Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Основи організації санітарно-гігієнічних заходів у наземних військах при надзвичайних станах мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ та населення
Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу формувань і потерпілого населення

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням і дотриманням правил особистої та громадської гігієни особового складу формувань і потерпілого населення має за мету попередити хвороби шкіри і підшкірної клітковини, педикульозу та інфекційних захворювань, а також підвищити опірність організму особового складу (населення) до хвороб.

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням поділяють на запобіжний та поточний. Запобіжний санітарний нагляд здійснюється за дотриманням санітарних норм при виборі земельних ділянок, будівництві та реконструкції лазень і пралень.

Поточний санітарний нагляд включає:

- аналіз захворюваності шкіри і підшкірно-жирової клітковини та ефективності заходів щодо її зменшення;

- систематичний нагляд за дотриманням санітарних вимог при експлуатації лазень, душових, ванн, перукарень, пралень тощо;

- контроль за організацією та регулярністю гігієнічного миття та повноцінною санітарною обробкою особового складу (населення);

- нагляд за якістю прання, а при необхідності - за організацією просочування білизни протипаразитними засобами;

- контроль за регулярним проходженням працівниками лазень та пралень медичних оглядів та обстежень; контроль за їхніми знаннями з санітарно-технічного мінімуму;

- взаємодію з місцевими органами охорони здоров’я (отримання даних про санітарно-епідемічну ситуацію у районі дислокації військ, розміщення потерпілого населення), з речовою та квартирно-експлуатаційною службами.

Поточний санітарний нагляд за організацією та проведенням миття військовослужбовців (населення) у лазні передбачає безпосередню участь начальника медичної служби частини (з’єднання) у розробці плану миття особового складу підрозділів (частин), в якому вказується місце, черговість та час проведення їх миття.

Перед початком миття медичним працівником перевіряється забезпеченість особового складу кожного підрозділу милом, мачулами, рушниками для витирання тіла після миття та чистою натільною білизною.

Під час миття особового складу (населення у районах надзвичайних ситуацій) обов’язково проводяться тілесні огляди військовослужбовців (населення) для виявлення хворих на шкірні захворювання і здійснення контролю за їх миттям окремо від здорових.

Здійснюється постійний контроль за санітарним станом лазень, виконанням вимог щодо встановленого порядку знезараження мачул та дезінфекцією приміщень лазні після миття кожного підрозділу (групи населення).

Контроль за пральним обслуговуванням

Контроль за пральним обслуговуванням проводиться з метою визначення якості прання натільної та постільної білизни, а також хімічного чищення обмундирування.

Регулярно має перевірятися санітарний стан пралень, виконання їх працівниками правил сортування та установленої технології прання і прасування білизни, а також санітарних правил та дотримання техніки безпеки під час роботи на машинах для прання, прасування та хімічної чистки обмундирування. Для того, щоб запобігти отруєнням від випарів розчинників, потрібен особливий контроль за дією працівників при видачі і перевезенні обмундирування після хімічної чистки або його обробки.

Поточний санітарний нагляд за пранням білизни передбачає:

- не допускати до прання - білизну без клейма, нестандартної або неповномірної; не знезараженої білизни, що надходить з інфекційних відділень шпиталів або з епідемічних осередків; білизни, що забруднена такими речовинами, як етильований бензин тощо;

- суворо дотримуватись розділення потоків переміщення брудної та чистої білизни, які виключають забруднення випраної білизни;

- контроль за якістю прання білизни (дотримання терміну бучіння, температурного режиму, достатність прального розчину, наявність миючих засобів та їх концентрації у барабанах пральних машин тощо);

- контроль за якістю прасування (температурний режим прасок);

- контроль за виконанням встановлених санітарних правил обслуговуючим персоналом при роботі у брудному та чистому відділеннях пральні, а також за утриманням виробничих приміщень згідно із санітарними вимогами (брудне відділення пральні після роботи дезінфікується розчинами 3 % лізолу або 1 % хлораміну);

- контроль за виконанням заходів перестороги при роботі з інсектицидами, якими імпрегнується нижня білизна, за вентиляцією приміщень, за обов’язковим використанням персоналом спецодягу - гумових чобіт, цератних фартухів, гумових рукавиць тощо.

