Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

КІСТКИ ВІЛЬНОЇ НИЖНЬОЇ кінцівки з’єднуються між собою переважно за допомогою перервних з’єднань — суглобів і неперервних — синдесмозів (зв’язки, міжкіст­кові перетинки).

Кульшовий суглоб (articulatio coxae) з’єднує пояс нижніх кінцівок із вільною нижньою кінцівкою. Він утворений головкою стегнової кістки та кульшовою запа­диною тазової кістки (мал. 78). З боку стегнової кістки в утворенні суглоба бере участь вся поверхня головки, а з боку кульшової западини тільки півмісяцева пове­рхня. Півмісяцеву поверхню для збільшення суглобової поверхні з боку тазової кіс­тки доповнюють кульшова губа та поперечна зв’язка кульшової западини. Кульшо­ва губа (labrum acetabulare) побудована з волокнистого хряща, прикріплюється по краю кульшової западини. Поперечна зв’язка кульшової западини (lig. transversum acetabuli) перекидається через вирізку кульшової западини, замикаючи півмісяцеву поверхню та кульшову губу.

Суглобова капсула кульшового суглоба на тазовій кістці прикріплюється по краю кульшової западини таким чином, що кульшова губа опиняється всередині порожнини суглоба. На стегновій кістці суглобова капсула спереду прикріплюється вздовж міжвертлюжної лінії, а ззаду — присередньо від міжвертлюжного гребеня таким чином, що більша частина шийки стегнової кістки міститься всередині суглобової порожнини. Капсула кульшового суглоба завдяки зв’язкам, які вплітаються в неї, дуже міцна.

До позакапсульних зв’язок кульшового суглоба належать такі зв’язки (мал. 79):

— клубово-стегнова зв’язка (lig. iliofemorale) починається від передньої нижньої клубової ості, йде вздовж передньої поверхні капсули суглоба і прикріплюється до міжвертлюжної лінії. Це найпотужніша зв’язка кульшового суглоба, вона витримує вантаж до 300 кг. Її товщина близько 1 см. Клубово-стегнова зв’язка допомагає зберігати вертикальне положення тіла і перешкоджає надмірному розгинанню в кульшовому суглобі;

— лобково-стегнова зв’язка (lig. pubofemorale) має трикутну форму. Її широка основа починається від верхньої гілки лобкової кістки та тіла клубової кістки біля місця зрощення його з лобковою кісткою, а своєю вузькою частиною (вершиною) прикріплюється до присереднього відрізка міжвертлюжної лінії. Ця зв’язка обме­жує відведення стегна;

— сіднично-стегнова зв’язка (lig. ishiofemorale) розташована на задній поверхні суглоба. Починається від тіла сідничної кістки, йде майже горизонтально назовні і прикріплюється біля вертлюжної ямки великого вертлюга. Зв’язка обмежує обер­тання стегна всередину;

— коловий пояс (zona orbicularis) залягає в товщі суглобової капсули, охоплює у вигляді петлі шийку стегнової кістки, прикріплюється до клубової кістки під пе­редньою нижньою остю.

Мал. 78. Кульшовий суглоб (правий, фронтальний розріз)

1 — епіфізарна лінія, 2 — суглобовий Хрящ, 3 — кульшова (тазова) кістка, 4 — суглобова порожнина, 5 — зв’язка головки стегнової кістки, 6 — поперечна зв’язка кульшової запа­дини, 7 — суглобова капсула, 8 — сідничний горб, 9 — коловий пояс, 10 — кульшова губа

Мал. 79. Кульшовий суглоб (правий, вигляд спереду)

1 — суглобова капсула, 2 — затульний канал, 3 — затульна перетинка, 4 — лобково-стегнова зв’язка, 5 — клубово-стегнова зв’язка, 6 — пе­редня нижня клубова ость

До внутрішньокапсульних зв’язок кульшового суглоба, окрім названої вище по­перечної зв’язки кульшової западини, належить зв’язка головки стегнової кістки (lig. capitis femoris), яка починається від поперечної зв’язки і прикріплюється до ямки головки стегнової кістки. Механічну роль в утримуванні головки стегнової кі­стки у кульшовій западині зв’язка відіграє лише в ембріональному періоді. У доро­слих людей вона участі в укріпленні суглоба не бере, а служить еластичною поду­шкою для головки стегнової кістки і містить судини, які забезпечують живлення проксимального кінця стегнової кістки.

Кульшовий суглоб простий, за формою горіхоподібний (різновид кулястого суглоба). В ньому можливі рухи навколо трьох осей обертання. Навколо фронтальної осі можливі зги­нання (рух стегна вперед) і розгинання (рух стегна назад); навколо сагітальної осі — відве­дення і приведення стегна відносно серединної лінії; навколо вертикальної осі — супінація та пронація стегна. Крім того, в суглобі можливий коловий рух (циркумдукція).

