Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Асептика та антисептика в акушерстві

Асептика - система профілактичних заходів, спрямованих проти можливості попадання мікроорганізмів у рану, Тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях, перев’язках, ендоскопії та інших лікувальних та діагностичних маніпуляціях.

Асептика включає:

- стерилізацію інструментів, матеріалів, приборів та інше;

- спеціальну обробку рук хірурга;

- дотримання особливих правил роботи при виконанні операцій;

- здійснення спеціальних санітарно-гігієнічних та організаційних заходів в лікувальних закладах.

Засновники асептики Бергман та Шимельбуш, а у Росії - Суботин, Д’яконов.

У 1890 р. на X Міжнародному конгресі лікарів у Берліні Бергманом був вперше проголошений основний закон асептики: «Все, що приходить в доторкування з раною повинно бути вільне від бактерій».

У сучасній асептиці застосовуються фізичні фактори і хімічні речовини. Операційну білизну, халати, ватні кульки, серветки, гумові рукавички стерилізують в автоклаві. У сухожаровій шафі стерилізують інструменти. Миски для миття рук обпалюються. Металеві петлі для забору матеріалу пропалюються над вогнем. Проте одна асептика не в змозі забезпечити профілактику нагноєння ран. Необхідне комплексне застосування асептики і антисептики.

Антисептика - це комплекс лікувально-профілактичних заходів, направлених на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або організмі в цілому.

Багато лікарів ще в минулому прийшли до висновку про необхідність знезараження рани. З цією метою застосовували припікання розпеченим залізом, киплячим маслом, використовували оцет, мазі (Гіппократ, Уельс, Ібн-Сіна).

Основи антисептики в акушерстві були закладені австралійським вченим І.Ф.Земмельвейсом (1818-1865). У 1846 р. він висловив припущення, що післяпологові ускладнення є наслідком занесення в родові шляхи «розкладенного тваринноорганічного матеріалу» забрудненими руками чи інструментами. Для профілактики «гарячкових» захворювань (так у ті часи називали післяпологові Запальні захворювання) у 1843 році О.В.Холмс, а в 1847 році І.Земмельвейс запропонували для знезараження рук акушерів використовувати розчин хлорного вапна. Завдяки цьому заходу різко знизилась смертність породіль.

Виникнення самого терміну «антисептика» і розвиток метода антисептики багато в чому пов’язані з ім’ям Луї Пастера, який в 1863 році довів, що процеси гниття і бродіння обумовлені попаданням і життєдіяльністю мікроорганізмів. І.Лістер переніс ідею Л.Пастера в хірургію і дав наукове обгрунтування нагноєнню ран, пояснюючи його попаданням і розвитком бактерій в рані.

У теперішній час антисептика розвинулась у важливий напрямок науки і є невід’ємною частиною хірургічного методу Лікування.

Виділяють такі види антисептики: механічна, фізична, хімічна, біологічна і змішана.

Однією з найважливіших складових частин попередження і лікування ранової інфекції є механічне видалення пошкоджених і інфікованих тканин. Первинна хірургічна обробка рани - це один з видів механічної антисептики, що застосовується найбільш часто.

До фізичної антисептики слід віднести застосування гігроскопічної пов’язки, гіпертонічних розчинів з їх високим осмотичним тиском, дію світла, сухого тепла, ультразвука, ультрафіолетових промінів та інших фізичних факторів.

Хімічна антисептика — застосування різних хімічних речовин, які володіють бактерицидною або бактеріостатичною дією.

Біологічна антисептика - це велика група препаратів, які діють безпосередньо на мікробну клітину або її токсини, чи через макроорганізм. Сюди відносяться:

1. Антибіотики.

2. Бактеріофаги.

3. Антитоксини.

Слід відмітити, що більшість видів антисептики по їх дії на мікробну флору важко звести до одного механізму. Крім того, для підвищення ефективності антимікробної дії широко використовується кілька видів антисептики - так звана змішана антисептика.

Антисептичні речовини повинні відповідати основним вимогам: бути не шкідливими для організму і знищувати мікроби.

Найчастіше в акушерстві застосовують препарати:

- йод - спиртовий розчин 2-5-10%;

- етиловий спирт - 96-70-50%;

- калія перманганат - водний розчин 1:6000-1:8000;

- фурацилін - водний розчин 1:5000-1:2000;

- хлоргексидина биглюконат 0,5-1,0-5% розчин;

- перекис водню - 3-6% розчин;

- хлорамін - 0,5-1% розчин;

- діоцид - водний розчин 1:5000;

- трійний розчин.

