Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Загальні принципи регуляції росту та морфогенезу рослин
Застосування фітогормонів та інших синтетичних регуляторів росту в рослинництві

Екзогенне, внесення фітогормонів необхідне у випадку, коли їх не вистачає. Найчастіше це трапляється в особливі, критичні моменти онтогенезу (наприклад, при проростанні насіння, цвітінні, плодоношенні) або коли порушується цілісність рослинного організму (наприклад, при розмноженні рослин живцями, культура тканин). Інколи створюються умови вирощування (дефіцит вологи, певних елементів мінерального живлення), які гальмують синтез ендогенних гормонів, тоді також необхідне екзогенне внесення їх.

Слід враховувати, що клітини, тканини, органи повинні бути сприйнятливими до екзогенних фітогормонів, тобто компетентними. Компетенцію обумовлюють наявність специфічних білків- рецепторів та Загальний стан внутрішньоклітинних процесів. Клітина може бути на одній фазі росту компетентна до дії даного фітогормону, а на іншій — ні.

Фізіологічна дія всіх фітогормонів залежить від їх концентрації та взаємовідношення. Підвищена концентрація, як правило, викликає не стимуляцію, а гальмування метаболізму і загибель організму.

Як відомо, ендогенні фітогормони локалізовані у певних компартментах клітини, тому екзогенне внесення не може повністю замінити їх, так як при внесенні зовні розподіл фітогормонів буде іншим.

Ауксини

В практиці рослинництва найчастіше їх використовують для:

·стимулювання коренеутворення у живців, відновлення кореневої системи. Так, обробка нижніх кінців живців ІОК в концентрації 50 мг/л викликає приплив до них поживних речовин, посилює дихання, що позитивно впливає на коренетворення;

·утворення партенокарпічних плодів. Обприскування рослин помідорів у фазу цвітіння викликає утворення безнасінневих плодів з підвищеним вмістом цукрів;

·запобігання опадання плодів. Внесення ауксинів викликає додаткове надходження поживних речовин до плодів, а також запобігає утворенню відокремлювального шару у плодоніжках;

·у високих концентраціях 2,4 Д (2,4 дихлорфенолоцтова кислота) може застосовуватися як гербіцид селективної дії;

Цитокініни

За допомогою цитокінінів можливо:

·регулювати ріст і органогенез в культурі ізольованих клітин, органів;

·знімати апікальне домінування, чим викликається ріст бічних пагонів;

·затримувати процеси старіння;

·підвищувати стійкість рослин до несприятливих умов довкілля.

Гібереліни

Під впливом гіберелінів можливо:

·підвищити врожай зеленої маси за рахунок посиленого росту стебла рослин;

·переривати спокій бульб картоплі, насіння деяких видів рослин;

·забезпечити синхронне проростання насіння ячменю для одержання високоякісного солоду в пивоварінні;

·підвищувати продуктивність і якість винограду за рахунок формування щільних безнасінневих грон.

Абсцизова кислота

Досить перспективним є застосування АБК з метою зменшення інтенсивності транспрації та підвищення стійкості рослин до посухи.

Етилен

В практиці етилен широко застосовують для прискорення дозрівання багатьох плодів.

В даний час синтезовано багато речовин, які також здатні регулювати процеси росту рослин через те, що вони за своєю структурою подібні до нативних фітогормонів. До них відносяться, наприклад, індолілмасляна, індолілпіровиноградна, нафтилоцтова кислоти — аналоги ауксинів та інші сполуки.