Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Хромосомні хвороби
Патогенез з хромосомних хвороб

Патогенез хромосомних хвороб дуже складний. Він залежить від порушення експресії великої кількості генів, залучених у хромосомну або геномну мутацію. Симптоми хромосомних хвороб обумовлені найчастіше так званим ефектом дози генів (Мутації призводять або до збільшення, або до зменшення кількості генів), рідше відбувається порушення структури генів. Дія хромосомних і геномних мутацій починає виявлятися в ембріональному періоді розвитку. Найбільш ранні етапи дроблення зиготи контролюються речовинами, накопиченими в яйцеклітині. Потім відбувається включення власних генів зиготи. Загалом в ембріональному періоді працюють близько 1000 генів, що відповідають за різні етапи онтогенезу. При геномних і хромосомних мутаціях порушується баланс великої кількості генів, у тому числі й генів, що регулюють ембріональний розвиток. Спостерігаються також зміни експресії генів, пов’язані з геномним імпринтингом. Це неминуче призводить до порушення гістогенезу і органогенезу, тому Хромосомні хвороби виявляються вродженими вадами розвитку.

Частіше порушення виявляються несумісними з життям, що призводить до внутрішньоутробної загибелі ембріона або плода. Рідше народжується дитина з хромосомною хворобою. Клінічно хромосомні хвороби виявляються синдромами множинних вроджених вад розвитку. Практично всі вони формуються до моменту народження. Винятком є зміни кількості і структури статевих хромосом. Остаточний фенотип у хворих із дисбалансом по статевих хромосомах може формуватися в підлітковому періоді.

Генетики порівнюють хромосомні хвороби з попелищем після пожежі. Пожежа — це те, що відбувається в ембріональному періоді. До моменту народження формується остаточний фенотип (головешки після пожежі). Нічого виправити вже неможливо. Можна лише провести косметичну корекцію, прооперувати хворого з вадою розвитку (якщо синдром сумісний з життям).

Оскільки при хромосомних хворобах порушуються ранні етапи ембріонального розвитку, то уражаються водночас багато органів і систем органів. Це робить клінічну картину багатьох хромосомних хвороб схожою. Чим більшим є дисбаланс хромосомного матеріалу, тим більш неспецифічна Клініка хромосомної хвороби (особливо це стосується клінічної картини поліплоїдій). При мікроделеціях і мікродуплікаціях клінічна картина може бути дуже специфічною.

Для будь-якої хромосомної хвороби характерний поліморфізм, оскільки індивідуальний генотип особин впливає на експресію генів.