Під час вагітності, пологів і в післяпологовий період часто виникає ризик щодо розвитку запальних і септичних захворювань. Це зумовлено пошкодженням під час пологів шийки матки, піхви, промежини і проникненням у них інфекції, а також зниженням імунобіологічної реактивності організму під час вагітності і в післяпологовий період.

Найчастіше збудниками інфекційних захворювань у породіль і новонароджених є стафілококи, диплокок, грамнегативні мікроби (протей, кишкова паличка, клебсієла), рідше - хламідії, гарднерели, неспоротворні анаероби.

Засоби профілактики септичної інфекції під час пологів

Перед оглядом жінки і після нього лікар та акушерка миють руки туалетним милом двічі, висушують їх стерильною серветкою. При наявності інфекції роділлю направляють в обсерваційне родильне відділення.

Кожна роділля, прийнята в пологовий будинок, підлягає ретельній санітарній обробці, після чого одягає чисту білизну і направляється в передпологову палату, де їй в першому періоді пологів через кожні 4-6 годин проводять туалет зовнішніх статевих органів слабким дезинфікуючим розчином (калію перманганату 1:6000, фурациліну 1:5000). Обмивання виконується за допомогою стерильної вати, захопленої корцангом.

Туалет проводиться в такій послідовності: спочатку обмивають лобок, потім Зовнішні статеві органи, внутрішні поверхні стегон, сідниці, промежину і задній прохід. Перед піхвовим дослідженням зовнішні статеві органи жінки після туалету обробляють 1% розчином йодонату.

На початку періоду вигнання роділлю переводять у пологовий зал, змінюють сорочку, одягають стерильні бахіли, на стіл підстилають стерильне простирадло. Проводять туалет зовнішніх статевих органів, висушують ватними кульками, а потім обробляють їх двічі 1% розчином йодонату.

Для надання допомоги жінці під час народження дитини, лікар і акушерка перед одяганням стерильного халата, обробляють руки, як для хірургічної операції таким чином: миють їх щіткою з милом під проточною водою одну хвилину, висушують стерильною серветкою, занурюють в емальований таз із первомуром на хвилину, після чого висушують серветкою та одягають стерильні гумові рукавички. Замість первомура обробку рук можна проводити тампоном із 0,5% розчином хлоргексидина 5 хвилин, або тампоном з 1% розчином дегмина (дегмицида) двічі по 3 хвилини.

Для збереження відповідного санітарно-гігієнічного режиму в акушерських стаціонарах як основи профілактики запальних захворювань треба неухильно виконувати низку вимог до утримання пологового будинку, медичного персоналу, вагітних і породіль.

Вимоги до утримання пологового будинку

Відділення пологового будинку розташовують так, щоб пацієнтка не поверталась вдруге через вже пройдені приміщення, а послідовно переходила вперед, починаючи від вестибюля і закінчуючи кімнатою для виписки.

Для проведення комплексних санітарно-протиепідемічних заходів існують інструкції, затверджені Міністерством охорони здоров’я. Згідно з ними, відповідність за організацію протиепідемічних заходів у пологових будинках покладається на головного лікаря, завідуючих відділеннями, старших акушерок (медсестер). Завідуючі відділеннями проводять заняття з лікарями, середнім і молодшим медичним персоналом з вивчення інструкцій не менше 2 разів на рік, після чого слухачі складають залік.

Кожен день у приймальному відділенні виконують прибирання із використанням дезинфекційних засобів і двічі - вологим способом.

Перед оглядом вагітної і після нього лікар і акушерка миють руки туалетним милом і витирають стерильною серветкою. У разі потреби руки знезаражують (після маніпуляції, огляду породіллі, яку переводять у обсерваційне відділення) дезінфікуючими розчинами (0,5% розчин хлоргексидину біглюконату на 70% розчині етилового спирту; 1% розчин йодопірону, 0,5% розчин хлораміну).

Після прийому кожної пацієнтки клейонку, кушетку, стільці, фартухи дезінфікують.

Правила утримання передпологових палат

Вологе прибирання проводиться двічі на добу, дезінфекція - раз на добу. Ліжко, судно й підставка для нього повинні мати єдиний маркірувальний номер. Після кожного використання судно промивають проточною водою і знезаражують. Після переводу вагітної в пологовий зал її білизну забирають у бак з поліетиленовим мішком і виносять у підсобне приміщення. Треба ретельно стежити за циклічністю заповнення палат (кожна палата повинна бути вільною протягом 2-3 діб). За цей час палату старанно прибирають, дезінфікують і провітрюють. Лише після цього знову переводять туди жінок.