При наявності епідемічних показів силами медичної та санітарно- епідеміологічної служб за участю сил та засобів речової служби проводиться дезінфекція та дезінсекція білизни і обмундирування особового складу або одягу потерпілого населення.

З метою своєчасного виявлення серед особового складу (працівників), який обслуговує лазні та пральні, осіб з різними хворобами, у тому числі шкіри і підшкірно-жирової клітковини та своєчасного їх Лікування, здійснюються медичні обстеження та медичні огляди всіх працівників із встановленою відповідними керівними документами періодичністю.

В польових умовах, при можливості, треба активізувати санітарно-просвітню роботу щодо свідомого дотримання правил особистої і громадської гігієни, загартування та правильного їх виконання.

Стихійні явища (повені, землетруси, зсуви тощо), техногенні аварії та катастрофи, що охоплюють великі території, негативно впливають на організацію і проведення санітарно-гігієнічних заходів, у тому числі на лазнево-пральне обслуговування.

Часто у районах надзвичайних ситуацій виникає потреба у проведенні додаткових заходів (санітарна обробка потерпілого населення і особового складу формувань за епідемічними показами), ускладнюється проведення заходів санітарного нагляду, змінюються окремі гігієнічні норми, наприклад, водопостачання (на миття 1 особи, враховуючи особовий склад формування, який працює у районі стихійного лиха, треба 45 л), що вимагає залучення додаткових сил і засобів медичної, хімічної, інженерної та інших служб.

У випадках, коли численність потерпілого населення, яке потребує проведення санітарної обробки, перевищує можливості закладів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, за розпорядженням відповідних начальників на допомогу виділяються сили і засоби вищезазначених служб.

Організація лазнево-прального обслуговування

Важливою ланкою в системі забезпечення догляду за тілом є лазнево-пральне обслуговування, яке організовується посадовими особами речової служби.

Воно призначене для задоволення побутових потреб військовослужбовців і має за мету підтримати чистоту тіла та білизни, запобігти виникненню і розповсюдженню паразитарних та шкірних захворювань.

Внаслідок миття в лазні відновлюються нормальні фізіологічні функції шкіри, полегшується Дихання через її пори, поліпшується робота потових та сальних залоз, Шкіра стає м’якою і еластичною. Все це значно покращує загальний стан організму та самопочуття людини, підвищує її працездатність, крім того, при митті з поверхні тіла разом з брудом змивається значна кількість мікроорганізмів, у тому числі і хвороботворних, що зменшує кількість різних захворювань шкіри та запобігає розповсюдженню епідемічних захворювань.

Лазнево-пральне обслуговування передбачає: регулярне миття (один раз на тиждень) особового складу у лазні із зміною натільної та постільної білизни; миття технічного персоналу після роботи з обслуговування матеріальної частини, а також після виконання військовослужбовцями інших робіт, пов’язаних із забрудненням тіла; щоденне миття кухарів та пекарів із зміною білизни не рідше 2 раз на тиждень; щотижневе миття військовозобов’язаних запасу під час проходження ними навчальних зборів з обов’язковою заміною натільної та постільної білизни; прання натільної, постільної, госпітальної та столово-кухонної білизни, бавовняного обмундирування, онуч та спеціального одягу; санітарну обробку особового складу з дезінфекцією і дезінсекцією обмундирування та постільних приналежностей за епідемічними показами; хімічну чистку обмундирування та спецодягу; ремонт білизни; постачання милом, кальцинованою содою та іншими миючими засобами.

Лазнево-пральне обслуговування здійснюється: лазнями та пральнями, які утримуються за рахунок військових частин або військово-навчальних закладів; гарнізонними лазнево-пральними підприємствами; лазнями та пральнями комунальної (місцевої) власності або відомчих організацій; пересувною санітарно-дезінфекційною технікою, якщо війська перебувають у польових умовах або виникає необхідність підсилення наявних стаціонарних обмивально-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки особового складу (населення) за епідемічними показами. При розташуванні у польовому таборі миття особового складу (населення) проводиться у штатній польовій лазні.

