Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Травна система
Передній відділ травної системи
Язик

Язик (lingua) — м’язовий орган, який, крім участі в механічній обробці їжі та ковтанні, забезпечує також артикуляцію (звукоутворення) і дегустацію.

Язик побудований з поперечносмугастих м’язів, покритих слизовою оболонкою.

Поперечносмугасті м’язові волокна переплітаються між собою. Вони розміщені у тілі язика в трьох взаємно перпендикулярних напрямках, внаслідок чого частина волокон на препараті перерізана поперек, частина — поздовжньо. Пучки м’язових волокон, перерізані поздовжньо, мають вигляд тяжів, а перерізаних поперек — овальних чи багатокутних утворень, зібраних у групи.

Між поперечносмугастими м’язовими волокнами розміщений ендомізій. Це тонкі прошарки сполучної тканини, які скріплюють м’язові волокна. Ендомізій можна розрізнити за формою ядер сполучнотканинних клітин: вони більш вузькі й сильніше забарвлені, ніж ядра поперечносмугастих м’язових волокон.

У більш широких прошарках сполучної тканини між пучками м’язових волокон (перимізій) проходять кровоносні судини і нерви.

М’язове тіло покрите слизовою оболонкою (tunica mucosa). Вона утворена багатошаровим плоским епітелієм і розташованою під ним власною пластинкою слизової оболонки (tunica propria), яка складається з пухкої сполучної тканини. В ній можна розрізнити численні дрібні кровоносні судини.

На верхній поверхні язика слизова оболонка утворює багато виростів, так званих сосочків. Є чотири види сосочків: ниткоподібні, грибоподібні, листоподібні, жолобкуваті.

Нижня поверхня язика гладка. Підслизової оболонки, яка є в інших відділах травного апарату, в язику немає, тому перимізій м’язів безпосередньо переходить у сполучну тканину власної пластинки слизової оболонки і нерухомо з нею зростається.

Ниткоподібні сосочки (papilla filiformis) є найчисленнішими. Вони утворені виростами сполучної тканини, покритої багатошаровим плоским епітелієм. Зовнішні шари епітелію, особливо біля верхівки сосочка, зроговівають, і зроговілі лусочки, в яких ще можна розрізнити залишки дегенерованих ядер, черепицеподібно покривають сосочки.

Сполучна тканина сосочка утворює в глиб епітелію додаткові випинання, або виступи, так звані вторинні сосочки.

Розріз інколи проходить не вздовж сосочка, а косо або навіть поперек, і в таких випадках на препараті ниткоподібні сосочки можуть мати різноманітну форму, аж до округлих, не зв’язаних з язиком.

Грибоподібні сосочки (papilla fungiformis) добре відрізняються за своєю формою від конічних ниткоподібних сосочків: ширші біля верхівки й вужчі біля основи, тому дійсно нагадують гриб.

Вони, як і ниткоподібні, утворені випинанням власної пластинки слизової оболонки і покриті тонким шаром багатошарового плоского епітелію без усяких ознак зроговіння. Поверхня їх рівна, без жодних виростів на відміну від ниткоподібних сосочків. Сполучна тканина утворює численні пальцеподібні випинання в епітелій (вторинні сосочки). Вона має дуже багато кровоносних судин. В епітелії бокової стінки грибоподібних сосочків інколи трапляються смакові бруньки. Вони мають вигляд овальних утворень, які складаються з видовжених епітеліальних клітин.

Жолобкуваті сосочки (papilla vallata) розміщені між тілом і коренем язика. Вони мають більші розміри (1-3 мм в діаметрі), ніж інші.

Основу сосочка складає сполучна тканина, вистелена багатошаровим плоским епітелієм. В епітелії верхньої частини сосочка сполучна тканина має численні короткі випинання — вторинні сосочки.

Жолобкуватий сосочок всією своєю масою занурений у товщу слизової оболонки язика. Він оточений глибоким жолобком, так званим рівчачком. По той бік рівчачка слизова оболонка утворює валик, який оточує рівчачок.

У сполучній тканині жолобкуватого сосочка і валика, що оточує його, розміщені тяжі гладких м’язових клітин. При їхньому скороченні рівчачок закривається.

В епітелії бокових стінок сосочка і стінок рівчачка, які лежать напроти, розміщуються смакові бруньки. Вони мають овальну форму і добре помітні завдяки більш світлому забарвленню порівняно з суміжними клітинами.

Під сосочками в міжм’язовій сполучній тканині розміщені трубчасті білкові (серозні) залози, секрет яких через вивідну протоку виливається в глиб рівчачка. Біля білкових залоз можна помітити альвеолярно-трубчасті слизові залози, вони мають дещо світліше забарвлення, ніж білкові. Вивідна протока їх відкривається на поверхню язика.

