний отвір, 36 — вилично-верхньощелепний шов

Піраміда скроневої кістки відділяється від потиличної кістки кам’янисто-потиличною щілиною (fissura petrooccipitalis), а від великого крила клиноподібної кістки клинокам’янистою щілиною (fissura sphenopetrosa). Крім того, на нижній по­верхні зовнішньої основи черепа видно рваний отвір (foramen lacerum), що розта­шований між верхівкою кам’янистої частини скроневої кістки та клиноподібною кісткою. Між піднебінною кісткою та піхвовим відростком клиноподібної кістки знаходиться піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis), між лемешем та пі­хвовим відростком клиноподібної кістки міститься лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis), а між лемешем та дзьобом клиноподібної кістки наявний лемешево-дзьобоподібний канал (canalis vomerorostralis).

Внутрішня основа черепа (basis cranii interna) має вгнуту нерівну поверхню. Її поділяють на три черепні ямки: передню, середню та задню (мал. 46).

Мал. 46. Внутрішня основа черепа (за М. Р. Сапіним)

1 — очноямкова частина лобової кістки, 2 — півнячий гребінь, 3 — решітчаста пластинка, 4 — зоровий канал, 5 — гіпофізарна ямка, 6 — спинка сідла, 7 — круглий отвір, 8 — овальний отвір, 9 — рваний отвір, 10 — остистий отвір, 11 — внутрішній слуховий отвір, 12 — яремний отвір, 13 — під’язиковий канал, 14 — ламбдоподібний шов, 15 — схил, 16 — борозна поперечної пазу­хи, 17 — внутрішній потиличний виступ, 18 — великий потиличний отвір, 19 — потилична лус­ка, 20 — борозна сигмоподібної пазухи, 21 — кам’яниста частина (піраміда) скроневої кістки, 22 — лускоподібна частина скроневої кістки, 23 — велике крило клиноподібної кістки, 24 — ма­ле крило клиноподібної кістки

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток, малими крилами клиноподібної кістки та решітчастою пластинкою решітчастої кістки. У передній черепній ямці розташовуються лобові частки вели­ких півкуль головного мозку. У центрі передньої черепної ямки (посередині решіт­частої пластинки) міститься півнячий гребінь. Спереду від нього знаходяться сліпий отвір і лобовий гребінь. Передня черепна ямка через отвори в решітчастій пластин­ці сполучається з порожниною носа. Крізь ці отвори з порожнини носа у порожни­ну черепа проходять нюхові нерви.

Середня черепна ямка (fossa cranii media) значно глибша передньої. Вона утво­рена тілом та великими крилами клиноподібної кістки, передніми поверхнями пі­рамід і лускоподібними частинами скроневих кісток. У середній черепній ямці роз­міщуються скроневі частки великих півкуль головного мозку. В ямці розрізняють три частини: дві бічні та одну центральну. Центральну частину займає турецьке сі­дло. На дні турецького сідла знаходиться гіпофізарна ямка, де розміщується гіпо­фіз. Попереду від ямки проходить борозна перехрестя, яка веде у правий та лівий зорові канали. На бічній поверхні тіла клиноподібної кістки знаходиться добре ви­ражена сонна борозна, а біля верхівки піраміди видно рваний отвір. Тут же між ма­лим крилом, великим крилом і тілом клиноподібної кістки розташована верхня оч­ноямкова щілина, крізь яку проходять передня менінгіальна артерія, верхня очна вена, окоруховий, блоковий та відвідний нерви і перша гілка трійчастого нерва — очний нерв. Позаду верхньої очноямкової щілини міститься круглий отвір, який служить для проходження верхньощелепного нерва (друга гілка трійчастого нерва), за ним — овальний отвір для нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нер­ва). Біля заднього краю великого крила знаходиться остистий отвір для прохо­дження в череп середньої менінгіальної артерії. На передній поверхні піраміди скроневої кістки на порівняно невеликій площадці знаходяться трійчасте втис­нення, розтвір каналу великого кам’янистого нерва, борозна великого кам’янистого нерва, розтвір каналу малого кам’янистого нерва, борозна малого кам’янистого нерва, покрівля барабанної порожнини і дугоподібне підвищення.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) — найглибша. Вона утворена части­ною потиличної кістки, що розміщена нижче борозни поперечної пазухи, задньою поверхнею кам’янистих частин та внутрішньою поверхнею соскоподібних відрост­ків скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки та задньонижніми кутами тім’яних кісток. У центрі задньої ямки видно великий потиличний отвір, спереду від нього схил, на якому лежить мозковий (вароліїв) Міст і Довгастий мозок. З боків від великого потиличного отвору розташовані отвори під ’язикових каналів, де проходять однойменні нерви (XII пара), та яремні отвори, крізь які проходять язикоглотковий (ІХ пара), Блукаючий нерв (X пара) та додатковий (XI пара) нерви. Крім нервів, через яремні отвори виходять з порожнини черепа внутрішні яремні вени. На задній поверхні піраміди скроневої кістки міститься внутрішній слуховий отвір, крізь який проходить Присінково-завитковий нерв.

