Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія) - Посохова К.А., Вікторов О.П. 2005

Передмова

Антибіотики ... Довший час з цим словом і лікарі і їх пацієнти пов’язували сподівання на швидке й ефективне одужання від більшості захворювань, спричинених мікроорганізмами. Таке оптимістичне ставлення до антибіотиків грунтувалося на багаторічному успішному їх застосуванні у всіх сферах медичної практики. Відтоді, як у 1928 році шотландський мікробіолог Oлександер Флемінг відкрив перший антибіотик пеніцилін, а у 40-х роках його почали використовувати у клініці, справді розпочалася нова ера в історії медицини. Численні бактеріальні інфекції, які до того викликали епідемії з високим рівнем смертності, почали ефективно лікувати. Висловлюється навіть точка зору, що швидке зростання населення планети у XX столітті зв’язане з різким зниженням смертності внаслідок застосування антибіотиків. Відомості про зменшення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів, про появу полірезистентних штамів більшість людства не насторожували. Тим більше, що з року в рік з’являлися нові засоби цієї групи ліків, які знову доводили перевагу людського інтелекту над природною, блискавичною і невблаганною, хоча й сліпою, здатністю мікроорганізмів змінювати свої властивості з метою виживання.

Наприкінці XX століття стало зрозумілим, що перемогу у боротьбі із патогенними мікроорганізмами людство не тільки не здобуло, але у багатьох випадках катастрофічно здало свої позиції. Щороку від інфекційних захворювань у світі гине до 17 млн чоловік, у тому числі 9 млн дітей. За останні 30 років відкрито 38 нових інфекційних захворювань, з них 9 - бактеріального походження, 6 - викликаються найпростішими. Змінилися погляди на етіологію деяких давно відомих хвороб. Зокрема, доведено РОЛЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, атеросклерозу, хвороби Крона, деяких психічних захворювань. Загрозливого для життя значення набуло явище множинної стійкості мікроорганізмів до антибіотиків. На сьогоднішній день щорічні витрати на Лікування захворювань, викликаних антибіотикорезистентними бактеріями, лише у США становлять 4 млрд доларів.

Стосовно наслідків і шляхів подолання цієї проблеми існують різні погляди. Одні вчені стверджують, що антибактеріальна терапія в її сучасному вигляді не має майбутнього. Адже найновіші антибіотики, на створення і впровадження яких у клініку витрачається 8-10 років та десятки мільйонів доларів, через декілька років їх застосування прогресивно втрачають свою активність. Більш оптимістично налаштовані інші науковці, які, хоча й погоджуються з тим, що формування антибіотикорезистентності є надзвичайно несприятливим фактором для людської популяції в цілому, все ж пропонують шукати адекватні шляхи протидії цьому явищу. Зокрема, наголошують на необхідності на державному рівні усвідомити важливість даної проблеми, налагодити збір якісної інформації про поширення резистентності, розробляти і реалізовувати програми, спрямовані на боротьбу з нею. Важливою є також просвітня діяльність, що включає популяризацію серед широкого загалу лікарів останніх відомостей про раціональне застосування антибіотиків, профілактику використання пацієнтами цих потужних агентів з метою самолікування тощо.

На сьогодні вже зрозуміло, що лише комплексний підхід до вирішення всіх проблем створення і застосування антибіотиків дозволить якщо не покращити ситуацію, то хоча б якомога далі відтягнути момент, коли у боротьбі з інфекційними агентами можна буде розраховувати лише на природну резистентність макроорганізму, яка, на жаль, з року в рік внаслідок комплексу причин прогресивно знижується.

Застосування антибіотиків у клінічних умовах вже давно потребує глибоких знань спектрів їх дії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку резистентності мікроорганізмів, особливостей фармакокінетики, негативних побічних реакцій та ускладнень, правил вибору необхідних препаратів у конкретній ситуації. Раціональне призначення антибіотиків у наш час неможливе без постійного і наполегливого ознайомлення лікаря з усіма новинками, що з'являються у цій сфері. А регулярний вихід літератури, що узагальнює подібну інформацію з позицій доказової медицини, є нагальною необхідністю сьогодення.

Автори

Умовні скорочення

АБТ - антибактеріальна терапія

АГ - Аміноглікозиди

БД - біодоступність

БП - бензилпеніцилін

ВАП - вентилятор-асоційована Пневмонія

в/в - внутрішньовенно

в/м - внутрішньом’язово

ВІЛ - ВІРУС ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ

ВІТ - відділення інтенсивної терапії

ГАМК - гама-аміномасляна кислота

гр (+) - грампозитивний

гр (-) - грамнегативний

ГЕБ - гематоенцефалічний бар’єр

ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції

МІК (МПК) - мінімальна інгібуюча (пригнічуюча) концентрація

НКП - нозокоміальна пневмонія

ОД - одиниці дії

ПАЕ - постантибіотичний ефект

ПЗБ - пеніцилінозв’язуючі білки

ПЛП - позалікарняна пневмонія

ПІУ - післяопераційні інфекційні ускладнення

п/о - перорально

СН - Серцева недостатність

СНІД - синдром набутого імунодефіциту

Т 1/₂- період напіввиведення

ФХ - фторхінолони

ХНН - Хронічна ниркова недостатність

Ц - Цефалоспорини

Ц І-ІV - цефалоспорини І-ІV генерацій

ЦД - Цукровий діабет

ЦНС - Центральна Нервова система

ШВЛ - штучна вентиляція легень

ШСД - широкий спектр дії

FDA - управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США

MRS - метицилінорезистентні штами стафілококів

MRCNS - метицилінорезистентні коагулазонегативні штами стафілококів

spp. - родина

СТК - середня терапевтична концентрація

ЛЗ - лікарські засоби

АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент

НПЗП - нестероїдні протизапальні препарати

ПАБК - параамінобензойна кислота

Антибіотики (грецьк. anti - проти, bios - життя) - це хіміотерапевтичні засоби, що утворюються мікроорганізмами або отримані з інших природних джерел, а також їх похідні та синтетичні аналоги, що мають здатність вибірково пригнічувати в організмі хворого збудників інфекційних захворювань та пухлинні клітини.

До препаратів, що використовуються в лікарській практиці, ставляться певні вимоги. Вони повинні проявляти високу вибірковість антимікробного ефекту в дозах, нетоксичних для організму, забезпечувати ефективні антибактеріальні концентрації в рідинах і тканинах протягом тривалого часу. Збудники захворювань повинні бути чутливими до антибактеріальних препаратів, під час застосування яких не повинна швидко розвиватися резистентність мікроорганізмів. Засоби повинні бути зручними для застосування.