Ортопедія - Олекса А.П. 2006
Пухлиноподібні захворювання та пухлини кісток
Класифікація пухлин за клінічним перебігом процесу
На основі біологічних властивостей характеристик природного розвитку усі пухлини (доброякісні та злоякісні) можуть бути розділені на п'ять категорій, кожна з яких має певні клінічні та рентгенологічні ознаки і потребує застосування відповідних оперативних втручань.
1. Доброякісний латентний перебіг. Природний перебіг пухлинного процесу відрізняється повільним розвитком при нормальному рості хворого з наступною зупинкою росту пухлини і тенденцією до її спонтанного зникнення. Такі пухлини ніколи не малігнізуються і швидко щезають після звичайного кюретажу (екскохлеації).
Таблиця 15. Гістологічна класифікація пухлин кістково-суглобової системи
|
Тканина, з якої походить пухлина |
Доброякісні |
Злоякісні |
|
кісткова |
остеома остеоїд-остеома остеобластома |
остеосаркома |
|
хрящова |
енхондрома остеохондрома хондробластома хондроміксоїдна фіброма |
хондросаркома |
|
фіброзна і фіброгістіоцитарна |
фіброзний кортикальний дефект доброякісна фіброзна гістіоцитома фіброзна дисплазія десмопластична фіброма |
фібросаркома злоякісна фіброзна гістіоцитома |
|
кровотворна |
еозинофільна гранульома |
саркома Юїнга лімфома мієлома |
|
судинна |
гемангіома кістозний ангіоматоз лімфангіома гломус-пухлина |
гемангіоендотеліома ангіосаркома гемангіоперицитома |
Інші пухлини та пухлиноподібні захворювання
|
Доброякісні |
Злоякісні |
|
солітарна кіста аневризмальна кіста внутрішньокісткова ліпома фіброхрящова мезенхімома |
адамантінома довгих кісток хордома лейоміосаркома кісток метастатичні пухлини |
Пухлини та пухлиноподібні захворювання суглобів
|
Доброякісні |
Злоякісні |
|
синовіальний хондроматоз пігментний вілонодулярний синовіт синовіальна гемангіома |
синовіальна саркома синовіальна хондросаркома |
2. Доброякісний перебіг з активним ростом.
Перебіг процесу характеризується активним ростом пухлини. У деяких випадках після екскохлеації пухлини залишається реактивна зона.
3. Доброякісний агресивний перебіг.
Відрізняється агресивним місцевим ростом, але пухлина не метастазує. Під час гістологічного дослідження виявляють проростання пухлини крізь капсулу в реактивну зону. Місцевий контроль досягається тільки після видалення пухлини у межах здорових тканин поза реактивною зоною.
4. Злоякісний перебіг (низький ступінь злоякісності).
Пухлини пізно метастазують. Відсутні гістологічні ознаки справжньої капсули, а виявлені ознаки більше характерні для псевдокапсули. Пухлинні маси знаходяться в реактивній зоні і рідко поза її межами. Місцевого контролю можна досягнути тільки після видалення усієї пухлини (включаючи
реактивну зону) у межах здорових тканин.
Такі пухлини виліковуються тільки хірургічним методом і проведення системної терапії не потрібно.
5. Злоякісний перебіг (високий ступінь злоякісності).
Перебіг процесу характерний швидким ростом пухлини та її раннім метастазуванням. Пухлинні маси виявляють і в реактивній зоні, і на деякій відстані за її межами, тобто у нормальних тканинах. Для досягнення місцевого контролю за пухлинним процесом необхідне хірургічне лікування, а також системна терапія, щоб запобігти метастазуванню.
У 1983 році Вільямом Еннекінгом (W.Enneking) та іншими членами Товариства пухлин опорно-рухового апарату (MSTS) було запропоновано хірургічну класифікацію стадій злоякісного та доброякісного процесів, що представлено у таблицях 16 і 17.
Тепер в Україні застосовується клінічна класифікація, яка ґрунтується на чотирьох елементах: 1) поширення пухлини (Т); 2) стан регіонарних лімфатичних вузлів (N); 3) наявність метастазів (М); 4) гістологічна диференціація пухлини (G) — табл. 18.
Таблиця 16. Стадії злоякісного процесу
|
Стадія |
Гістологічний ступінь злоякісності |
Локалізація (поширення) пухлини |
Наявність метастазів |
|
І А |
низький (G1) |
у межах одного анатомічного утвору (Т1) |
|
|
І В |
поза межами анатомічного утвору (Т2) |
немає (М0) |
|
|
II А |
високий (G2) |
у межах одного анатомічного утвору (Т1) |
|
|
II В |
поза межами анатомічного утвору (Т2) |
немає (М0) |
|
|
III А III В |
низький (G1) високий (G2) |
Т1 чи Т2 |
регіональні чи віддалені (M1) |
Таблиця 17. Стадії доброякісних пухлин
|
Стадія |
Гістологічний ступінь злоякісності |
Поширення процесу |
Наявність метастазів |
Клінічний перебіг |
|
І |
G0 (гістологічно доброякісна пухлина, відсутні злоякісні клітини) |
Т0 |
М0 |
латентний |
|
II |
G0 |
Т0 |
М0 |
активний прогресуючий |
|
III |
G0 |
T1-2 |
M0-1 |
агресивний, інвазивний, деструкція навколишніх утворів |
Таблиця 18. Групування за стадіями
|
Стадія |
Гістологічна диференціація |
Первинна пухлина |
Регіонарні лімфатичні вузли |
Віддалені метастази |
|
І А |
G1,2 |
Т1 |
N0 |
M0 |
|
І В |
G1,2 |
Т2 |
N0 |
M0 |
|
II А |
G3,4 |
Т1 |
N0 |
M0 |
|
II В |
G3,4 |
Т1 |
N0 |
M0 |
|
III |
не визначається |
|||
|
IV А |
будь-яка G |
будь-яка Т |
N1 |
M0 |
|
IV В |
будь-яка G |
будь-яка Т |
будь-яка N |
M1 |
TNM клінічна класифікація
Первинна пухлина
Тх — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини
Т0 — первинна пухлина не визначається
Т1 — пухлина обмежена кортикальним шаром кістки
Т2 — пухлина поширюється за кортикальний шар кістки
Регіонарні лімфатичні вузли
Nx — недостатньо даних для визначення регіонарних лімфатичних вузлів
N0— немає ознак метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів
N1 — регіонарні лімфатичні вузли уражені метастазами
Віддалені метастази
Мх — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів
М0 — немає ознак віддалених метастазів
М1 — наявні віддалені метастази
Гістологічна диференціація
Gx— ступінь диференціації не може бути встановленим
G1 — високий ступінь диференціації
G2 — середній ступінь диференціації
G3 — низький ступінь диференціації
G4 — недиференційовані пухлини
Зауваження: саркома Юїнга і первинна лімфома кістки оцінюється як G4.