Військові лазні за своїм плануванням мають бути пропускного типу і, зазвичай, обладнуються душовими установками та дезінфекційними камерами. Призначаються вони не тільки для миття, але й для проведення санітарної обробки особового складу, дезінфекції та дезінсекції обмундирування, білизни та постільних приналежностей.

Пропускна здатність гарнізонної лазні повинна забезпечувати щотижневе миття особового складу всіх закріплених за нею частин. Тривалість миття однієї зміни у лазні пропускного типу визначається терміном у 45 хв (роздягання - 5 хв, миття - 30 хв, одягання - 10 хв). В лазні туалетного (непропускного) типу миття триває до години із-за необхідності прибирання приміщення лазні після закінчення миття кожної зміни.

У санпропускнику, обладнаному душовими пристроями, термін для однієї зміни зменшується до 35 хвилин за рахунок скорочення часу миття під душем до 20 хвилин.

Пропускна здатність лазень окремо розташованих військових містечок розраховується з необхідності 4-х разового миття за місяць військовослужбовців строкової служби та перебування їх у лазні в середньому 45 хвилин при 12-годинній роботі останньої. Число робочих днів лазні за тиждень може бути від 2 до 5, залежно від кількості місць в ній (у останній день передбачається миття офіцерів, службовців та членів їхніх сімей), обов’язковим є також проведення санітарних днів.

Лазні повинні забезпечуватися водою, що за якістю відповідає вимогам ДСТ до питної води, з розрахунку 20 л на одну людину за добу. У мильній встановлюють водорозбірні крани (один на кожні шість місць) та душ (один на дванадцять місць).

У приміщеннях лазні для особового складу встановлено такі норми площі на кожного, хто миється: одягальня - 0, 75 м² , мильня-душова - 3,5 м², (душова кабіна - 1,10x1,0 м), роздягальня, одягальня - 1,25-1,3 м². В лазнях з пропускною здатністю до 20 чоловік за годину вентиляція може здійснюватися шляхом природного обміну повітря через вікна, фрамуги та кватирки, за винятком убиралень, де передбачається витяжна вентиляція. У лазнях з пропускною здатністю від 50 до 150 чоловік за годину обладнується витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Кратність обміну повітря за годину приймається 1,5, за винятком адміністративних приміщень, у яких допускається 0,5, та роздягалень, де обмін повітря має бути однократний. Стіни приміщень роздягальні та мильної на висоту 1,5 м від підлоги обкладаються керамічною плиткою або фарбуються, щоб можна було їх мити та дезінфікувати. Система опалення (пічне, водяне або парове), має забезпечувати температуру у роздягальні та одягальні не нижче 25 °С, а у мильній (душовій) не нижче 30 °С. На підлогу біля лавок у роздягальні, одягальні та під душами кладуться гумові килимки. Роздягальні, одягальні та мильні обладнуються дерев’яними лавками, довжина яких на одного відвідувача становить: в одягальні (роздягальні) 0,85 м при ширині 0,5 м, у мильній - 1 м та ширина 0,6 м.

Військові лазні повинні мати дезінфекційне відділення з однією або двома дезінфекційними камерами ( залежно від їх пропускної здатності), що має «брудну» завантажувальну та «чисту» розвантажувальну половини, які сполучаються через відповідні отвори з приміщеннями роздягальні та одягальні. Дезінфекція (дезінсекція) обмундирування, білизни та інших речей за епідемічними показами проводиться в них згідно з затвердженою інструкцією.

При неможливості кип’ятіння натільної та постільної білизни, обробку її можна проводити використовуючи 5 % дуст метилацетофосу, порошку піретруму, 1 % дусту неопіну, 2 % дусту сульфолану, 5-10 % водного розчину лізолу «А», мила «К» тощо.

