Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Хромосомні хвороби
Значення хромосомних і геномних мутацій в онтогенезі

Не менше 10 % сперматозоїдів і 25 % зрілих овоцитів мають хромосомні або геномні Мутації. Від 35 до 50 % зародків людини гинуть на стадії бластоцисти, тобто до імплантації. У людини ця рання загибель ембріонів зазвичай не розпізнається. У значного відсотка з них спостерігаються хромосомні перебудови.

Приблизно 15 % усіх зареєстрованих вагітностей закінчується спонтанними абортами, близько половини яких обумовлено хромосомними аномаліями. У матеріалі спонтанного аборту часто знаходять поліплоїдію (20 %), моносомію Х (20 %), повні трисомії за автосомами (50 %), інші хромосомні і геномні мутації — в 10 % випадків (табл. 5.1). Трисомії за деякими автосомами (1, 5, 6, 11, 19) у елімінованих ембріонів і плодів зустрічаються вкрай рідко, що свідчить про велике значення цих хромосом для ембріонального розвитку. Ці аномалії порушують гаметогенез або переривають розвиток у доімплантаційному періоді.

Чим раніше переривається Вагітність, тим більше вірогідно, що це спричинено хромосомними або геномними мутаціями. Так, якщо аборт відбувається в перші 2-4 тиж, то хромосомні аномалії спостерігаються у 60-70 % абортованих ембріонів. У першому триместрі вагітності хромосомні аномалії зустрічаються у 50 % абортусів, у другому триместрі — у 30 %, у 20-27 тиж — у 7 % загиблих плодів, і, нарешті, 6 % мертвонароджень обумовлено хромосомною патологією.

Якщо порушення ембріонального розвитку сумісні з життям, то народжується дитина з хромосомною хворобою. Хромосомні хвороби виявляються у 0,5-1 % живонароджених, а у новонароджених із множинними вродженими вадами розвитку їх частота зростає до 40 %.

Хромосомні та геномні мутації мають значення не тільки в патології ранніх періодів онтогенезу (загибель гамет, незачаття, спонтанний аборт, мертвонародження, хромосомна хвороба). Хромосомні аномалії виникають у постнатальному періоді в 2 % соматичних клітин (соматичні мутації). Вони можуть бути причиною злоякісних пухлин. Наприклад, транслокація між хромосомами 9 і 22 (при цьому утворюється філадельфійська хромосома) є частою причиною хронічного мієлолейкозу.

В цілому хромосомні та геномні мутації можуть бути причиною таких клінічних ситуацій.

1. Безплідний шлюб. Від 2 до 4 % безплідних пар мають хромосомні й геномні мутації. Вони призводять до порушення сперматогенезу, овогенезу або до загибелі ембріонів до імплантації. Безплідність може бути наслідком:

— носійства збалансованих хромосомних мутацій;

— мікроделеції довгого плеча Y-Хромосоми у чоловіків у ділянці, де знаходяться гени, що кодують Сперматогенез, — фактор азооспермії (AZF);

— синдрому Клайнфельтера у чоловіків (каріотип 47, ХХY);

— синдрому Шерешевського — Тернера у жінок (45,Х) та інших причин.

2. Спонтанні аборти і мертвонародження.

3. Народження дитини з хромосомною хворобою, симптомами якої можуть бути множинні Вроджені вади розвитку, відставання в психомоторному розвитку у дітей раннього віку, розумова відсталість у старших, відставання в рості, безплідність.

4. Злоякісні пухлини, особливо лейкоз.