Правила утримання пологового залу

Прибирання з використанням дезінфікуючих засобів для миття підлоги, кранів, раковин, столів, ліжок проводять раз на добу, а потім обробляють зал бактерицидними лампами і провітрюють.

Не менше одного разу на 3 доби проводять остаточне прибирання, знезаражуючи приміщення і всі об’єкти, що містяться в ньому. Якщо є два зали, дотримуються принципу циклічності їх використання.

Акушерка перед прийомом пологів миє руки як для хірургічної операції, надягає стерильний халат, маску, шапочку, гумові рукавички. Новонародженого приймають у знезаражений зігрітий лоток. Для первинної обробки новонародженого використовують стерильний індивідуальний комплект.

Після пологів лотки для прийому новонароджених, наркозні маски, балони для відсмоктування слизу, столи для сповивання, ваги миють гарячою водою з милом і знезаражують.

Білизну і перев’язний матеріал збирають у бак з клейончатим мішком, а потім викидають у миску, яку після використання дезінфікують разом із баком.

Правила утримання післяпологового фізіологічного відділення

Палати заповнюють циклічно відповідно до палат дитячого відділення протягом не більше як 3 доби.

Постільна білизна і сорочки міняються перші три дні після пологів щоденно, а потім по мірі забруднення, підкладні пелюшки - не менш 2 разів на день. Використану білизну збирають і сортують в окремих приміщеннях. Білизну пологових відділень перуть на пральні окремо. Не можна припускати контакт чистої та брудної білизни. Індивідуальні судна після кожного використання миють проточною водою і дезінфікують 1% розчином хлораміна 2 години.

Вологе прибирання в палатах проводять двічі на добу з використанням дезінфікуючих засобів і провітрюванням палат.

Після виписки чи переводу породіллі в обсерваційне відділення в приміщенні проводять остаточну дезінфекцію. Білизну обробляють у камері для дезінфекції. Потім палату кварцюють і провітрюють.

Правила утримання відділення для новонароджених

Палати заповнюють циклічно протягом 3 діб. Дитячі ліжечка ставлять не ближче як 0,5м одне від одного. Палати тричі на добу прибирають вологим способом, потім кварцюють і провітрюють - під час годування дітей.

При догляді за новонародженими користуються тільки стерильною білизною (пелюшки, сорочечки, кофточки). Знезаражують інструментарій, балончики, катетери, трубочки, піпетки тощо. Після виписки дітей постіль і всі речі, якими користувались при догляді за ними, обробляють у камері для дезінфекції. Кімнату для виписки обладнують за межами дитячого відділення. Після виписки кімнату дезінфікують і провітрюють.

Правила утримання обсерваційного відділення

Палати прибирають тричі на добу, причому раз із викиристанням 0,5% мийного розчину; після 3- і 5-го годування дітей - дезінфікуючим розчином з обов’язковим кварцюванням. Раз на тиждень проводять генеральне прибирання, а після виписки породіль - заключну дезінфекцію. При переході в обсерваційне відділення медичний персонал міняє халат, надіває бахіли.

Стерилізація інструментів та предметів догляду

Обробка інструментів

Інструменти очищають від крові і бруду. Шприци, голки, інструментарій, гумові вироби (катетери тощо) після перевірки і сортування занурюють у спеціальні ванни з миючим розчином (перекисом водню і будь-яким пральним порошком у співвідношенні 1:1). У підігрітий до 50°С мийний розчин шприци занурюють на 15 хв., а потім миють за допомогою ватних тампонів, промивають проточною водою під краном. Після цього їх кип’ятять у дистильованій воді протягом 5 хв.

Катетери, зонди та інші системи промивають водою при температурі 40-50°С протягом 1 хв., потім на 15 хв. Занурюють у 0,5% розчин перекису водню з мийними засобами температури 40-50°С. Друге промивання здійснюють при температурі 50-60°С протягом 1 хв. Після цього інструменти кип’ятять у дистильованій воді 5 хв.

Обробка гумових рукавичок

Використані рукавички після промивання сушать, перевіряють, чи вони цілі, посипають тальком і вкладають у бікс. Потім стерилізують повітряним методом при температурі 80-90°С протягом 15-30 хв. Для стерилізації сухоповітряним способом використовують спеціальний папір (крафт-папір), паровим - бікси. До стерилізаційного матеріалу прикріплюють бірки, на яких вказують дату стерилізації та прізвище особи, що її проводить.

