Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Загальні принципи регуляції росту та морфогенезу рослин
Інші регулятори росту

Одним із резервів підвищення врожайності та поліпшення якості продукції рослинництва є використання регуляторів росту рослин. Регулятори росту рослин — це природні або синтетичні сполуки, які в малих концентраціях здатні призводити до значних змін у рості та розвитку рослин. Останнім часом вони все більше стають невід’ємними елементами інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Зокрема в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України створено ряд регуляторів росту рослин на основі N-окислених піридинових сполук (Пономаренко, 1999). Серед них:

·івін, діюча речовина N-оксид 2,6-диметилпіридин, ефективний стимулятор росту овочевих культур;

·потейтін, комплекс N-оксид 2,6-диметилпіридину з янтарною кислотою, стимулятор росту і розвитку картоплі. Підвищує стійкість до вірусних хвороб, поліпшує якість бульб;

·вмістим С, екстракт ростових речовин у 60% етиловому спирті, біостимулятор росту і розвитку зернових та інших культур;

·зеастимулін, комплекс N-оксиду 2,6-диметилпіридину з мурашиною кислотою, підвищує врожайність, стійкість рослин кукурудзи до захворювань та несприятливих умов;

·триман-1, аква N-окис-2-метилпіридинмарганець(11) хлорид, для підвищення продуктивності зернових культур;

·агростимулін, комплекс N-оксиду 2,6-диметилпіридину з ростовими речовинами, для підвищення енергії проростання і схожості насіння та інші.

Гербіциди

Під цим терміном об’єднується велика група синтетичних речовин, які володіють здатністю не тільки затримувати ріст, а й викликають загибель рослин. В зв’язку з тим, що була виявлена висока чутливість до них дводольних рослин в порівнянні з однодольними, їх почали використовувати для боротьби з бур’янами.

Так, вибіркова дія була виявлена у 2,4-дихлорфенілоцтової кислоти, яка не пошкоджує злакові рослини, але знищує дводольні бур’яни. Це пояснюється тим, що вона легко проникає в апікальну меристему дводольних рослин (де і викликає їх руйнування) і досить слабо в інтер- калярну меристему однодольних. Селективність гербіцидів (симазин, трийодбензойна кислота та ін.) грунтується на специфічності видових відмін в поглинанні, транспортуванні, розщепленні та фізіологічній дії гербіцидів.

За останні роки значно змінилися вимоги до засобів захисту рослин. Перш за все це має бути інтегрований захист сільськогосподарських культур, повністю безпечний для навколишнього середовища. Нові гербіциди (сатіс, шогун, діален супер, дуал, прімекстрата інші), які знайшли широке застосування в Україні, допомагають зберегти весь потенціал врожаю. Наприклад, сатіс — це комбінований продукт, який містить 6% триазулфурону та 12% флуороглюкофен-етилу і рекомендується для боротьби з бур’янами зернових культур (пшениця, ячмінь). Він знищує однорічні дводольні бур’яни (підмареник чіпкий, редька дика, гірчиця польова, осот рожевий, 298

талабан польовий, лобода біла, незабудка польова, галінсога дрібноквіткова, чистець однорічний мак дикий та інші), в тому числі стійкі до 2,4 Д. Обидва діючі компоненти мають різні механізми дії. В той час, як флуороглюкофен-етил-ефір діє як контактний гербіцид із сильним опалювальним ефектом, триазулфурон гальмує ріст Тканини (інгібітор синтезу амінокислот, насамперед валіну та ізолейцину).

Відомі синтетичні регулятори росту, наприклад ретарданти, які в своїй структурі не мають нічого спільного із фітогормонами, проте вони здатні змінювати фітогормональний статутус рослин і тим самим впливати на хід фізіологічних процесів.

Ретарданти — речовини, які обумовлюють вкорочення міжвузль через гальмування росту пагонів, стійкість до полягання, деякі (ССС, фосфон Д, АМО-1618) затримують синтез гіберелінів, чим зумовлюють зменшення довжини пагонів. Ретардант (BASF) затримує формування стебла пшениці і інших злакових культур, гальмуючи синтез каурену, а значить і гібереліну:

Надзвичайно широкий спектр дії морфактинів (флуорен-9-карбонова кислота), вони затримують проростання насіння (апікальне домінування) у пагонів і прискорюють у кореня, сприяють калусоутворенню тощо.