Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Остеохондропатії
Остеохондропатія човноподібної кістки кисті (хвороба Прайзера)

Остеохондропатію човноподібної кістки вперше описав Prieser у 1910 році. Захворювання починається з відчуття болю у ділянці променево-зап'ясткового суглоба під час рухів кисті і, особливо, при стисканні її в кулак. При огляді ніяких змін у ділянці суглоба не виявляють. При точковій пальпації локальний біль посилюється, і хворий вказує на ділянку човноподібної кістки. Біль особливо виражений, коли натискати на кістку в ділянці "анатомічної табакерки". Аналізи крові і Температура нормальні.

Рентгенологічно на початковій стадії хвороби ніяких змін у човноподібній кістці не видно. Хворі найчастіше звертаються за допомогою тоді, коли вже рентгенологічно видно ущільнення і змазаність структури човноподібної кістки, що вказує на остеонекроз. Потім відбувається резорбція некрозу, що рентгенологічно проявляється вогнищами просвітлення на фоні "псевдосклерозу". Інколи буває поперечна лінія просвітлення у середній третині кістки, і тому в анамнезі треба уточнити, чи не було травми, бо бувають випадки псевдоартрозу після недіагностованого раніше перелому човноподібної кістки.

Хвороба має повільний перебіг із проявами усіх рентгенологічних стадій. Якщо не проводилось Лікування, то на стадії фрагментації кістка може сплющуватись і деформуватись.

Лікування. Ефективність лікування залежить від того, коли діагностовано остеохондропатію човноподібної кістки. Якщо на ранній стадії хвороби повністю розвантажити променевозап'ястковий суглоб і кисть гіпсовою пов'язкою, призначити фізіо-бальнеопроцедури, то процес пришвидшується, човноподібна кістка збереже свою анатомічну форму і настане практично повне одужання хворого.

Щоб пришвидшити репаративні процеси на стадії остеонекрозу, доцільно провести спицею Кіршнера черезшкірне (з ділянки "анатомічної табакерки") просвердлювання каналів у кістці.

Хворий повинен остерігатись усіляких фізичних навантажень на човноподібну кістку до закінчення процесу її відновлення.