Стерилізація перев’язного матеріалу

Її здійснюють в автоклаві у біксах. Бажано матеріал для роділь і новонароджених стерилізувати в різних біксах. У біксі для роділь мають бути 1-2 комплекти білизни і матеріал для приймання пологів: сорочки, панчохи, 2-4 підкладні пелюшки, марлеві серветки, 2-3 бинти, дерев’яні палички з намотаною ватою. Крім того, в бікс кладуть все необхідне для акушерки: халат, косинка або шапочка, марлеві маски.

У біксі для новонародженого повинно бути: 2-4 пелюшки, кілька серветок, ватні кульки, палички з ватою, очні піпетки, марлева тесьма для перев’язування пуповини.

Перев’язний матеріал і білизну беруть із біксів стерильним карцангом. Якщо частина матеріалу залишається невикористаною, то бікс знову стерилізують.

Шовк, лавсан, кетгут, аптеки відпускають в стерильних ампулах.

Стерилізація предметів для догляду

Щітки для миття рук і мочалки для жінок стерилізують кип’ятінням у стерилізаторі або в алюмінієвій кастрюлі протягом 10хв. Зберігають у сухій закритій посудині. Беруть щітки чи мочалки корцангом або великим пінцетом, які зберігаються в банці з дезінфікуючим розчином. Банку і корцанг щодня кип’ятять, а розчин міняють.

Термометри зберігають у скляній банці з дезінфікуючим розчином, на дно якої кладуть марлю або вату. Перед користуванням термометри протирають стерильним ватним тампоном.

Гумові й скляні предмети (рукавички, накладки для сосків, молоковідсоси, очні піпетки тощо) стерилізують у автоклаві або кип’ятять. Зберігають сухими в стерильній посудині.

Вимоги до особистої гігієни персоналу пологового будинку

Встановлено, що часто інфекцію передає вагітним медичний персонал пологового будинку. Тому йому слід додержувати правил особистої гігієни як на роботі, так і вдома. Весь персонал повинен бути на диспансерному спостереженні для своєчасного виявлення захворювань верхніх дихальних шляхів, шкіри, зубів тощо. При виявленні цих захворювань персонал не допускається до роботи.

Перед початком роботи медичні працівники одягають чистий санодяг. Кожному працівникові виділяють індивідуальну двосекційну шафу для збереження особистих речей.

У пологовому залі і палатах новонароджених персонал працює у масках. Під час епідемії грипу масками користуються у всіх відділеннях. Перед роботою акушерок, медсестер і санітарок оглядає черговий лікар. Хворих до роботи не допускають. Увесь персонал, який заступає на чергування, має прийняти душ.

Халати чергового персоналу мають бути чистими, випрасуваними, із зав’язками ззаду. Шапочка чи косинка повинна повністю прикривати Волосся на голові. Маска має бути чистою, добре випрасуваною. її роблять із 4-6 шарів марлі.

Руки медичного персоналу повинні бути чистими, їх Шкіра без подряпин, саден, ран, Нігті - коротко зрізаними. На роботі треба знімати обручки, персні, браслети тощо.

Миття рук

Перед операціями, прийняттям пологів, маніпуляціями треба мити руки. В акушерській практиці найчастіше користуються такими препаратами: С-4, хлоргексидину біглюконат (гібітан), дегмін, дегміцид, йодопірон-йодофор.

Перед обробкою запропонованими антисептичними засобами руки миють проточною водою щіткою (С-4 миють без щітки) з милом протягом 1хв. Після цього руки насухо витирають стерильною серветкою.

С-4 (первомур) готують із перекису водню і мурашиної кислоти, які змішують у скляному посуді. Посуд занурюють у холодну воду на 1-1,5 години. Одержаний розчин зберігають у скляному посуді з герметичною пробкою в прохолодному місці. Розчин придатний лише протягом доби, тому готують його в день операції. Для обробки рук використовують 2,4% розчин первомуру.

Обробляють руки протягом 1 хв., занурюючи їх у емальовану миску з 2,4%розчином первомуру. Після чого їх витирають стерильною серветкою і надягають стерильні рукавички.

Для приготування розчину користуються спеціальною таблицею, де вказано співвідношення інгредієнтів.

Хлоргексидину біглюконат (гібітан) випускається у вигляді 20% розчину. Для одержання потрібного для дезінфекції засобу препарат розводять у 70% етиловому спирті в співвідношенні 1:40. Для обробки рук використовують 0,5% спиртовий розчин препарату.