В разі відсутності дезінфекційних камер обмундирування та постільну білизну, матрац та ковдру зрошують розчином ріапану-М або обсипають порошком ріалану. Особливо ретельно обробляють місця знаходження комах: комірці, пояси, шви, складки. Норма витрати емульсії на обмундирування літнє та зимове (шинель, кітель, штани, шапка) - 350 мл, на комплект постільного приладдя (матрац, ковдра) - 400 мл. При замочуванні на комплект натільної білизни треба біля 2,5 л водних емульсій, а на комплект постільної білизни або один кілограм сухих речей - до 4,5 л. Замочування триває до 10 хвилин, після чого білизну (речі) ретельно прополіскують, а потім - перуть з додаванням у воду мила і соди.

Порошки застосовують із розрахунку 175-250 г на комплект речей одного військовослужбовця при експозиції від 30 хв до 2-х годин згідно з інструкцією щодо їх використання. По закінченню експозиції препарат з оброблених речей видаляють шляхом ретельного провітрювання (після зрошування) або витрушування (після опилення), до повного зникнення його запаху, після чого ці речі підлягають пранню звичайним способом. За відсутності зазначених вище засобів використовують препарат «Щит» або 20 % водну мильно-гасову емульсію.

Для нанесення різних препаратів на одяг, постільне приладдя (матраци, ковдри) та для обробки приміщень використовують ручні розпилювачі: дезінфаль, гідропульт, автомакс, а також щітки для чищення одягу. Порошкоподібні препарати наносяться на речі за допомогою розпилювача ПР, гумового балона або марлевого мішечка.

Миття особового складу у військових лазнях здійснюється за графіком, який складають начальники речової та медичної служб частини сумісно із штабом та затверджується командиром частини. Порядок користування гарнізонними лазнями встановлює начальник гарнізону. Використовувати місцеві лазні інших форм власності для миття військовослужбовців дозволяється після висновку лікаря про задовільний санітарний стан кожної лазні та укладання договору на їх експлуатацію, в якому для військових частин передбачається виділяти у розкладі роботи лазень окремі години. Одночасно користуватися лазнею військовослужбовцям та цивільному населенню заборонено. Перед початком миття особового складу частин приміщення лазні дезінфікується 1 % розчином хлорного вапна або розчином «Неохлору» чи «Септодору».

Для проведення контролю за дотриманням належного санітарного порядку у лазні (якість прибирання, дезінфекція приміщень, мачул тощо), проведення тілесного огляду з метою виявлення гнійничкових та грибкових захворювань шкіри, педикульозу і надання при необхідності медичної допомоги під час миття, а також для здійснення контролю за повнотою заміни натільної білизни, онуч, видаванням рушників, за організацією збору та зберіганням брудної білизни, дотриманням гігієнічних вимог при виданні чистої білизни після миття призначається черговий фельдшер (санітарний інструктор). Перед миттям в лазні він проводить Огляд всіх військовослужбовців строкової служби, під час якого ретельно перевіряються волосяні покриви тіла (ГОЛОВА, підпахвинні впадини, лобок), а також місця можливого знаходження вошей на нижній білизні та обмундируванні (комірці, підпахвинні складки, пояси кальсонів чи трусів, упродовж швів). Проводиться також огляд постільної білизни. При виявленні хоча б одного випадку педикульозу речова служба організовує позачергове миття особового складу в лазні зі зміною натільної та постільної білизни. Білизна та обмундирування цього підрозділу окремо від білизни інших підрозділів піддається в пральні кип’ятінню, а за епідемічними показами імпрегнації інсектицидами.

Медична служба бере безпосередню участь при оглядах особового складу та проведенні дезінсекції, знищуючи вошей шляхом зволоження (втирання, намилювання) одним із препаратів: 20 % водно-мильною суспензією бензилбензоату (10-30 мл), 5 % борною маззю (10-25 г), лосьйонами «Нітіфор», «Лекодин», «Неоцид», «Нітілон», 0,25 % водною емульсією дикрезолу, 10 % водною мильно-гасовою емульсією (5-10 мл), 3 % гексахлорановим милом, порошком піретруму тощо. Після обробки волосяних покривів тіло через 20-30 хвилин ретельно обмивається теплою водою із звичайним милом, а при використанні гексахлоранового мила - через 1-2 години. Волосся голови ополіскують теплим 5-10 % водним розчином оцтової кислоти, який розчиняє хітинову оболонку гнид, що прикріплені до волосся.