Рухливість стегна в кульшовому суглобі менша, ніж рухливість плеча у плечо­вому суглобі, в зв’язку з тим, що, по-перше, суглобові поверхні з’єднуваних у кульшовому суглобі кісток більш конгруентні одна відносно одної; по-друге, зв’язковий апарат кульшового суглоба більш розвинутий; по-третє, кульшовий суг­лоб оточують значно міцніші м’язи.

Мал. 80. Колінний суглоб (правий, вигляд спереду, суглобова капсула ви­далена, Надколінок із сухожилком чотириголо­вого м’яза стегна відтягнутий донизу)

1 — Стегнова кістка, 2 — задня хрестоподібна зв’язка, 3 — передня хрестоподібна зв’язка, 4 — присередній меніск, 5 — поперечна зв’язка коліна, 6 — великогомілкова бічна зв’язка, 7 — глибока піднадколінкова сумка, 8 — зв’язка надколінка, 9 — суглобова поверхня надколінка, 10 — сухожи­лок чотириголового м’яза стегна, 11 — міжкісткова перетинка гомілки, 12 — Великогомілкова кістка, 13 — Малогомілкова кістка, 14 — передня зв’язка головки малогомілкової кістки, 15 — малогомілко­ва бічна зв’язка, 16 — бічний меніск, 17 — бічний виросток, 18 — надколінкова поверхня

Мал. 81. Колінний суглоб (правий, вигляд ззаду)

1 — малогомілкова бічна зв’язка, 2 — дугопо­дібна підколінна зв’язка, 3 — підколінний м’яз (частково видалений), 4 — міжкісткова пере­тинка гомілки, 5 — глибока гусяча лапка, 6 — великогомілкова бічна зв’язка, 7 — сухожилок півперетинчастого м’яза, 8 — коса підколінна зв’язка

Колінний суглоб (articulatio genus) — найбільший та найскладніший суглоб в організмі людини (мал. 80, 81). Це обумовлене тим, що саме в цьому місці зчле­новуються найдовші важелі нижньої кінцівки (стегнова кістка і Кістки гомілки), які здійснюють найбільший розмах рухів при ходьбі.

Колінний суглоб утворений суглобовими поверхнями виростків та надколінковою поверхнею дистального кінця стегнової кістки, верхньою суглобовою поверх­нею великогомілкової кістки та суглобовою поверхнею надколінка. Суглоб склад­ний, малоконгруентний. Всередині суглоба містяться два меніски — присередній та бічний (meniscus medialis et meniscus lateralis), які збільшують конгруентність суг­лобових поверхонь і також є еластичними прокладками, що виконують функцію амортизаторів при рухах (ходьбі, бігу, стрибках та ін.). Меніски мають вигляд плас­тинок півмісяцевої форми, що лежать на верхній суглобовій поверхні великогоміл­кової кістки. Вони побудовані із волокнистого хряща. Товстий зовнішній край ме­ніска зрощений з суглобовою капсулою, а тонкий внутрішній край вільний. Кінці передніх та задніх рогів менісків за допомогою коротких зв’язок прикріплюються до міжвиросткового підвищення. Спереду бічний та присередній меніски з’єднані один з одним поперечною зв’язкою коліна (lig. transversum genus).

Суглобова капсула колінного суглоба прикріплюється на стегновій кістці на 1 см вище суглобових поверхонь; на великогомілковій кістці і надколінку вона проходить безпосередньо по краю їх суглобових поверхонь. Капсула колінного суглоба тонка, ві­льна і дуже обширна. Внутрішня поверхня капсули вистелена синовіальною оболон­кою, яка покриває зв’язки, що розміщуються в порожнині суглоба, і утворює численні синовіальні ворсинки та складки. Синовіальні ворсинки збільшують площу виділення синовіальної рідини. Синовіальні складки містять жирову клітковину, заглиблюючись у порожнину суглоба, вони заповнюють частину суглобової порожнини, яка є просто­рою внаслідок неконгруентності суглобових поверхонь. Найбільш розвинені з них — це парні крилоподібні складки (рlicae alares), які розташовані знизу та з обох боків над­колінка, і непарна піднадколінкова синовіальна складка (plica synovialis infrapatellaris), яка є продовженням центральної частини крилоподібних складок донизу.

Колінний суглоб укріплюється внутрішньокапсульними та позакапсульними зв’язками.

