Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

«Гострий живіт» в гінекології
Пельвіоперитоніт та перитоніт
Пельвіоперитоніт

Перитоніт - це гостре запалення очеревини. Під пельвіоперитонітом розуміють запальний процес очеревини в межах малого тазу. Інколи ступінь поширення запального процесу визначається тільки при лапаротомії. Однак Диференційна Діагностика місцевого та поширеного перитоніту необхідна у зв’язку з принципово різним підходом до Лікування таких хворих.

Пельвіоперитоніт являє собою місцевий обмежений перитоніт, який виникає внаслідок інфікування очеревини малого тазу при серозному або гнійному сальпінгітах та гнійних тубоваріальних утвореннях, піоварі та піосальпінгсі. Він може бути серозним, фібринозним та гнійним.

Клініка пельвіоперитоніту характеризується різким посиленням болю внизу живота, з’являється нудота, інколи блювота. Стан хворої погіршується: Шкіра стає вологою, набуває землистого відтінку, Температура тіла підвищується до 38°С і більше. Пульс прискорюється і випереджає температуру. Язик спочатку вологий, але з часом стає сухим, з’являється білий наліт. Живіт приймає участь у диханні, різко болісний під час пальпації, декілька здутий та напружений у нижніх відділах, де визначаються позитивні симптоми подразнення очеревини прослуховується в’яла перистальтика.

Проведення гінекологічного обстеження ускладнюється у зв’язку з виразною болючістю і напругою м’язів передньої черевної стінки. Дані бімануального обстеження залежать від причини, яка викликала пельвіоперитоніт. Загальними симптомами є посилення болю при зміщенні шийки матки та сплощення або нависання склепінь піхви внаслідок наявності вільної рідини в малому тазі.

У погодинному клінічному аналізі крові відмічається поступове підвищення лейкоцитозу, незначний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія, підвищення ШОЕ.

Для підтвердження діагнозу проводять пункцію черевної порожнини через заднє склепіння піхви або лапароскопію. В залежності від характеристики отриманого пунктату обирають тактику лікування.

Лікування пельвіоперитоніту залежить від поширення та ступені його тяжкості.

До відокремлення запального процесу хворій призначається ліжковий режмим, місцеву гіпотермію (холод на низ живота на 1-1,5 години декілька разів через годину перерви), аналгетики, висококалорійне Харчування.

При проведенні лікування продовжують постійний нагляд за хворою з урахуванням змін лабораторних показників. У випадках, коли навіть при адекватному лікуванні, перебіг захворювання не набуває тенденції до покращення впродовж 4-6 годин, або ж спочатку стан жінки надто тяжкий, показане хірургічне втручання. Хірургічне втручання потребує пельвіоперитоніт, що проходить та тлі піосальпінкса, піовара або тубооваріального абсцесса.