Щоденно під керівництвом командирів і старшин підрозділів за участю санітарних інструкторів (фельдшерів) безпосередньо у підрозділах під час ранкових оглядів особового складу проводиться контроль на наявність педикульозу. Щомісяця, а за епідемічними показами і частіше, тілесний огляд військовослужбовців строкової служби у лазні проводить лікар частини. У роздягальні для проведення тілесного огляду та надання першої медичної допомоги обладнують куточок чергового фельдшера (санінструктора), який складається із: стола, стільця, настільної лампи, журналу обліку проведення тілесних оглядів, аптечки для надання медичної допомоги та лупи. Під час миття кожному солдату видається мило (25 г), мачула та рушник. Після кожного миття мачули дезінфікують кип’ятінням протягом 15 хвилин або зануренням на 30 хвилин у 3 % розчин хлораміну чи «Септодору», потім висушують та зберігають чистими у спеціально відведеній для них тарі в лазні, кількість їх має бути в 3 рази більше пропускної здатності лазні. У разі миття особового складу у комунальних або відомчих лазнях допускається користування індивідуальними мачулами. Рушники, що видають в лазні, використовують лише одноразово, після чого їх здають у пральню. Після закінчення миття кожної зміни робиться перерва тривалістю до 30-35 хвилин. Наряд, який виділяють у розпорядження чергового лазні, в цей час проводить ретельне прибирання: підлогу у приміщеннях для роздягання та одягання підмітають та витирають ганчірками з дезінфікуючим розчином, а лавки - іншими ганчірками, теж змоченими дезінфікуючим розчином (3 % освітлений розчин вапна, розчин «Неохлору» чи «Септодору») з експозицією до 30 хвилин. У мийному відділенні лавки та підлогу обмивають гарячою водою, лазневі тази миють та ополіскують окропом.

Крім щоденного прибирання після закінчення миття один раз на тиждень у санітарні дні проводиться генеральне прибирання з дезінфекцією всіх приміщень лазні.

Під час миття у лазні суворо заборонено прати брудну білизну. Чисту натільну білизну, онучі або шкарпетки доставляють безпосередньо у лазню у чистій тарі (мішках) та видають особовому складу відразу після миття. Зібрану брудну білизну здають у пральню, або, як виняток, зберігають на речовому складі в окремому приміщенні до відправки на прання не більше однієї доби. У дні миття проводиться також заміна постільної білизни (двох простирадл, верхньої наволочки для подушки) та рушників. Взимку, крім того, один раз на два тижні замінюють теплу білизну та зимові онучі.

Повноту заміни білизни можна визначити за формулою:

де: К - відсоток забезпечення особового складу білизною;

а - кількість білизни, яку здали для прання за період, який аналізується (дані отримуються у фінансовому відділенні частини або у бухгалтерії пральні);

В - середня численність особового складу за цей період (дані отримуються у штабі частини);

С - кількість білизни, яка повинна була бути видана особовому складу за цей період.

Військовослужбовці, котрі мають гнійничкові або грибкові захворювання, миються окремо в останню чергу, після чого приміщення лазні дезінфікуються 2 % лужним розчином або 3 % освітленим розчином вапна з експозицією 30 хвилин.

Солдати, які під час миття їх підрозділу були у наряді по службі або не милися за будь-яких інших причин, а також військовослужбовці строкової служби, які повернулися з відряджень та відпусток, обов’язково направляються у лазню старшиною роти під командою призначеного старшого.

Військові частини (окремі команди), які пересуваються залізницею та перебувають у дорозі понад 7 діб, повинні митися у ізоляційно-пропускних або санітарно-пропускних пунктах Міністерства шляхів сполучення, а при їх відсутності - у гарнізонних або залізничних лазнях за розпорядженнями воєнних комендантів залізничних станцій.