Під час їжі харчові речовини потрапляють до рівчачка і внаслідок скорочення гладких м’язових клітин сосочка і валика затримуються біля смакових рецепторів (смакових бруньок). Після цього секрет залоз промиває рівчачок, і в нього знову може потрапити нова порція їжі.

Листоподібні сосочки (papilla foliata). На бокових поверхнях язика розташовуються в декілька рядів листоподібні сосочки. Як і інші сосочки язика, вони утворені випинанням власної пластинки слизової оболонки і покриті багатошаровим плоским епітелієм.

Власна пластинка слизової оболонки сосочка утворює три глибокі вторинні сосочки, що випинаються до епітелію.

Епітелій рівним шаром покриває сполучну тканину вторинних сосочків. Кожний листоподібний сосочок відокремлений від суміжних глибоким жолобком. В епітелії, який вистилає бокові поверхні листоподібних сосочків, розміщені овальні смакові бруньки. Вони повернені до жолобка і є рецепторами органа смаку. На препаратах їх можна легко роздивитися завдяки більш світлому забарвленню клітин.

У сполучній тканині, яка пронизує м’язове тіло язика, під сосочками розміщені групи дрібних альвеолярних залоз, які виділяють білковий секрет. На препараті вони мають вигляд округлих дрібних пухирців, утворених одношаровим епітелієм. Протоки цих залоз спрямовуються в жолобок між сосочками.

Смакові бруньки (caliculi gustatorirae) утворюють периферичний відділ смакового аналізатора (мікрофото 23).

Кожна брунька займає майже всю товщу епітелію. Починається вона від базальної мембрани, але не доходить до поверхні епітелію, де залишається невелике заглиблення — смакова ямка. Вона відкривається у смакову пору, утворену поверхневими клітинами покривного епітелію. При великому збільшенні помітно, що смакові бруньки складаються зі щільно прилеглих одна до одної клітин. Вони витягнуті так, що основа і верхівки їх сходяться на полюсах бруньки. Як правило, розрізняють два види клітин: широкі зі світлими ядрами і вузькі — з темними. Деякі клітини закінчуються зверху видовженими кути- кулярними штифтиками, які входять до смакової ямки.

Вузькі з темними ядрами клітини — це смакові сенсорні епітеліоцити зі штифтиками (epitheliocytus sensorius qustatorial). Широкі клітини зі світлими ядрами — підтримуючі епітеліоцити (epitheliocytus sustentas).

Препарат 2. Розріз язика через ниткоподібні і грибоподібні сосочки (рис. 36, 37).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Знайти ниткоподібні й грибоподібні сосочки, звернути увагу на відмінність їхньої форми і на будову епітелію, що покриває сосочки (в ниткоподібних сосочках він частково зроговілий), на відсутність підслизової основи. В ниткоподібному сосочку знайти власну пластинку слизової оболонки, що утворює вторинні сосочки, поперечносмугасті м’язові волокна.

На рисунку позначити: А. Ниткоподібний сосочок: 1) багатошаровий плоский зроговілий епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) кровоносні судини; 4) первинний сосочок сполучної тканини; 5) вторинні сосочки; 6) поперечносмугасті м’язові волокна. Б. Грибоподібний сосочок: 1) багатошаровий плоский епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) кровоносні судини; 4) первинний сосочок сполучної тканини; 5) вторинні сосочки; 6) поперечносмугасті м’язові волокна.

Рис. 36. Розріз язика. Ниткоподібні сосочки. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — багатошаровий плоский зроговілий епітелій; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — кровоносні судини; 4 — первинний сосочок сполучної тканини; 5 — вторинні сосочки; 6 — поперечносмугасті м’язові волокна

Рис. 37. Розріз язика. Грибоподібні сосочки. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — багатошаровий плоский епітелій; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — кровоносні судини; 4 — первинний сосочок сполучної тканини; 5 — вторинні сосочки; 6 — поперечносмугасті м’язові волокна

Препарат 3. Розріз язика. Жолобкуватий сосочок язика (рис. 38).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. При цьому збільшенні знайти сполучнотканинну основу сосочка і багатошаровий плоский епітелій, який покриває його. Відзначити слабкий розвиток зроговілого шару, наявність високих вторинних сполучнотканинних сосочків. На бокових поверхнях сосочка є потовщення епітелію, який переходить на дно жолобка, що оточує сосочок, і далі — на стінку облямовуючого валика. В сполучнотканинній основі сосочка проходять кровоносні судини. В глибині жолобка можна помітити смакові бруньки, що вирізняються світлим забарвленням.

На рисунку позначити: 1) багатошаровий плоский епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) вторинні сосочки; 4) жолобок; 5) валик; 6) смакові бруньки; 7) білкові слинні залози; 8) слизові слинні залози; 9) поперечносмугасті м’язові волокна.

