Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Ендокринні залози
Ендокринна частина підшлункової залози

Підшлункова залоза відноситься до залоз змішаної секреції. Вона складається з ек­зокринної та ендокринної частин. Екзокринна частина описана у розділі «Органи травлення». Ендокринна частина (pars endocrina pancreatis) представлена панкре­атичними острівцями (insulae pancreaticae) — острівцями Лангерганса.

Панкреатичні острівці розвиваються із того ж епітеліального зачатка первинної кишки, що й Екзокринна частина підшлункової залози. Вони представляють собою овальної або округлої форми утвори величиною до 0,3 мм, деякі з них досягають 1 мм у діаметрі. Загальна кількість острівців коливається в межах 1—2 млн. Розмі­щуються острівці у всіх частинах підшлункової залози, але найбільше їх — у діля­нці хвоста підшлункової залози. Вивідних проток вони не мають. Панкреатичні ос­трівці сформовані зі скупчень епітеліальних клітин, оточених сполучною тканиною та великою кількістю капілярів, що проникають у їх середину. Панкреатичні острі­вці складаються з трьох типів клітин (альфа-, бета-, дельта-) (мал. 229). Переважа­ють бета-клітини (60—80%), які виробляють гормон інсулін, що має багатосто­ронній вплив на Організм (головним є зниження вмісту цукру в крові). При цьому гормон сприяє перетворенню цукру в глікоген, стимулює утворення й відкладання жирів у підшкірній клітковині, а також підсилює Обмін вуглеводів у м’язах. Недо­статнє виділення інсуліну призводить до виникнення хвороби — цукрового діабе­ту. Ця хвороба характеризується підвищенням цукру в крові — гіперглікемією та появою цукру в сечі — глюкозурією. Альфа-клітини (складають 10—30%) виробляють гормон Глюкагон. Функціональна дія його протилежна інсуліну. Він стиму­лює розщеплення глікогену та жирів. Дельта-клітини (близько 10%) синтезують гормон соматостатін, який пригнічує вироблення гіпофізом гормона росту і зни­жує виділення інсуліну та глюкагону, а також ферментів підшлункового соку.

Мал. 229. Схема будови панкреатичного острівця

1 — альфа-Клітина; 2 — бета-клітина; 3 — дельта-клітина; 4 — РР-клітина; 5 — кровоносний капіляр

У вікових параметрах відносна маса острівцевої Тканини підшлункової залози неоднакова. Найбільше її у дітей до 2-х місяців. В однорічному віці маса острівце­вої тканини складає 1—0,8 % від маси всієї залози, і таке співвідношення залиша­ється до 40—50 років. У дітей до 6 місяців інсуліну виробляється вдвічі більше, ніж у дорослої людини. Після 40 років активність ендокринного апарату знижується: секреція інсуліну зменшується, а глюкагону підвищується. Такий дисбаланс цих двох гормонів може стати причиною розвитку цукрового діабету.