При огляді лицевого черепа спереду (лицева норма) звертає на себе увагу ряд утворів, які є вмістилищами для органів. Це очні ямки, Порожнина носа, порожни­на рота.

Очна ямка (orbita) має форму неправильної чотиригранної піраміди (мал. 47). Ос­нова піраміди обернена вперед і утворює вхід в очну ямку, який обмежований над- і підочноямковими краями. Верхівка піраміди спрямована назад і присередньо; в ній проходить зоровий канал. В очній ямці містяться: Очне яблуко з м’язами та очноямко­вою фасцією, Зоровий нерв, сльозова залоза, судини, нерви та жирова тканина.

Порожнина очної ямки обмежована чотирма стінками: верхньою, присередньою, нижньою та бічною.

Верхня стінка (paries superior) утворена очноямковою частиною лобової кістки та малим крилом клиноподібної кістки. На межі верхньої стінки з бічною є неглибока ямка сльозової залози. Біля присереднього краю верхньої стінки знаходиться ледве помітна заглибина — блокова ямка.

Мал. 47. Очна ямка (вигляд спереду)

1 — зоровий канал, 2 — задній сльозовий гре­бінь, 3 — ямка сльозового мішка, 4 — передній сльозовий гребінь, 5 — підочноямкова борозна, 6 — нижня очноямкова щілина, 7 — очноямко­вий відросток піднебінної кістки, 8 — верхня очноямкова щілина

Присередня стінка (paries medialis) утворена лобовим відростком верхньої ще­лепи, сльозовою кісткою, очноямковою пластинкою решітчастої кістки та тілом клиноподібної кістки. У передньому відділі присередньої стінки знаходиться ямка сльозового мішка, донизу ямка переходить у нососльозовий канал, який відкрива­ється у нижній носовий хід носової порожнини. Дещо дозаду і доверху від ямки сльозового мішка у верхній частині присередньої стінки, у шві між лобовою кіст­кою і очноямковою пластинкою решітчастої кістки видно передній та задній реші­тчасті отвори для однойменних нервів та судин.

Нижня стінка (paries inferior) очної ямки утворена очноямковими поверхнями верхньої щелепи та виличної кістки, які доповнені ззаду очноямковим відростком піднебінної кістки. У нижній стінці очної ямки міститься підочноямкова борозна, яка спереду переходить у однойменний канал.

Бічна стінка (paries lateralis) утворена очноямковою поверхнею виличної кістки та очноямковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки. Між бічною і верхньою стінками в глибині очної ямки міститься верхня очноямкова щілина, яка сполучає очну ямку з середньою черепною ямкою. Між бічною і нижньою стінками очної ямки наявна нижня очноямкова щілина, яка сполучає очну ямку з крилопіднебінною та підскроневою ямками.

Носова порожнина (cavitas nasi) є кістковою основою для початкових відділів дихальної системи та органу нюху. Вхід у порожнину носа представлений грушо­подібним отвором (apertura piriformis), який обмежований носовими вирізками верхніх щелеп та нижніми краями носових кісток. Задні отвори порожнини носа — хоани (choanae) — сполучають порожнину носа з порожниною глотки. Кістковою перегородкою (septum nasi osseum), яка утворена перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки та лемешем, порожнина носа поділяється на праву і ліву поло­вини, кожна з яких має 4 стінки: верхню, нижню, присередню та бічну.

Верхня стінка (paries superior) порожнини носа утворена носовою кісткою, ре­шітчастою пластинкою решітчастої кістки та тілом клиноподібної кістки.

Нижня стінка (paries inferior) порожнини носа складається із піднебінного від­ростка верхньощелепної кістки та горизонтальної пластинки піднебінної кістки.

Присередньою стінкою (paries mediahs) кожної з половин порожнини носа є кіс­ткова перегородка носа.

