Ортопедія - Олекса А.П. 2006
Остеохондропатії
Остеохондропатія півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)
Остеохондропатія півмісяцевої кістки вперше описана Кінбеком (Kienboek) і в літературі відома під назвою "lunatummalazie", хвороба Кінбека. Терміну "остеомаляція півмісяцевої кістки" Рейнберг С.А.(1964) не признає, оскільки "патологія не знає місцевого ізольованого процесу маляції", остеомаляція завжди є системною хворобою.
Остеохондропатія півмісяцевої кістки (мал. 345) трапляється найчастіше серед остеохондропатій верхньої кінцівки, і це пояснюють найбільшим фізичним навантаженням її під час важкої праці. Як правило, хворіють чоловіки у віці 16-30 років, особливо шахтарі, столяри та інші, які постійно перевантажують ділянку зап'ястка. До певної міри у патогенезі хвороби відіграє роль конституційний чинник (Matzen P.I. Matzen P., 1990). За допомогою хворий звертається через відчуття спонтанного болю у ділянці променево-зап'ясткового суглоба, як правило з дорсальної поверхні правої кисті, яка найбільше перевантажується. На цьому ж місці виникає незначна припухлість. Захворювання завжди однобічне.
Рухи у променево-зап'ястковому суглобі обмежені із-за посилення болю при них. Пальпаторно біль локалізується в проекції півмісяцевої кістки, він різко збільшується, коли натиснути на кістку.
Під час постукування по осі третьої кістки п'ястка біль також локалізується у півмісяцевій кістці.
Рентгенологічно від початку хвороби ніяких патологічних змін у півмісяцевій кістці не виявляють, але потім усі стадії остеохондропатії проявляються класичними ознаками.
Внаслідок остеонекрозу рентгенологічна щільність кістки, тобто інтенсивність її тіні, чітко виражена, щезає її губчаста структура і навіть з'являється незначне сплющення. Стадія фрагментації рентгенологічно також проявляється класичними ознаками: гомогенна тінь розпадається на поодинокі фрагменти, в основному з волярного і дорсального боків, де впадають судини. У цей час фрагментована кістка може компресуватись прилеглими кістками і деформуватись (мал. 346), що проявляється на фасній рентгенограмі у вигляді сплющення її з більш-менш вираженими контурами. Скомпресована кістка ніколи не відновлює своєї анатомічної форми, що після закінчення відновного процесу може спричинити деформуючий артроз із відповідними клінічними проявами. Тому при остеохондропатії півмісяцевої кістки прогноз завжди гірший, ніж після такого ураження інших кісток.
Мал. 345. Остеохондропатія півмісяцевої кістки рентгенологічно.
Щоб уточнити діагноз остеохондропатії слід уважно зібрати анамнез, оскільки трапляються остеонекрози півмісяцевої кістки після вправлення вивиху.
Також слід диференціювати остеохондропатію з туберкульозним ураженням цієї кістки, але туберкульозний процес, як правило, уражує декілька кісток зап'ястка і проявляється, як панартрит зі значним опуханням суглоба, збільшенням ШОЕ тощо.
Лікування. Принцип лікування остеохондропатії півмісяцевої кістки, виявленої на ранній стадії хвороби, полягає у розвантаженні суглоба, іммобілізації його і основних фаланг волярною гіпсовою лангетою чи ортезом терміном на 3-4 місяці.
Мал. 346. Деформація півмісяцевої кістки внаслідок компресії при остеохондропатії.
Хворому призначають фізіо-бальнеотерапію і на цей час лангету знімають. При своєчасно розпочатому консервативному лікуванні і повному розвантаженні руки на тривалий час (один рік і більше) можна сподіватися, що не виникне компресії півмісяцевої кістки і вона збереже свою анатомічну форму.
Якщо рентгенологічно у кістці виявляють остеонекроз, то, не очікуючи стадії фрагментації, доцільно спицею Кіршнера провести її черезшкірну тунелізацію (5-6 каналів), щоб вросли судини і пришвидшився репаративний процес.
На стадії фрагментації Beehrend, Miller та інші проводили екскохлеацію некротичних мас гострою ложечкою. Така операція не завжди ефективна і травматична, оскільки при дорсальному доступі руйнуються судини, які впадають у кістку. Навіть після тампонади губчастою автокісткою екскохлеованої порожнини не слід сподіватися на сприятливий результат.
Категорично забороняється видаляти уражену півмісяцеву кістку, що рекомендував Hirsh, оскільки ця операція є інвалідизуючою. Видаляти її можна лише при умові заміни кістки ендопротезом.
На основі сказаного можна зробити висновок, що при появі болю в проекції півмісяцевої кістки слід думати про остеохондропатію, оскільки рання діагностика хвороби і правильне консервативне лікування хворого дає найліпші результати.