Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Ендокринні залози
Ендокринна частина статевих залоз

Статеві залози (Яєчко та Яєчник), крім статевих клітин, виробляють і виділяють у Кров статеві гормони. Як говорилось раніше (див. розділ «Статеві органи»), цю функцію в яєчку виконують інтерстиційні ендокриноцити, або клітини Лейдіга. Це великі клітини, які розміщуються скупченнями між сім’яними канальцями біля кровоносних та лімфатичних капілярів. В даний час вважають, що ці клітини виді­ляють чоловічий статевий гормон тестостерон (андроген), який стимулює РІСТ І РОЗВИТОК чоловічих статевих органів, вторинних статевих ознак, опорно-рухового апарату, тонізує нервову систему, викликає статевий потяг, стимулює статеву поте­нцію. Дуже важливим є його дія на Сперматогенез: низька концентрація гормона активує цей процес, висока — гальмує. Слід відмітити, що в яєчках синтезуються в невеликій кількості й жіночі статеві гормони — естрогени.

Жіночі статеві гормони — естроген і прогестерон виробляються в яєчнику. Мі­сцем утворення естрогену (фолікуліну) є зернистий шар дозріваючих фолікулів, а також інтерстиційні клітини яєчника. Ріст фолікула і активація інтерстиційних клі­тин проходить під впливом фолікулостимулюючого та лютенізуючого гормонів гі­пофіза. Лютенізуючий гормон викликає овуляцію і утворення жовтого тіла — своє­рідного органа, що володіє ендокринною функцією. Прогестерон впливає на слизову оболонку матки, підготовлюючи її до імплантації заплідненої яйцеклітини, росту і розвитку плода, розвитку плаценти, молочних залоз, а також затримує ріст нових фолікулів. Естрогени впливають на розвиток зовнішніх статевих органів, вторинних статевих ознак, ріст і розвиток опорно-рухового апарату, забезпечуючи розвиток тіла по жіночому типу. Крім того, в яєчниках утворюється також невелика кількість андрогенів — чоловічих статевих гормонів.

Основні латинські терміни

Ендокринні залози — glandulae endocrinae

Гормони — hormao

Щитоподібна залоза — glandula thyroidea

Права частка — lobus dexter

Ліва частка — lobus sinister

Пірамідальна частка — lobus pyramidalis

Перешийок щитоподібної залози — isthmus glandulae thyroideae

Фіброзна (волокниста) капсула — capsula fibrosa

Строма — stroma

Паренхіма — parenchyma

Часточки — lobuli

Фолікули — folliculi

Колоїд — colloidum

Додаткові щитоподібні залози — glandulae thyroideae accessoriae

Прищитоподібні залози — glandulae parathyroidea

Вилочкова залоза — Тимус — thymus

Права частка — lobus dexter

Ліва частка — lobus sinister

Капсула вилочкової залози — capsula thymi

Міжчасточкові перегородки — septa interlobularia

Часточки вилочкової залози — lobuli thymi

Кіркова речовина вилочкової залози — cortex thymi

Мозкова речовина вилочкової залози — medulla thymi

Гіпофіз — hypophysis

Аденогіпофіз (передня частка) — adenohypophysis (lobus anterior)

Дистальна частина — pars distalis

Горбова частина — pars tuberalis

Проміжна частина — pars intermedia

Нейрогіпофіз (задня частка) — neurohypophysis (lobus posterior)

Нервова частка — lobus nervosus

Лійка — infundibulum

Епіфіз мозку — epiphysis cerebri

Шишкоподібне тіло (шишкоподібна залоза) — corpus pineale (glandula pinealis)

Надниркова залоза — glandula suprarenalis

Передня поверхня — facies anterior

Задня поверхня — facies posterior

Ниркова поверхня — facies renalis

Верхній край — margo superior

Присередній край — margo medialis

Ворота — hilum

Мозкова речовина — medulla

Кіркова речовина — cortex

Клубочкова зона — zona glomerulosa

Пучкова зона — zona fasciculata

Сітчаста зона — zona reticularis

Ендокринна частина підшлункової залози — pars endocrina pancreatis

Панкреатичні острівці — insulae pancreaticae