Бічна стінка (paries lateralis) порожнини носа побудована найскладніше. Її утво­рюють тіло та лобовий відросток верхньої щелепи, Сльозова кістка, лабіринт решіт­частої кістки, перпендикулярна пластинка піднебінної кістки та присередня пластин­ка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. З бічної стінки у порожнину носа звисають три носові раковини: верхня, середня та нижня, — які поділяють бічний відділ порожнини носа на три носові ходи: верхній, середній та нижній.

Верхній носовий хід (meatus nasalis superior) розміщується між верхньою і сере­дньою носовими раковинами. В нього відкриваються задні комірки решітчастої кіс­тки. Над задньою частиною верхньої носової раковини розташована клино-решітчаста заглибина (recessus sphenoethmoidalis), в яку відкривається апертура клиноподібної пазухи.

Середній носовий хід (meatus nasalis medius) розміщується між середньою і ниж­ньою носовими раковинами. В нього відкриваються передні і середні комірки реші­тчастої кістки та отвори (апертури) лобової і верхньощелепної пазух, а клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum), який знаходиться позаду середньої носової раковини, сполучає середній носовий хід з крилопіднебінною ямкою.

Нижній носовий хід (meatus nasalis inferior) розміщується між нижньою носо­вою раковиною та нижньою стінкою порожнини носа. У нижній носовий хід від­криваються нососльозовий, різцевий, великий та малі піднебінні канали.

Ротова порожнина (cavitas oris) спереду і з боків обмежована верхньою і ниж­ньою комірковими дугами разом із зубами, а також тілом і гілками нижньої щеле­пи, зверху — твердим (кістковим) піднебінням. Кісткове піднебіння (palatum osseum) утворене піднебінними відростками верхніх щелеп і горизонтальними пла­стинками піднебінних кісток. Нижня поверхня кісткового піднебіння вгнута, її се­рединною лінією проходить серединний піднебінний шов, біля переднього кінця якого міститься різцевий отвір, що веде у різцевий канал. Канал відкривається на верхній (носовій) поверхні твердого піднебіння двома отворами, кожний з яких розміщується по боках носового гребеня. Позаду кінцевих відділів поперечного піднебінного шва, в основі кожної горизонтальної пластинки розміщується отвір великого піднебінного каналу і 2—3 малих піднебінних отвори, які сполучають по­рожнину рота з крилопіднебінною ямкою.

При огляді черепа з боків (бічна норма) на поверхні черепа видно такі ямки: скроневу, підскроневу та крилопіднебінну (мал. 48).

Скронева ямка (fossa temporalis) представляє собою плоску заглибину, в якій лежить скроневий м’яз. В утворенні скроневої ямки бере участь скронева поверхня великих крил клиноподібної кістки, луска скроневої кістки, частково тім’яна та лобова кістки. Ямка сполучається з очноямковою порожниною через нижню очноям­кову щілину, а з крилопіднебінною ямкою — через криловерхньощелепну щілину.

Мал. 48. Скронева, підскронева і крилопіднебінна ямки (за Р. Д. Синельниковим)

1 — велике крило, 2 — клино-лусковий шов, 3 — клино-виличний шов, 4 — нижня очноямкова щілина, 5 — клинопіднебінний отвір, 6 — коміркові отвори, 7 — крилоподібний гачок, 8 — пірамідальний відросток піднебінної кістки, 9 — крилоподібний відросток, 10 — крилопіднебінна ямка, 11 — підскронева ямка, 12 — підскроневий гребінь, 13 — луска скроневої кістки

Підскронева ямка (fossa infratemporalis) утворена великим крилом клиноподібної кістки, бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки, підскроне­вою поверхнею верхньої щелепи, виличною кісткою та гілкою нижньої щелепи. Ямка заповнена крилоподібними м’язами, судинами, нервами та жировою тканиною.

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) — найменша з усіх зовнішньочерепних ямок. Вона має три стінки: передню, задню та присередню. Передня стінка ямки утворена горбом верхньої щелепи, задня — основою крилоподібного відростка клино­подібної кістки, присередня — перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки. Крилопіднебінна ямка донизу поступово звужується і переходить у великий піднебін­ний канал, який вгорі має такі ж стінки, як і ямка, а внизу його обмежовують Верхня щелепа і Піднебінна кістка. У крилопіднебінну ямку виходить п’ять отворів. Через клинопіднебінний отвір вона сполучається з порожниною носа, через круглий отвір — з середньою черепною ямкою, через нижню очноямкову щілину — з порожниною очної ямки, через крилопіднебінний канал — з ділянкою рваного отвору (на зовнішній повер­хні основи черепа) і через великий піднебінний канал — з ротовою порожниною.