Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Основи організації санітарно-гігієнічних заходів у наземних військах при надзвичайних станах мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ та населення
Проблеми санітарного очищення місць розташування військ та потерпілого населення, що утворюються після деяких природних та техногенних катастроф

Буря, ураган, смерч. Під час цих природних явищ швидкість вітру досягає більше 100 км/г.; вони часто супроводжуються проливними дощами та паводками. Наслідками таких стихійних лих бувають руйнування будівель, зламування великих дерев, пошкодження силових ліній електропередач, що призводять до припинення подачі електроенергії та на тривалий час призупиняють роботу споруд з водопостачання, очищення стічних вод і насосних станцій, які не мають автономного джерела електроенергії. Виникає проблема видалення сміття та нечистот, своєчасної ліквідації руїн різних споруд, наявність яких сприяє розмноженню гризунів, мух та інших паразитів.

Морози. Під час сильних морозів можуть також пошкоджуватися силові ліній електропередач внаслідок намерзання на електродротах великої маси криги або паморозі, на відновлення яких потрібно затратити значну кількість матеріальних засобів та задіяти велику кількість працівників і техніки протягом декількох місяців. Таке явище спостерігалося в ряді областей України у листопаді 2000 р. та січні 2002 р., коли після налипання великої маси мокрого снігу і паморозі на дроти та опори електроліній при температурі повітря до -8-10 °С, не витримавши надмірної ваги, дроти розривалися, а опори падали. Через дуже низьку температуру грунт промерзає на значну глибину і це може призвести до замерзання вмісту й пошкодження водогінних та каналізаційних систем.

Затоплення внаслідок паводків та приливних хвиль. До затоплення (підтоплення) населених пунктів часто призводить розлив річок, який у більшості випадків виникає після значних опадів, танення снігів та утворення крижаних заторів. Причиною виникнення приливних хвиль є, зазвичай, підводні землетруси, а в окремих випадках - шторми. Санітарні споруди у прибережних районах руйнуються під впливом гідрогеологічних чинників, а також внаслідок ерозії та осідання грунту. Затоплення території водою призводить до пошкоджень будівель, каналізаційних та водогінних комунікацій, водоочисних споруд та насосних станцій, особливо вихідних каналізаційних отворів. Зворотний потік стічної води в каналізаційних трубах спричиняє переповнення каналізаційних колодязів, септик-тенків та відстійників, що призводить до тривалого забруднення прилеглих територій в населених пунктах і потребує значних зусиль при їх очищенні. Підтоплення колодязів, сміттєзвалищ, громадських вбиралень, цвинтарів, скотомогильників створює реальну загрозу виникнення епідемічних захворювань. На забрудненій території та у скупченнях уламків створюються сприятливі умови для розмноження мух та гризунів. Поховання трупів людей та тварин, які загинули під час затоплень, необхідно проводити якомога швидше, щоб запобігти загрозі виникнення епідемій інфекційних захворювань.

Землетруси та зсуви. Землетруси являють собою коливання земної кори, які спричиняються вибухами у глибоких прошарках землі, діяльністю вулканів або тектонічною діяльністю - ковзанням пластів земної кори вздовж тріщин, що утворились в ній. Внаслідок землетрусів виникають руйнування на значній площі житлових та адміністративно-господарських будівель, під уламками яких знаходяться травмовані та загинувші люди і тварини. Вони спричинять пошкодження, викривлення, зміщення та розриви водопровідних і каналізаційних систем; вихід із ладу очисних споруд та насосних станцій, а також пошкодження септик-тенків і відстійників. Вода в зруйнованих колодязях стає непридатною для вживання або взагалі зникає.

Після потужних землетрусів (Вірменія, 1989 р., Японія, 1995 р., Туреччина, 2000 р., Індія, 2001 р., Іран, 2003 р.), які супроводжувалися значними руйнуваннями і великою кількістю жертв, зусилля з ліквідації наслідків лише однієї потерпілої країни є недостатніми. Виникає потреба у допомозі від інших країн технікою, матеріальними засобами, медичними силами і засобами, продуктами Харчування тощо. Необхідно вирішувати проблеми, пов’язані із розбиранням завалів, наданням медичної допомоги потерпілим, похороненням (кремація) загиблих, організацією розміщення, харчуванням та водопостачанням мешканців, а також тих, хто прибув на допомогу, відновленням систем водогону та відведенням стічних вод, збиранням та видаленням покидьок і нечистот тощо.

Після нищівних руйнувань населених пунктів виникають питання про доцільність відбудови населеного пункту чи розбудову його на новому місці.

Оповзні грунту також можуть руйнувати різного роду будівлі та споруди, але їх масштаби та наслідки є менш загрозливі, ніж від землетрусів, хоча теж вимагають проведення аналогічних заходів.

Виверження вулканів. До санітарних проблем відносять руйнування розплавленою лавою водогінних та очисних споруд у населених пунктах, що попали в зону її розтікання, забруднення атмосферного повітря у великому радіусі попелом та сірчаними випаровуваннями. Це часто вимагає евакуації місцевого населення.

Вибухи. Після вибухів на різних об’єктах нерідко виникають пожежі, а також можуть руйнуватися каналізаційні колектори, наслідком чого буде розрив труб всередині очисних споруд. Вибухи на самих очисних спорудах можуть набирати характеру справжніх екологічних катастроф.