Рис. 38. Розріз язика. Жолобкуватий сосочок язика. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 140:

1 — багатошаровий плоский епітелій; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — вторинні сосочки; 4 — жолобок; 5 — валик; 6 — смакові бруньки; 7 — білкові слинні залози; 8 — поперечносмугасті м’язові волокна

Препарат 4. Розріз язика. Листоподібні сосочки язика (рис. 39, 40).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Знайти листоподібні сосочки, що розташовуються групами і розмежовані вузькими просторами. Вони покриті багатошаровим плоским епітелієм. Основою сосочка є виріст (первинний сосочок) власного сполучнотканинного шару слизової оболонки. До просторів, які розділяють листоподібні сосочки, відкриваються вивідні протоки слинних білкових залоз. На бокових поверхнях сосочків розміщені смакові бруньки.

Велике збільшення. Розглянути смакову бруньку. Вона має еліпсоїдну форму і займає всю товщу епітеліального шару сосочка. Складається з щільно прилеглих одна до одної 40-60 клітин.

Рис. 39. Розріз язика. Листоподібні сосочки язика. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 140:

1 — власна пластинка слизової оболонки; 2 — вторинні сосочки; 3 — багатошаровий плоский епітелій; 4 — смакові бруньки; 5 — жолобок; 6 — поперечносмугасті м’язові волокна; 7 — поперечносмугасті м’язові волокна, перерізані поперек; 8 — білкові слинні залози; 9 — протока залози

На рисунку позначити: А. Листоподібні сосочки язика: 1) власну пластинку слизової оболонки; 2) вторинні сосочки; 3) багатошаровий плоский епітелій; 4) смакові бруньки; 5) жолобок; 6) поперечносмугасті м’язові волокна; 7) білкові слинні залози; 8) протоку залози. Б. Смакову бруньку: 1) смакову ямку; 2) штифтик; 3) клітини смакових бруньок; 4) епітелій листоподібного сосочка; 5) власну пластинку слизової оболонки листоподібного сосочка.

Рис. 40. Розріз язика. Смакова брунька листоподібного сосочка. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 400:

1 — смакова ямка; 2 — штифтик; 3 — клітини смакових бруньок; 4 — епітелій листоподібного сосочка; 5 — власна пластинка власної оболонки листоподібного сосочка

Контрольні питання

1. Гістогенез органів травної системи.

2. Загальний план мікроскопічної будови травної трубки.

3. Складові компоненти переднього відділу травної системи.

4. Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини.

5. Губи. Будова різних відділів.

6. Особливості будови щік.

7. Гістологічна будова ясен і твердого піднебіння.

8. Особливості будови м’якого піднебіння і язичка.

9. Будова язика.

10. Будова ниткоподібних сосочків.

11. Грибоподібні сосочки. Локалізація та будова.

12. Жолобкуваті сосочки.

13. Будова листоподібних сосочків.

14. Смакова брунька: будова, функції.

Ситуаційні задачі

1. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту утворюється білий наліт на язиці. Які структури язика беруть у цьому участь? Який механізм процесу?

2. На мікропрепаратах є розрізи вентральної, бокової та дорзальної поверхонь язика. За якими ознаками їх можна розрізнити?

3. Препарати приготовлено з кінчика і кореня язика. За якими особливостями їх можна диференціювати?

4. Препарати приготовлено з тіла язика і м’якого піднебіння. Основу їх складає м’язова тканина. Як можна розрізнити ці структури і який їх генез?

5. У людини уражені смакові бруньки на корені язика. Які смакові відчуття будуть порушені?

6. При ураженні смакових бруньок на кінчику язика які смакові відчуття будуть порушені?

Електронна мікрофотограма 23. Апікальна частина смакової бруньки. X 10 000:

1 — смаковий отвір; 2 — мікроворсинки смакових клітин (штифтики); 3 — клітинні філаменти в цитоплазмі смакових клітин (з атласу Родіна)

Приблизні екзаменаційні питання

1. Губи. Особливості гістологічної будови окремих частин.

2. Щоки. Особливості гістологічної будови окремих частин.

3. Гістологічна будова ділянки твердого піднебіння.

4. Будова м’якого піднебіння.

5. Ниткоподібні та грибоподібні сосочки. Структурно-функціональна характеристика.

6. Листоподібні сосочки. Особливості гістологічної будови. Функціональне значення.

7. Жолобкуваті сосочки. Особливості гістологічної будови. Функціональне значення.

8. Будова і гістологія смакових бруньок.

9. Залози язика. Особливості їхньої будови на різних ділянках язика.

10. Гістологічна будова ясен. Епітеліальні прикріплення.