Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет голови
З'єднання кісток черепа

Кістки черепа з’єднуються за допомогою майже всіх видів з’єднань кісток — непере­рвних — синартрозів (фіброзних, хрящових, кісткових) і перервних — діартрозів.

Серед фіброзних з’єднань кісток черепа розрізняють шви (suturae), вклинення (gomphosis), міжкісткові перетинки — тім’ячка (fonticuli).

Шви складають переважаючу більшість із фіброзних з’єднань кісток черепа. На­зва швів, як правило, походить від назви кісток, які з’єднуються. Наприклад, лобо­во-носовий, лобово-виличний, скронево-виличний і т.д. Але деякі шви мають свою власну оригінальну назву. Так, шов між лобовою і двома тім’яними кістками нази­вається вінцевим (sutura coronalis); між потиличною і двома тім’яними — ламбдоподібним (sutura lambdoidea); між парними тім’яними — сагітальним або стріло­подібним (sutura sagittalis).

Залежно від форми розрізняють шви: зубчасті (sutura serrata), лускоподібні (sutura squamosa) і плоскі, або гармонійні (sutura plana). За допомогою зубчастих швів з’єднуються майже всі кістки склепіння черепа (вінцевий, ламбдоподібний, сагітальний). Лускоподібним швом з’єднується скронева і тім’яна кістки. Плоскими (гармонійними) швами з’єднуються кістки лиця.

Особливим видом фіброзного з’єднання кісток є вклинення. Таким терміном на­зивають з’єднання зуба з кістковою тканиною зубної комірки. Між зубом і кісткою міститься тонкий прошарок сполучної Тканини.

Міжкісткові перетинки (тім’ячка) наявні в черепах новонароджених, що відо­бражає Розвиток кісток склепіння черепа на основі зародкової сполучної тканини. Розрізняють лобове, потиличне, клиноподібні та соскоподібні тім’ячка.

Хрящові з’єднання кісток черепа — синхондрози поділяються на тимчасові і постійні. Тимчасові синходрози наявні у дітей між окремими частинами кісток (наприклад, між чотирма частинами потиличної кістки). Постійні синхондрози є в основі черепа між пірамідою скроневої кістки і основною частиною поти­личної кістки (synchondrosis petrooccipitalis), а також синходроз, що знаходиться на місці клинокам’янистої щілини між пірамідою скроневої кістки і клиноподібною кісткою (synchondrosis sphenopetrosa).

У деяких людей, крім сталих швів і синхондрозів, можуть зустрічатись додатко­ві непостійні (наприклад, лобовий шов, при незаростанні обох половин луски лобо­вої кістки, сагітальні і поперечні шви в потиличній кістці; синхондроз між лускою і бічними частинами потиличної кістки). У швах також можуть зустрічатися непо­стійні кістки черепа: кістки тім’ячок і кістки швів.

У віці 20—30 років починається окостеніння швів, сполучна волокниста тканина замінюється кістковою і тоді таке з’єднання між кістками за допомогою кісткової тканини називається синостозом. Розрізняють синостози: первинні, що утво­рились на місці волокнистої сполучної тканини (тім’ячок, швів) і вторинні, що ви­никли на місці хряща (тимчасового синхондрозу).

З’єднання кісток черепа за допомогою перервних з’єднань — діартрозів наявне тільки у місцях з’єднання нижньої щелепи з скроневими кістками. Ці кістки з’єднуються між собою за допомогою скронево-нижньощелепного суглоба.

Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis) утворений головкою нижньої щелепи і нижньощелепною ямкою скроневої кістки. Суглоб простий, комплексний, двокамерний (має всередині диск), комбінований (бо є пра­вий і лівий суглоби, які функціонують одночасно). За формою еліпсоподібний, а за функцією — трьохосьовий (завдяки наявності диска). В суглобі можливі такі рухи: опускання і піднімання нижньої щелепи, рух її вперед, назад і в боки (вправо і влі­во). Суглоб зміцнюється бічною, клино-нижньощелепною та шило-нижньощелепною зв’язками. Бічна зв’язка (lig. laterale ) йде від основи виличного відрост­ка скроневої кістки до задньобічної поверхні шийки нижньої щелепи. Клино- нижньощелепна зв’язка (lig. sphenomandibulare) починається від ості клиноподібної кістки і прикріплюється до язичка нижньої щелепи. Шило-нижньощелепна зв’язка (lig. stylomandibulare) перекидається від шилоподібного відростка скроневої кістки до внутрішньої поверхні заднього краю гілки нижньої щелепи (біля кута нижньої щелепи).