Дегмін - тверда воскоподібна речовина, яка добре розчиняється у воді. Дегміцид містить 30% дегміну. Дегмін і дегміцид використовують для обробки рук у вигляді 1% розчину.

Йодопірон-йодофор - суміш полівінілпіролідону з калію йодидом. Містить 6-8% активного йоду. Для обробки рук використовують 0,1% розчин (за активним йодом), яким протягом 4хв. миють руки в емальованій мисці, після чого витирають стерильною марлевою серветкою.

Для обробки операційного поля і родових шляхів використовують йодонат, йодопірон, хлоргексидину біглюконат (гібітан) або 5% розчин спиртовий.

В пологовому будинку необхідно систематично проводити бактеріологічне обстеження інструментів, повітря, білизни та предметів догляду за породіллями та новонародженими. У профілактиці септичних ускладнень дуже важливу роль грає робота з санітарного освічення вагітних і породіль.

Після маніпуляцій, які ведуть до забруднення рук або після огляду інфікованих жінок, руки лікаря та акушерки знезаражують тампоном з одним із дезінфікуючих засобів: 0,5% розчином хлоргексидина, 0,5% розчином хлораміна, 1% розчином йодотрона.

Особиста гігієна медичних працівників пологових будинків

Медичні працівники пологових будинків зобов’язані дотримуватися усіх правил асептики і антисептики, а також правил особистої гігієни. До роботи допускаються лише здорові люди, які пройшли загальне медичне обстеження та двічі на рік - бактеріологічне обстеження на патогенний стафілокок з носа. Носії патогенної мікрофлори підлягають санації. При підвищенні температури тіла, ангіні, гнійничкових ураженнях шкіри, контакті з інфекційними хворими працівники пологового будинку не допускаються до прийому пологів і обслуговуванню новонароджених.

При наявності на руках ран, гнійників, екземи робота в пологовому будинку забороняється. Перед початком роботи черговий персонал повинен прийняти гігієнічний душ і одягти чистий спеціальний одяг, а потім свіжий халат і шапочку, яка повністю прикриває волосся. При роботі в пологовому, операційному блоці і палатах новонароджених обов’язковим є носіння марлевих масок, які закривають рот і ніс.

Санітарний розпорядок пологового будинку

Дуже важливим принципом роботи пологового будинку є циклічність заповнення передпологових палат, родзалів, післяродових палат та палат відділення новонароджених. Це необхідно для попередження виникнення ланцюга в розповсюдженні можливої інфекції від пацієнтів, які перебувають у відділенні якийсь проміжок часу.

Приміщення пологового будинку повинні бути завжди чистими. Не рідше 1-2 разів на рік необхідно проводити ремонт. Кожні 7 днів всі приміщення пологового будинку підлягають ретельній санітарній обробці по типу заключної дезінфекції. Вологе прибирання повинно проводитися не рідше трьох разів на день, з них 1 - із дезінфікуючими засобами: хлорамін 1%, хлоргексидин 1%, перекис водню 3%. Після цього вмикають бактерицидні лампи на 30 хвилин і провітрюють приміщення.

В пологовому залі та операційній вологе прибирання і дезінфекція проводяться 3 рази на день та після кожних пологів і операції. Дезінфекції підлягають устаткування та предмети догляду за роділлей та новонародженим (лотки, клейонки, маски та ін.).

Велике значення в профілактиці розповсюдження інфекції має своєчасна ізоляція породіль, що захворіли.

В пологовому будинку необхідно систематично проводити бактеріологічне обстеження інструментів, повітря, білизни та предметів догляду за породіллями і новонародженими. У профілактиці септичних ускладнень дуже важливу роль грає робота з санітарного освічення вагітних і породіль.

Контрольні запитання

1. Що таке асептика і чим досягається її дотримання?

2. Що таке антисептика і чим досягається її дотримання?

3. Чим зумовлюється необхідність строгого дотримання асептики і антисептики в акушерській практиці?

4. Які антисептичні препарати найчастіше застосовуються в акушерстві?

5. Які засоби профілактики септичної інфекції використовуються під час пологів?

6. Перечисліть послідовність дій по підтриманню асептики і антисептики в II періоді родів?

7. Методи обробки рук акушерки перед пологами.

8. Назвіть правила особистої гігієни медичних працівників пологових будинків.

9. Яким повинен бути санітарний розпорядок пологового будинку?

10. Як проводиться прибирання приміщень пологового відділення?

11. Назвіть важливий принцип роботи на післяпологових палатах.