До внутрішньокапсульних зв’язок колінного суглоба належать наступні зв’язки:

— передня хрестоподібна зв’язка (lig. cruciatum anterius). Починається вона від присередньої поверхні бічного виростка стегнової кістки і прикріплюється до пе­реднього міжвиросткового поля великогомілкової кістки;

— задня хрестоподібна зв’язка (lig. cruciatum posterius). Починається від внут­рішньої поверхні присереднього виростка стегнової кістки, прямує дозаду та дони­зу і прикріплюється до заднього міжвиросткового поля великогомілкової кістки;

— передня меніско-стегнова зв’язка (lig. meniscofemorale anterius). Починається від переднього рогу присереднього меніска, йде паралельно передній хрестоподібній зв’язці і прикріплюється до внутрішньої поверхні бічного виростка стегнової кістки;

— задня меніско-стегнова зв’язка (lig. meniscofemorale posterius). Починається від заднього рогу бічного меніска, йде паралельно задній хрестоподібній зв’язці і прикріплюється до внутрішньої поверхні присереднього виростка стегнової кістки.

— поперечна зв’язка коліна (lig. transversum genus) з’єднує передні роги бічного та присереднього менісків.

До позакапсульних зв’язок колінного суглоба належать такі зв’язки:

— коса підколінна зв’язка (lig. рopliteum obliquum), яка частково являє собою кінце­ву частину пучків сухожилка напівперетинчастого м’яза. Фіброзні волокна цієї зв’язки починаються від присереднього виростка великогомілкової кістки, прямують по задній поверхні капсули суглоба доверху та назовні і, вплітаючись у капсулу суглоба, прикріплюються до задньої поверхні стегнової кістки над її бічним виростком;

— дугоподібна підколінна зв’язка (lig. popliteum arcuatum). Починається на зад­ній поверхні головки малогомілкової кістки і бічного надвиростка стегнової кістки. Волокна цієї зв’язки піднімаються вверх, дугоподібно згинаються в присередню сторону, частково прикріплюються до косої підколінної зв’язки, а потім, спускаю­чись донизу, прикріплюються до задньої поверхні великогомілкової кістки;

— зв’язка надколінка (lig. patellae) є кінцевою частиною серединних пучків су­хожилка чотириголового м’яза стегна. Зв’язка прямує від верхівки надколінка до великогомілкової горбистості;

— присередній тримач надколінка (retinaculum patellae mediale) є кінцевою час­тиною присередніх пучків сухожилка чотириголового м’яза стегна, утворених су­хожилком присереднього широкого м’яза стегна. Зв’язка прямує від присереднього краю надколінка до великогомілкової горбистості;

— бічний тримач надколінка (retinaculum patellae laterale) є кінцевою частиною бічних пучків сухожилка чотириголового м’яза стегна, утворених сухожилком біч­ного широкого м’яза стегна. Зв’язка прямує від бічного краю надколінка до велико­гомілкової горбистості;

— малогомілкова бічна (колатеральна) зв’язка (lig. collaterale fibulare) предста­вляє собою округлої форми фіброзний тяж товщиною близько 5 мм, який почина­ється від бічного надвиростка стегнової кістки і прикріплюється до латеральної по­верхні головки малогомілкової кістки. Ця зв’язка відділена від суглобової капсули шаром пухкої клітковини;

— великогомілкова бічна (колатеральна) зв’язка (lig. colaterale tibiale) має вигляд широкої фіброзної пластинки шириною 10—12 мм, зрощеної з капсулою, а через неї з присереднім меніском. Зв’язка починається від присереднього надвиростка стегно­вої кістки і прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки.

Колінний суглоб має декілька синовіальних сумок (bursae synoviales), які розта­шовуються між кістками та сухожилками м’язів у місці їх прикріплення до кісток або між іншими взаєморухливими структурами для зменшення обопільного тертя. Деякі з них з’єднуються з порожниною суглоба, значно збільшуючи її об’єм. Кіль­кість і розміри синовіальних сумок індивідуально варіюють. Основними з них є та­кі: наднадколінкова сумка (bursa suprapatellaris), яка розташована вище надколінка, між стегновою кісткою та сухожилком чотириголового м’яза стегна; глибока піднадколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda), яка лежить між зв’язкою надколі­нка і великогомілковою кісткою; підколінне заглиблення (recessus subpopliteus), яке міститься під сухожилком підколінного м’яза. На передній поверхні колінного суг­лоба розташована підшкірна переднадколінкова сумка (bursa subcutanea prepatellaris), завдяки якій Шкіра легко ковзає по передній поверхні надколінка.

Колінний суглоб складний, комплексний (в зв’язку з наявністю в ньому менісків), за формою виростковий. За об’ємом рухів він представляє собою поєднання блокоподібного суглоба з циліндричним і відноситься до обертальноблокоподібних суглобів. У ньому можливі рухи навколо двох осей: фронтальної і вертикальної. Навколо фронтальної осі можливі згинання (рух гомілки назад) і розгинання (рух гомілки вперед). Обертання го­мілки навколо вертикальної осі можливі лише при напівзігнутому коліні (при розігнуто­му стані в колінному суглобі рухам обертання запобігають натягнені зв’язки суглоба).