У випадках, коли особовий склад розміщується поза військовою частиною ( у навчальному центрі, на полігоні, виконує господарські роботи, бере участь у ліквідації стихійного лиха тощо) запис про дату проведення його миття із зміною натільної білизни здійснюють у журналі обліку миття підрозділу, а також роблять відповідну відмітку у документах про відрядження.

Деяким категоріям військовослужбовців статутом визначені додаткові вимоги з догляду за тілом. Так, кухарі та пекарі повинні щоденно приймати теплий душ (душові кабіни обладнуються при їдальнях, хлібопекарнях), а натільну білизну міняти не рідше ніж 2 рази на тиждень. Механіки-водії, водії та військовослужбовці, які експлуатують і обслуговують бойову та іншу техніку, приймають душ при необхідності. Тому у ремонтних майстернях необхідно облаштовувати душові з гарячою та холодною водою, які забезпечують одночасне миття не менше 5-10 % технічного персоналу, що зайнятий на таких роботах. Цим категоріям військовослужбовців передбачено виділення додаткових норм мила.

У теплий період року (у частинах, таборах, військових містечках) обладнують тимчасові душові пристрої, які розраховані на одночасне користування ними 2-3 % особового складу. При визначенні пропускної здатності стаціонарних лазень літні лазні та душові пристрої, а також душові для технічного персоналу не враховуються.

Організація прального обслуговування

До завдань санітарного нагляду за організацією прання білизни належить контроль за облаштуванням та санітарно-технічним станом пралень, їх обладнанням та дотриманням вимог при пранні білизни.

За ступенем механізації пральні поділяються на механізовані (рис. 2.23 а, б, в), напівмеханізовані та із застосуванням ручної праці. У перших передбачається механізація усіх операцій обробки білизни - прання, полоскання, віджиму, сушки, прасування; у напівмеханізованих пральнях механізованим є тільки прання та віджим білизни.

Рис. 2.23 а. Механізована польова пральня МПП-1 в розгорнутому положенні:

1 - дезінфекційний агрегат; 2 - сортувально-підготовчий цех; 3 - пральний агрегат; 4 - віджимний агрегат; 5 - сушильний агрегат; 6 - прасувальний цех; 7 - склад інфікованої білизни; 8 - світильник зовнішнього освітлення; 9, 10 - котельні агрегати; 11 - електростанція ЕСД-20-ВС/230; 12 - електроцех; 13 - насосна станція; 14 - забірний фільтр; 15 - душові установки.

Як було сказано вище, старшини підрозділів здають брудну білизну в день її заміни на чисту, безпосередньо, у пральню військової частини. При обслуговуванні військової частини гарнізонними або комунальними пральнями допускається її зберігання на речовому складі частини не більше 1 доби. У пральню білизну здають відсортованою за асортиментом, кольором та видом Тканини. З метою уникнення знеособлення на білизну ставиться незмивною фарбою клеймо, на якому вказано умовний номер частини (підрозділу) та дата її видачі в користування.

Транспортування білизни у пральню та з пральні на речовий склад, а також доставка її у лазню, здійснюється у спеціально призначеній тарі(мішках). Пральня повинна мати: комору для зберігання брудної білизни, приміщення для прання, сушильно-прасувальне відділення, приміщення для ремонту та зберігання чистої білизни, комору для миючих засобів, допоміжні та побутові приміщення.

Рис. 2.23 б. Механізована малогабаритна пральня ММП-2 в розгорнутому положенні:

1 - сортувально-підготовче відділення; 2 - пральний агрегат; 3 - прасувальне відділення; 4 - компресор; 5 - електростанція ЕСД-30-ВС/400; 6 - насосна станція.

Процес обробки білизни у пральнях включає такі операції: приймання, сортування за ступенем забруднення, попереднє замочування (на 6-8 годин), бучіння, прання, полоскання, віджим, сушіння, прасування, дрібний ремонт, сортування за видами білизни та складання. У разі необхідності обробка білизни доповнюється просочуванням антипаразитарними засобами (імпрегнація). Її проводять методом замочування у розчині імпрегнанту білизни з бязі або полотна протягом 5 хвилин, з трикотажу чи байки - до 3 хвилин. Потім білизну добре віджимають, висушують і провітрюють шість днів на відкритому повітрі або у приміщенні, яке добре вентилюється. Свої інсектицидні властивості вона зберігає до двох тижнів.

Рис. 2.23 в. Механізована госпітальна польова пральня МГПП:

1 - автопричіп 2-ПН-2; 2 - душова; 3 - резервуар для води; 4 - насосна станція; 5 - паровий котел; 6 - світильник; 7 - електростанція ЕСД-10-ВС/230; 8 - автомобіль; 9 - кран-стріла; 10 - щит електричний; 11 - столи прасувальні; 12 - столи сортувальні; 13 - центрифуга; 14 - пральна машина; 15 - бучильник; 16 - склад чистої білизни; 17 - швейна машина; 18 - сушильна машина; 19 - бачок для конденсата; 20 - пічка; 21 - кошик для білизни; 22 - ємкість для прання; 23 - бачки для розчину; 24 - намети УСТ-56; 25 - склад брудної білизни.

Планування приміщень пральні та розташування обладнання в ній повинні передбачати послідовність технологічного процесу на основі поточної системи руху білизни та не допустити перетинання потоків при переміщенні випраної та брудної білизни. У пральнях з пропускною здатністю понад 0,5 т білизни за зміну, що мають центральну систему опалення, обладнується приточно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням та обміном повітря від 2 до 10 об’ємів за годину. У пральнях з пічним опаленням влаштовується витяжна вентиляція з природним спонуканням та кратністю обміну повітря від 0,5 до 2 об’ємів. Механізовані пральні забезпечуються водою, якість якої відповідає ДСТу для питної води, з розрахунку 75 л на 1 кг сухої білизни, у тому числі гарячою водою - 25 л.

Температура повітря у приміщеннях пральні підтримується на рівні 18 °С, а у прасувальному та сушильному - допускається 20-22 °С. При пральнях влаштовуються душові для обслуговуючого персоналу та виділяються шафи для зберігання особистого одягу.

Для лікаря-гігієніста, який здійснює контроль за лазнево-пральним забезпеченням, питання дотримання встановленої технології обробки білизни має надзвичайно велике значення. Він повинен досконало знати весь технологічний процес, слідкувати за його якісним проведенням й не допускати жодних порушень.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть роль і місце санітарного нагляду у загальній системі медичного забезпечення військ, формувань ліквідаторів наслідків НС та потерпілого населення.

2. Розкрийте структуру і завдання державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних сил України.

3. Які існують способи польового розташування військ, формувань ліквідаторів наслідків НС та потерпілого населення?

4. Назвіть гігієнічні вимоги до ділянки місцевості (району) для тимчасового розташування формувань і потерпілого населення у НС.

5. Які типи польових жител можна використати для тимчасового розміщення? Дайте гігієнічну оцінку умовам перебування у них особового складу.

6. Назвіть завдання санітарно-епідеміологічної розвідки при виборі населеного пункту для розміщення формувань.

7. Яких гігієнічних вимог необхідно дотримуватися при розміщенні особового складу формувань у населених пунктах?

8. На кого покладено завдання щодо очищення місць розташування формувань та потерпілого населення? Хто здійснює контроль за очищенням території?

9. Які типи убиралень можуть обладнуватися у місцях тимчасового перебування особового складу та потерпілого населення?

10. Якими способами доцільно видаляти тверді покидьки?

11. Назвіть особливості Очищення території лікувально-профілактичних закладів, що попали у зону надзвичайної ситуації або розгорнуті у ній для ліквідації наслідків катастрофи.

12. Розкажіть про порядок збору та поховання загиблих і померлих. Що відноситься до обов’язків військово-медичної служби?

14. Назвіть можливі Проблеми санітарного очищення місць розташування військ та потерпілого населення, що можуть створитися після різних видів природніх або техногенних катастроф.

15. Які проблеми щодо санітарного очищення місць розташування військ (населення) можуть виникнути після деяких природних і техногенних катастроф?

16. У чому полягає санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу формувань та потерпілого населення?